Вулиця Тершаковців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Тершаковців
Львів
Біля «Євроготелю»

Біля «Євроготелю»
Район Личаківський
Історичні відомості: колишні назви
Ґосєвського, Марченка
Загальні відомості
Протяжність 400 м
Координати початку 49°50′15″ пн. ш. 24°02′31″ сх. д. / 49.8375611° пн. ш. 24.0419861° сх. д. / 49.8375611; 24.0419861
Координати кінця 49°50′02″ пн. ш. 24°02′25″ сх. д. / 49.8341194° пн. ш. 24.0405472° сх. д. / 49.8341194; 24.0405472
Поштові індекси 79005 [1]
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Церква Пресвятої Трійці
Поштові відділення № 5 вул. Мартовича 2 [1]
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Ву́лиця Тершако́вців — вулиця у Личаківському районі Львова. Простягається від вулиці Пекарської на південь до вулиці Левицького.

Історія[ред.ред. код]

Перша відома тут оселя закладена німцем П. Айзенгітелем у XV ст. Перша назва згадується 1579 року і звучить як площа «Воробляча» (пол. Wróblęca). З невідомих причин місцевість мала ще одну назву — «Песій ринок».[2] 1818 року згадується назва «Торговиця будівельного дерева» (пол. Targowica drzewa budulcowego). Паралельно з XVIII ст. вживалась назва «Площа Сакраменток».

До згаданої площі з кінця XVI ст. від міста вела дорога (сьогоднішня вулиця Туган-Барановського), оминаючи далі з півдня важливу для оборони міста гору Шуманівку. Від доріг Волоської та «На Рурах» вела ще одна дорога, на основі якої виникла вулиця Тершаковців. Вона не отримала дальшого продовження через приватні володіння, що простягались вздовж вулиці Пекарської. Через них з Вороблячого ставу витікав потік до одного з притоків Полтви — Пасіки. Ці ґрунти з XVIII ст. належали сакраменткам і були відгороджені дерев'яним парканом, згодом муром. Там до 1950-х років розміщувався монастирський сад. У реаліях до середини ХХ ст. вулиця доходила до колишньої площі перед монастирем — перехрестя з сьогоднішньою вулицею Туган-Барановського, а ставок до будинків 2 і 2а.

1871 року площу перед костелом сакраменток і вулицю названо на честь Станіслава Ґосєвського. На цей період припав початок інтенсивної забудови даного району міста. Під час німецької окупації у 1943 році перейменовано на «Фімаркт». У липні 1944 року повернуто назву «Ґосєвського», а 1945 року перейменовано на честь танкіста Олександра Марченка.[3] Наприкінці 1950-х років при будівництві корпусу зооветеринарного інституту від вулиці Пекарської 50 вулицю було продовжено через колишній сад сакраменток з осушенням значної частини ставка до вулиць Пекарською, Чехова з розбиранням муру навколо саду від вулиці Пекарської. Тоді вздовж вулиці Тершаковців збудували будівлі 2а гуртожитку і 2 житлового будинку. Сучасна назва походить від 1993 року.

Прокладення вулиці на початку ХХ ст.

Будівлі[ред.ред. код]

Схема проходження вулиці на фрагменті схеми Львова 1947 року

№ 1б. Житловий комплекс.

№ 2а. Навчальний корпус Львівського торгово-економічного університету. Збудований за проектом архітектора Мирона Вендзиловича.[4]

№ 4. Необароковий будинок, зведений 1898 року за проектом Наполеона Лущкевича. У 19011931 роках тут містився Польський шкільний музей. Від 1933 року — жіноча гімназія. Нині тут вечірня середня школа № 3.[2]

№ 6. Житловий будинок у стилі історизму, збудований 1894 року за проектом архітектора Яна Гжибінського.[5]

№ 6a. «Євроготель». Колишній готель «Незалежність», переобладнаний і знову відкритий 2008 року.

Докладніше: Євроготель

№ 9. Церква Пресвятої Трійці. Колишній костел сакраменток. 1718 року збудований разом і монастирем для ордену сестер сакраменток з пруського муру (фахверк). Монастир розмістився на великій ділянці, подарованій кількома членами родини Цетнерів. 1739 року посвячено наріжний камінь, а 1743 року розпочато будівництво нового тринавного мурованого костелу за проектом Бернарда Меретина. Високу центральну вежу добудовано лише в 18811887 роках за проектом Адольфа Мінасевича. В радянський час монахинь вигнано, келії пристосовано під гуртожиток зооветеринарного інституту, а у храмі влаштовано спортзал. Значні земельні володіння забудовані, зокрема до 1961 року від вулиці Пекарської постав корпус зооветеринарного інституту. В середині 1990 років храм передано Українській греко-католицькій церкві й освячено як церкву пресвятої Трійці.[6]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Перелік вулиць і поштових відділень на сайті львівської дирекції Укрпошти Переглянуто 9 жовтня, 2011.
  2. а б Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 224—225. — ISBN 966-7022-26-9.
  3. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 62. — ISBN 966-603-115-9.
  4. Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 153.
  5. Бірюльов Ю. О. Ґжибінський Ян // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 618, 619. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  6. Бойко О., Слободян В. З історії латинських монастирів Львова. Монастир сестер сакраменток. // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 16, Львів, 2006 — С. 59—64. — ISBN 966-95066-4-15.