Терещенківська вулиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Терещенківська вулиця
Київ
Терещенковская улица Киев 2012.JPG
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Н. А. Терещенка
Історичні відомості: колишні назви
Олексіївська, Терещенківська, Чудновського, Рєпіна
Загальні відомості
Протяжність 630 м
Координати початку 50°26′44″ пн. ш. 30°30′57″ сх. д. / 50.445556° пн. ш. 30.515861° сх. д. / 50.445556; 30.515861Координати: 50°26′44″ пн. ш. 30°30′57″ сх. д. / 50.445556° пн. ш. 30.515861° сх. д. / 50.445556; 30.515861
Координати кінця 50°26′24″ пн. ш. 30°30′49″ сх. д. / 50.440028° пн. ш. 30.513694° сх. д. / 50.440028; 30.513694
Поштові індекси 01004, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Університет»
Kiev Metro First Line logo.svg «Театральна»
Kiev Metro Second Line logo.svg «Площа Льва Толстого»
Автобуси А 24, 114
Тролейбуси Тр 5, 8, 9, 17
Рух односторонній
Покриття асфальт
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Терещенківська вулиця у Вікісховищі

Тере́щенківська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від вулиці Богдана Хмельницького до вулиці Льва Толстого.

Прилучається бульвар Тараса Шевченка.

Історія[ред.ред. код]

Вулицю почали прокладати на початку 60-х років XIX століття, 1861 року вона набула назву Олексіївська. У середині 1870-х років після розпланування колишньої Університетської площі вулицю продовжили від Бібіковського бульвару (нині — бульвар Тараса Шевченка) до Шулявської вулиці (нині — вулиця Льва Толстого). З 1900 року — Терещенківська вулиця, на честь Ніколи Терещенка, київського підприємця та мецената, почесного громадянина міста Києва.

Після встановлення у Києві радянської влади отримала назву вулиця Чудновського1919 року[1][2], підтверджено 1944 року[3]), на честь Григорія Чудновського[ru], російського революціонера-більшовика, радянського комісара Києва в цивільних справах у січні — лютому 1918 року. Під час нацистської окупації міста в 1941–1943 роках — Терещенківська. З 1955 року — вулиця Рєпіна[4][5], на честь російського живописця українського походження Іллі Рєпіна.

Сучасну історичну назву вулиці відновлено 1992 року[6].

Пам'ятки архітектури та історично цінні будівлі[ред.ред. код]

Установи та заклади[ред.ред. код]

Особливості вулиці[ред.ред. код]

Довжина вулиці — два квартали. Весь парний бік другого кварталу займає парк ім. Тараса Шевченка.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Через значну кількість музеїв на такій невеликій вулиці іноді щодо неї вживається вислів «вулиця музеїв».

Біля Київської картинної галереї знаходиться пам'ятник Іллі Рєпіну, а в його внутрішньому дворі — пам'ятник Олександру ІІ.

Примітки[ред.ред. код]

  1. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  2. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.
  5. За текстом рішення 1955 року про перейменування — вулиця Репіна.
  6. Розпорядження Представника Президента України у місті Києві від 11 вересня 1992 року № 1043 «Про повернення вулицям історичних назв». Архівовано з першоджерела 4 березня 2013.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Друг О. М., Малаков Д. В. Особняки Києва. — К. : КИЙ, 2004. — С. 405, 406, 457–483.
  • Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 3 : С—Я / Редкол. тому : відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд. : В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова; НАН України; Інститут історії України; Інститут археології; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського; Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Міністерство культури України; Українське товариство охорони пам'яток історії та культури; Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1217–2197. — ISBN 966-95478-2-2.
  • Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого  — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 530. (рос.)



Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.