Вулиця Чорновола (Івано-Франківськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Чорновола
Івано-Франківськ
Початок вулиці Чорновола
Початок вулиці Чорновола
Назва на честь Вячеслава Чорновола
Колишні назви
радянського періоду (українською) Пушкіна
Загальні відомості
Протяжність 2 670 м
Координати початку 48°55′10″ пн. ш. 24°42′28″ сх. д. / 48.91942° пн. ш. 24.707879° сх. д. / 48.91942; 24.707879
Координати Координати: 48°54′44″ пн. ш. 24°41′59″ сх. д. / 48.912223° пн. ш. 24.69976° сх. д. / 48.912223; 24.69976
Координати кінця 48°53′55″ пн. ш. 24°41′32″ сх. д. / 48.898644° пн. ш. 24.69232° сх. д. / 48.898644; 24.69232
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Чорновола (Івано-Франківськ) на Вікісховищі

Вулиця Чорновола — вулиця в Івано-Франківську, що веде від вул. Січових Стрільців до аеропорту. Початок вулиці знаходиться на півдні центральної частини міста та простягається на околицю міста — летовище.

Давня вулиця міста, створена у XVIII ст.

Історія[ред. | ред. код]

Історична назва — Середня, через своє розташування між чотирма вулицями, які беруть початок від вулиці Січових Стрільців. Колись вела на виїзд до села Радча, але при побудові поляками летовища в 1930-х роках стала тупиковою. Летовище було відкрите в 1937 році. В радянські часи його значно розширили та «розвернули» вхід із вулиці Дадугіна.

В 1884 р. була названа на честь ім'я Аґенора Ґолуховського — графа, намісника Галичини. Дальня частина вулиці (від теперішнього стадіону «Рух») у 1936 році названа ім'ям президента Мосцицького. В часи ЗУНР перейменована на Богдана Хмельницького.

За часів радянської влади вулиця одержала ім'я російського поета Олександра Пушкіна.

Теперішню назву вулиця отримала після трагічної загибелі в автокатастрофі українського політичного діяча В'ячеслава Чорновола (19371999). Він багато разів бував в Івано-Франківську, востаннє за два тижні до загибелі — в березні 1999 року.

В роки Другої Світової війни[ред. | ред. код]

Під час німецької окупації вулиця носила назву Ґерінґа.

В ніч з 30 на 31 березня 1944 року, під час свого невдалого рейду, по цій вулиці з півдня вривались радянські танки. Вже на під'їзді до поштамту танк Т-34 німці підбили. Там загинув екіпаж Д. Сірика,— посмертного Героя Радянського Союзу.

Будівлі[ред. | ред. код]

Вулиця Чорновола, 25

№ 9. Пам'ятка архітектури.
(1840) Військова прокуратура. Це колишня бурса Святого Миколая (заснована 1878 р.),— перший місті культурно-суспільний заклад. Тут знаходилася редакція першого українського журналу «Денниця» (18801883) та кілька років жив майбутній ідеолог січового стрілецтва Дмитро Вітовський, тоді ще гімназист.

№ 22. Пам'ятка архітектури.
(1913) Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка, колишній «Народний дім».

№ 25.
Івано-Франківська державна дитяча художня школа та Будинок вчителя Управління освіти і науки (станом на 2015 рік).

№ 44.
(1913) Міська дитяча лікарня, діє з кінця 1980-х. До цього тут розташовувався привілейований лікувальний заклад для радянського партійного апарату,— обласна лікувальна комісія (ОЛК).

№ 49.
(1913) Пологовий будинок. На цьому місці знаходився монастир редемптористів (19271946).

№ 119а. Пам'ятка архітектури.
(1883) Військова частина, колишня тюрма «Діброва». У 1911 р. з відтіля втік студент Мирослав Січинський, засуджений на 20 років за вбивство намісника Галичини Анджея Потоцького. За допомогою друзів Січинський покинув тюрму, переодягнувшись у форму наглядача.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Головатий М.І. «200 вулиць Івано-Франківська», — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 412—415