Вулиця Степана Бандери (Дніпро)

Вулиця Степана Бандери Дніпро
Головна будівля центрального дніпровського ринку «Озерка» Головна будівля центрального дніпровського ринку «Озерка»
Місцевість	Фабрика, Підгірна, Робітнича
Район	Чечелівський та Центральний
Колишні назви
Гімнастична, Шмідта
радянського періоду (українською)	Вулиця Шмідта
Загальні відомості
Протяжність	1,7 км
Координати початку	48.47394° пн. ш. 35.02423° сх. д. / 48.47394; 35.02423
Координати кінця	48.45937° пн. ш. 35.01680° сх. д. / 48.45937; 35.01680
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи	Дніпропетровський областной військовий комісаріат, дніпропетровський обласний й міський відділи РАЦС, КП «Житлове господарство Чечелівського району»
Навчальні заклади	Дніпровський колледж радіоелектроніки
Медичні заклади	Корпус Дніпровської лікарні швидкої медичної допомоги,
Забудова	ЖК «Баку» №13, ЖК на Шмідта №15
Комерція	критий ринок «Озерка»; магазин взуття «Чобіток», продуктовий магазин «Шинкар»
Підприємства	ПАТ «Дніпрометробуд»
Парки	Парк Лазаря Глоби
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r1201147
Мапа
Вулиця Степана Бандери у Вікісховищі

Вулиця Степана Бандери — вулиця у місті Дніпро у близ Фабрики Центрального району та у Підгірній й Робітничій слобідках Чечелівського району.

Вулиця є продовженням фабричної вулиці Княгині Ольги. Починається від проспекту Дмитра Яворницького, закінчується, вливаючись у вулицю Савченко.

Довжина вулиці — 1700 м.

З парку Лазаря Глоби на вулицю Степана Бандери веде пішохідна алея.

Історія

За Половиці, у кінці XVIII сторіччя тут була непрохідна лісова чаща. Сучасною вулицею Бандери проходила західна межа маєтку Лазаря Глоби. Близько 1793 року Глоба помер, а місцевість передали Катеринославській казенній суконній фабриці. Першою будівлею на вулиці став будинок директора фабрики, побудований 1795 року.

1873 року ділянку будинку директора фабрики зайняв пивоварний завод Боті — одне з найбільших підприємств Катеринослава. Дотепер збереглися його корпусу й димова труба. На фасаді будівлі на розі проспекту Яворницького самотня каріатида — жіноча напівфігура під карнизом на вікні другого поверху. За радянських часів в одному з будинків заводу Боті розміщувався готель з назвою «Будинок колгоспника».

Вулиця Степана Бандери виникла в 1870-х роках, коли Катеринослав стрімко зростав в західному напрямку. Перша назва вулиці — Гімнастична, що пов'язана з гімнастичним залом. Тут існував гімнастичний зал, побудований в 1900 році, потім перебудований в 1906—1907 роках на Зимовий театр (театр Горького). Але назва вулиці зафіксовано ще в 1880-х роках, на 20 років старше того залу-театру.

Бандера Степан Андрійович

11 липня 1934 року вулиця отримала ім'я знаменитого радянського академіка, дослідника Паміру й Арктики Отто Шмідта.

На плані Катеринослава 1885 року це місце значиться як «Болотна площа». 16 квітня 1885 року Міська Дума вперше виділила місця для пристрою м'ясних крамниць. Так народився базар «Озерка». За радянських часів вона називалася «Центральний колгоспний ринок». У 1964 році побудований великий критий корпус ринку. У 1960 році біля входу в ринок був відкритий кінотеатр «Факел», який дожив до кінця 1990-их років. Тепер його приміомуння займають магазини.

Будівля старого цирку розташована навпроти «Озерки» — масивна будівля з великим куполом і шпилем споруджена у 1960 році у типовому післясталінському стилі без «архітектурних надлишків». Цирк працював тут до будівництва в 1980 році нової будівлі на Набережній. А в старому цирку залишалися спортивні організації. Зараз будівля з усіх боків оточена торговими кіосками, наметами.

Вище «Озерки» на вулиці Шмідта розташована Підгірна слобідка. Це був центр незаконного будівництва, самозахоплення, мав погану, кримінальну славу.

На розі зі Старокозацькою вулицею близько ста років розміщувався пологовий будинок — 1-поверхова, протяжна будівля кінця XIX сторіччя з елементами «цегляного» і «неоруського» стилів. Будинок мав значення як пам'ятник архітектури і як місце народження тисяч городян. У 2010 році він був знесений.

Останнє значуще спорудження нижньої частини вулиці — лікеро-горілчаний завод на розі проспекту Пушкіна. Він заснований в 1897 році як винний склад, а за радянських часів перетворений в повнофункціональне підприємство. Ще можна помилуватися зразками промислової архітектури рубежу XIX—XX ст. Скоро, напевно, цей завод розділить долю багатьох будівель минулої епохи.

Гімнастична вулиця починалася з пивного заводу Боте й закінчувалася винним складом й заводом.

На розі Шмідта з Боброва у 2009 році зведено торгівельно-розважальний центр «Приозерний» з 6 наземними й одним підземним поверхами загальної площею 31790 кв. метрів з торговою площею — 21000 кв. метрів; 320 парковок (140 парковок у підземному гаражі).

21 вересня 2022 року депутати затвердили перейменування вулиці Шмідта на вулицю Степана Бандери.

Перехресні вулиці

Торговий центр «Приозерний», зведений у XXI сторіччі на розі Степана Бандери та Боброва

• вулиця Княгині Ольги,
• проспект Дмитра Яворницького,
• вулиця Боброва,
• Талліннська вулиця,
• Старокозацька вулиця,
• проспект Лесі Українки,
• вулиця Володимира Антоновича,
• Кавалерійська вулиця,
• вулиця Бардіна,
• Тамбовська вулиця,
• вулиця Юрія Савченко.

Будівлі

• № 1 — колишня будівля корпусу № 2 Пивзаводу Боте,
• № 2/4 — критий ринок «Озерка»; магазин взуття «Чобіток»,
• № 3б — Продуктовий магазин «Шинкар»,
• № 5 — ПАТ «Дніпрометробуд»,
• № 7 — будівля старого міського цирку,
• № 13 — ЖК «Баку»,
• № 15 — ЖК на Шмідта
• № 16 — Дніпропетровський областной військовий комісаріат,
• № 17 — колишній Дніпропетровський лікеро-горілчаний завод,
• № 18 — Дніпровський колледж радіоелектроніки,
• № 22 — Комунальне підприємство «Житлове господарство Чечелівського району»,
• № 23 — занепадаючий будинок революційного поета Михайла Свєтлова,
• № 26 — Корпус Дніпровської лікарні швидкої медичної допомоги,
• № 43а — Дніпропетровський обласний й міський відділи РАЦС.

Джерела

• О чем расскажет улица Шмидта [Архівовано 1 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• вулиця Шмідта на Гугл мапі [Архівовано 1 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Мапа Катеринослава 1910 року [Архівовано 29 березня 2022 у Wayback Machine.]