Вулиця Соборності (Полтава)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Соборності
Полтава
на вулиці Соборності

на вулиці Соборності
Район Київський, Шевченківський
Назва на честь соборності українських земель
Історичні відомості: колишні назви
вул. Успенська, вул. Мостова, вул. Олександрівська, вул. Куракінська, вул. Сталіна, Жовтнева
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Апеляційний суд Полтавської області
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Соборності у Вікісховищі

Вулиця Соборності (раніше - Жовтнева) — одна з головних вулиць Полтави, розташована в Київському та Шевченківському районах. Пролягає від Соборної площі до площі Зигіна. До вулиці Соборності прилучаються: вулиці Степана Халтуріна — Нечуя-Левицького — Симона Петлюри і Генерала Духова — Ватутіна — Сінна і майдан Незалежності (двічі) — Дмитра Коряка — Ляхова — В'ячеслава Чорновола — 1100-річчя Полтави — В'ячеслава Чорновола — Театральна — Монастирська — Котляревського — Гоголя — Стрітенська — Конституції (двічі) — Воскресенський узвіз і Спаська.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця Олександрівська і Велика Петровська площа. Ліворуч — Успенський собор, у центрі — Воскресенська церква, праворуч — Будинок губернського земства, початок XX століття
Стрітенська церква, 1900

Вулиця була прокладена у 2-й половині XVIII століття від Успенського собору у напрямку Київських воріт Полтавської фортеці. Первісна назва вулиця Успенська. Наприкінці 18 століття була пробита далі через передмістя і названа Пробивною. Першою впорядкована й забудована. На планах міста кінця XVIII-початку XIX століття позначена як вулиця Мостова. На початку XIX століття дістала назву вулиця Олександрівська, пролягала від Соборної до Круглої площі. Далі починалася Кременчуцька поштова дорога, відтинок якої до сучасної площі Зигіна на початку XX століття мала назву вулиця Куракінська. 1913 року на честь 300-річчя дому Романових гімназистами вздовж неї було закладено Каштанову алею. 1922 року вулиці Олександрівську і Куракінську перейменовано на вулицю Жовтневу. У повоєнні роки частина від Соборної площі до Жовтневого парку називалася вулиця Сталіна. У 1961 році повернено назву Жовтнева. Сучасна назва вулиця Соборності — на честь ідеї про соборність українських земель в Українській Самостійній Соборній Державі, з 2016 року.

Вулиця Соборності — пам'ятка містобудування XIX століття доби класицизму. Забудована за принципом лінійно-осьової перспективи. Головним композиційним акцентом став ансамбль Круглої площі, на якій у 1811 році було відкрито монумент Слави. Численні площі (сучасні Конституції, Театральна, Незалежності, Зигіна) закріпляли головну вісь загальноміського центру.

Уздовж вулиці Соборності стояли Воскресенська церква, Спаська церква, Стрітенська церква, Троїцька церква, будинок Дворянського і Селянського банку, будинок Державного банку, «Грандъ Отель», будинок Таранушенка та інші громадські й приватні споруди. Великого значення було надано озелененню: Олександрівський парк і Романовська алея.

Будівлі та заклади[ред.ред. код]

Вулиця Соборності — адміністративний, культурний і торговий центр міста. На ній розташовані:

Знаходяться:

Пішохідна зона[ред.ред. код]

Частина вулиці від Корпусного саду до театру імені М. В. Гоголя є пішохідною зоною.

Пам'ятки історії та архітектури[ред.ред. код]

Державний реєстр національного культурного надбання:

Зображення Дошка Найменування пам'ятки Датування Місцезнаходження Охоронний №
та № у комплексі
Спаська церква Полтава.jpg Спаська цервка (зміш.) 1705,1811,
1845 роки
вул. Соборності, 10 578 / 0
Будинок Таранушенка .2.JPG Будинок Таранушенка (мур.) 1838 вул. Соборності, 14 1472 / 0
Будинок колишнього Полтавського дворянського зібрання.jpg Будинок дворянського зібрання (мур.) 1810 вул. Соборності, 31 577 / 6
Poltava Post Office (School of the art).JPG Малоросійський поштамт (мур.) 1869 вул. Соборності, 35 577 / 2
Будинок колишніх Полтавських губернських присутственних місць.jpg Державні установи (мур.) 1810 вул. Соборності, 36 577 / 3
DSC08256-Жовтнева,37.JPG Будинок генерал-губернатора (мур.) 1810 вул. Соборності, 37 577 / 4
DSC08252-Жовтнева,38.JPG Старогубернаторський будинок (мур.) 1811 вул. Соборності, 38 577 / 7
Будинок Дворянського і Селянського банку в Полтаві.jpg Російський селянський банк (мур.) 1906-1909 роки вул. Соборності, 39 1473 / 0
Poltava House deputy governor.JPG Віцегубернаторський будинок (мур.) 1811 вул. Соборності, 40 577 / 8
Poltava Cadet School.JPG Кадетський корпус (мур.) 1840 вул. Соборності, 42 577 / 5

Меморіальні та анотаційні дошки[ред.ред. код]

У 1968 році на фасаді будинку по вулиці Соборності№ 42 (колишні Петровський кадетський корпус та Полтавське вище зенітне ракетне командне училище ім. генерала армії М. Ф. Ватутіна) встановлена мармурова дошка, де на початку 20-х років 20 століття містилися Полтавські піхотні курси. На них у 1920—1922 роках навчався Микола Ватутін (1901—1944) — радянський військовій діяч, генерал армії, Герой Радянського Союзу. У 1970 році встановлена гранітна дошка на фасаді будинку виконкому Полтавської міської Ради народних депутатів (вулиця Соборності№ 36, колишній Будинок губернських державних установ) на честь обрання Володимира Ілліча Леніна почесним головою Полтавської міської Ради робітничих і червоноармійських депутатів 14 березня 1920 року. У 1977 році встановлена гранітна дошка на фасаді Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка на честь Федора Попадича (1877—1943) — українського хорового диригента, композитора і педагога.

Зображення Кому присвячено Адреса Дата встановлення
Меморіальна дошка Федору Попадичу (Полтава).jpg Попадичу Федору Миколайовичу, граніт (1,7 х 0,2 м) вул. Соборності, 11 1977
Меморіальна дошка на честь організатора і керівника капели бандуристів України В.А.Кабачка.jpg Володимиру Кабачку, граніт вул. Соборності, 11 1977
Меморіальна дошка В.Мірошниченка;.jpg Віктору Мірошніченку, граніт вул. Соборності, 11

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]