Вулиця Цитадельна (Львів)
| Вулиця Цитадельна Львів | |
|---|---|
 вул. Цитадельна у Львові | |
| Місцевість | Цитадель |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Львівської цитаделі |
| Колишні назви | |
| Бібліотекс Ґассе, Цитаделі, Домбчанської, Фестунґштрассе, Домбчанської, Чайковського | |
| австрійського періоду (українською) | Бібліотекс Ґассе |
| австрійського періоду (німецькою) | Biblioteks Gasse |
| польського періоду (польською) | Cytadeli, Dąbczańskiej |
| радянського періоду (українською) | Чайковського, Домбчанської |
| радянського періоду (російською) | Чайковского, Домбчанской |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 100 м |
| Координати початку | 49°50′10″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.836139° пн. ш. 24.027139° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′07″ пн. ш. 24°01′33″ сх. д. / 49.8354722° пн. ш. 24.0258806° сх. д. |
| поштові індекси | 79005[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3, 7, 9[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 3[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 1 (вул. Словацького, 1)[1] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Цитадельна у Вікісховищі | |
Ву́лиця Цитадельна — вулиця у Галицькому районі Львова, у межах історичного центру міста. Починається від вулиці Стефаника і пролягає у напрямку Цитаделі.
Історія та назва[ред. | ред. код]
Частина вулиці між Стефаника і Цитаделлю у середині XIX століття йменувалася Бібліотекс Ґассе, бо проходила повз будівлю бібліотеки Оссолінських (нині — Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника), від 1871 року мала назву Цитаделі, у 1929—1941 роках — Домбчанської, на честь відомої польської колекціонерки старожитностей Гелени Домбчанської, дарувальниці цінних та багатих мистецьких колекцій польським музеям, зокрема, Національному музею в Кракові у 1911 році[4]. Під час німецької окупації — Фестунґштрассе. У 1944 році повернена передвоєнна назва — Домбчанської, у 1946—1963 роках — знову Цитадельна.
У 1963 році вулицю Цитадельну приєднали до вулиці Чайковського і назва — Чайковського поширилася на всю вулицю[5].
Рішенням сесії Львівської міської ради від 29 вересня 2022 року вулиця Цитадельна була відновлена[6].
Забудова[ред. | ред. код]
У забудові вулиці Цитадельної присутні класицизм, віденська сецесія. Будинок під № 3 внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].
№ 3 — вілла (колишня адреса — вулиця Чайковського, 33—35) збудована у 1845—1847 роках у стилі класицизму для Антонія Домбчанського (1808—1898), польського політика, адвоката. У 1888 році вілла перебудована за проєктом архітектора Яна Шульца у стилі історизму. Антоній Домбчанський, котрий ще за життя почав збирати колекцію старожитностей, що після його смерті у 1898 році перейшла у спадок його доньці Гелені Домбчанській[7]. У власній віллі біля підніжжя Львівської цитаделі вона мала приватний музей, який також був місцем недільних зустрічей львівської еліти. Перед першою світовою війною вона організувала у Львові дві великі виставки тканин, костюмів та декоративно-прикладного мистецтва епохи бідермаєра. Вона у 1911 році подарувала свою багату гуцульську колекцію (близько 100 майолікових та вирізьблених з дерева свічників, кількадесят хрестів, гуцульських шрамів, вишиванок, фігур, картин, жердин) Національному музею в Кракові[4]. У 1920 році вона переїхала до Кракова і мешкала в будівлі, що прилягає до тамтешнього Етнографічного музею. У 1939 році вона повернулася до Львова. По закінченню війни, через вимушене переселення поляків, вона зі Львова переїхала до Кракова, де померла у закладі Гельців[8]. Остання перебудова колишньої вілли для потреб банку ПАТ «Банк Форум» у 2009—2010 роках зруйнувала первісний вигляд пам'ятки архітектури. В будинку під № 33 у 2009—2014 роках містилася Львівська дирекція ПАТ «Банк „Форум“» (відділення № 2400)[9], від 2015 року — відділення АТ «Альфа-Банк»[10]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1683-м[3].
№ 7 — триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вулиця Чайковського, 37)[11], збудована у 1910—1911 роках за проєктом Адама Опольського у стилі «романтичної» сецесії[12]. Власниками будинку у 1912 році були Катажина та Стефанія Гневош[13]. В будинку мешкав польський інженер, архітектор Адам Опольський[14]. Від 1997 року на першому поверсі будинку міститься популярний ресторан «Купол», літній майданчик та вишуканий інтер'єр якого, створений відомим дизайнером Оленою Турянською.
№ 9 — триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вулиця Чайковського, 39) збудована у 1890-х роках для Пауліни Яворчиковської з Чароновенських. Тут у 1912 році мешкали приват-доцент філософії Львівського університету, професор IV гімназії імені Яна Длуґоша Владислав Вітвіцький[pl]; польський літератор, співпрацівник редакції «Щоденника Польського» та «Скоровідза адресового» Александер Вольський[15] та доктор права, адвокат Станіслав Адольф Ауліх (1883—1964)[16][17].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 19 лютого 2024.
- ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
- ↑ а б Ігор Мельник (5 листопада 2005). Вулиця Василя Стефаника. postup.brama.com. Поступ (інтернет-газета). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 18 січня 2021.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 67.
- ↑ Пресслужба ЛМР (29 вересня 2022). Союзу Українок, Софії Караффи-Корбут, Патріарха Димитрія Яреми: у Львові перейменували ще 8 вулиць. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
- ↑ Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем, 2017, с. 138.
- ↑ Екслібриси Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка / автор-укладач та автор вступної статті Н. Кіт-Копистянська; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукова бібліотека. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2013. — С. 59—61.
- ↑ Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»: основні відомості про емітента. smida.gov.ua. Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Відділення Альфа-Банку: Львів, вул. Чайковського, 33. minfin.com.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2022. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Проєкт «Міський медіаархів»: кам'яниця на вулиці Чайковського, 37. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 17 січня 2021.
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 164. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 130.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 320.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 460, 464.
- ↑ Portal rodziny Aulich. Stanisław Adolf Aulich (1883—1964). aulich.pl (пол.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2022. Процитовано 28 січня 2021.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913…dodatek… — S. 11.
Джерела[ред. | ред. код]
- Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — 416 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Чайковського вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 111—112. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 67, 68. — ISBN 966-603-115-9.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Цитадельна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 вересня 2022.
- Вулиця Чайковського у Львові віднині носитиме ім'я Мирослава Скорика. varianty.lviv.ua. Варіанти. 29 вересня 2022. Архів оригіналу за 25 жовтня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
| ||||||||||||||
| |||||||||||||