Вулиця Січових Стрільців (Івано-Франківськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Січових Стрільців
Івано-Франківськ
Вулиця Січових Стрільців у Івано-Франківську
Вулиця Січових Стрільців у Івано-Франківську
Колишні назви
Грушевського, Доктора Ляша
радянського періоду (українською) Чапаєва
Загальні відомості
Протяжність 770 м
Транспорт
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Готель «Центральний», Готель «Дністер»
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Січових Стрільців — вулиця в Івано-Франківську, що веде від вул. Мазепи до вул. Незалежності. Проходить паралельно до Вічевого майдану та пішохідної частини вулиці Незалежності і вливається з останньою, таким чином, продовжуючи рух автотранспорту в напрямі вулиці Мазепи.

Давня вулиця міста, створена в середині XVIII ст., знаходиться на півдні центральної частини міста.

Історія[ред. | ред. код]

Перша назва вулиці — Широка. Близько 1885 р. перейменована на честь Яна ІІІ Собеського, правителя Речі Посполитої та талановитого полководця, переможця над турками (Хотинська битва (1673), Оборона Відня (1683)), підтримував козацтво на Правобережній Україні.

За часів ЗУНР у 1919 році вулиці дали назву Михайла Грушевського. Пізніше, польська влада повернула їй ім'я Собеського, а під час німецької окупації була перейменована на Доктора Ляша.

За радянської влади, незмінно із 1945 р., називалася на честь Василя Чапаєва, командира 25-ї дивізії Червоної армії, учасника Першої світової та Громадянської війни в Росії.

З лютого 1991 року вулиця носить теперішню назву — Січових Стрільців, однієї з найкращих регулярних формувань в Армії УНР 19171919 років.

Будівлі[ред. | ред. код]

Вулиця пролягала вздовж південної частини Станіславівської фортеці, тому на першому етапі свого існування — у другій половині XVIII ст. ліва її сторона була зайнята ярами та укріпленнями, які від стін фортеці (з південного боку) починалися в районі Вічевого майдану, а права була щільно забудована передмістям.

Забудована вулиця переважно будинками 1870-х1910-х років, окрім тієї частини, яка проходить від перехрестя із вул. Коновальця до її завершення на Незалежності — споруди 1920-х1930-х років та новобудови.

Тут знаходяться 30 пам'яток історії та культури.

№ 12.

Готель «Дністер», (1913) архітектор — Ф. Януш. Тут, 3 січня 1919, було схвалено історичний Акт Злуки з УНР, також тут мешкав президент ЗУНР — Петрушевич Євген.

№ 25.

В цьому будинку розташована редакція регіональної газети «Галичина».

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Головатий М.І. «200 вулиць Івано-Франківська», — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 344—347