Вулиця Січових Стрільців (Івано-Франківськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Січових Стрільців
Івано-Франківськ
Вулиця Січових Стрільців у Івано-Франківську
Вулиця Січових Стрільців у Івано-Франківську
Колишні назви
Грушевського, Доктора Ляша
австрійського періоду (українською) Широка
радянського періоду (українською) Чапаєва
Загальні відомості
Протяжність 770 м
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Готель «Центральний», Готель «Дністер»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Січових Стрільців у Вікісховищі

Вулиця Січових Стрільців — вулиця в Івано-Франківську, що веде від вул. Мазепи до вул. Незалежності. Проходить паралельно до Вічевого майдану та пішохідної частини вулиці Незалежності і вливається з останньою, таким чином, продовжуючи рух автотранспорту в напрямі вулиці Мазепи.

Давня вулиця міста, створена в середині XVIII ст., знаходиться на півдні центральної частини міста.

Історія[ред. | ред. код]

Перша назва вулиці — Широка. Близько 1885 р. перейменована на честь Яна ІІІ Собеського, правителя Речі Посполитої та талановитого полководця 17-го століття.

За часів ЗУНР у 1919 році вулиці дали назву Михайла Грушевського. Пізніше, польська влада повернула їй ім'я Собеського, а під час німецької окупації була перейменована на Доктора Ляша.

За радянської влади, незмінно із 1945 р., називалася на честь Василя Чапаєва, командира 25-ї дивізії Червоної армії, учасника Першої світової та Громадянської війни в Росії.

З лютого 1991 року вулиця носить теперішню назву — Січових Стрільців, однієї з найкращих регулярних формувань в Армії УНР 19171919 років.

Будівлі[ред. | ред. код]

Вулиця пролягала вздовж південної частини Станіславівської фортеці, тому на першому етапі свого існування — у другій половині XVIII ст. ліва її сторона була зайнята ярами та укріпленнями, які від стін фортеці (з південного боку) починалися в районі Вічевого майдану, а права була щільно забудована передмістям.

Забудована вулиця переважно будинками 1870-х1910-х років, окрім тієї частини, яка проходить від перехрестя із вул. Коновальця до її завершення на Незалежності — споруди 1920-х1930-х років та новобудови.

Тут знаходяться 30 пам'яток історії та культури.

№ 12.

Готель «Дністер», (1913) архітектор — Ф. Януш. Тут, 3 січня 1919, було схвалено історичний Акт Злуки з УНР, також тут мешкав президент ЗУНР — Петрушевич Євген.

№ 25.

В цьому будинку розташована редакція регіональної газети «Галичина».

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Головатий М.І. «200 вулиць Івано-Франківська», — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 344—347