Вулиця Шота Руставелі (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Вулиця Шота Руставелі
Київ
початок від вулиці Басейної
початок від вулиці Басейної
Місцевість Бессарабка, Нова Забудова
Район Печерський
Назва на честь Шота Руставелі
Історичні відомості: колишні назви
Мала Васильківська, Борохова
Загальні відомості
Протяжність 850 м
Координати початку 50°26′24″ пн. ш. 30°31′21″ сх. д. / 50.440139° пн. ш. 30.522667° сх. д. / 50.440139; 30.522667Координати: 50°26′24″ пн. ш. 30°31′21″ сх. д. / 50.440139° пн. ш. 30.522667° сх. д. / 50.440139; 30.522667
Координати кінця 50°26′02″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.433944° пн. ш. 30.51833° сх. д. / 50.433944; 30.51833
Поштові індекси 01001, 01033, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Палац спорту»
Kiev Metro Second Line logo.svg «Площа Льва Толстого»
Автобуси А 55, 69
Трамваї лінія існувала з 1951 до 1998 року
Тролейбуси Тр 3, 14, 15, 40, 40к
Рух односторонній
Покриття асфальт
зовнішні посилання
Код у реєстрі 11475
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Шота Руставелі у Вікісховищі

Ву́лиця Шота́ Руставе́лі — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевості Бессарабка, Нова Забудова. Пролягає від Басейної до Жилянської вулиці.

Прилучаються вулиці Рогнідинська і Саксаганського.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла у 30-х роках XIX століття у зв'язку із розплануванням і забудовою місцевості в долині р. Либідь, що згодом отримає назву Нова Забудова. Спершу мала назву Мала Васильківська (прокладена паралельно Великій Васильківській), з 1926 року — вулиця Борохова, на честь єврейського громадського діяча Бера Борохова. Сучасну назву отримала 1937 року[1][2] на честь середньовічного грузинського поета Шота Руставелі (назву підтверджено 1944 року[3]).

Наприкінці 1970-х років у зв'язку із підготовкою до Олімпійських ігор 1980 року було знесено декілька старих будинків у кінцевій частині вулиці, зокрема гарний 4-поверховий будинок (архітектор А. Краусс, зведено 1898 року).

Забудова[ред.ред. код]

Існуюча історична забудова виконана в останній третині XIX — на початку ХХ століття. Домінують 4—6-поверхові житлові та прибуткові будинки, переважно у стилі модерн та неоренесанс.

  • № 4 — житловий будинок; межа XIX—ХХ ст.;
  • № 8 — житловий будинок; межа XIX—ХХ ст.;
  • № 9 — житловий будинок; 1902–1903, європейський модерн;
  • № 12 — житловий будинок; 1902–1903, архітектор В. Ніколаєв, неоренесанс;
  • № 13 — центральна синагога Бродського, 1896–1898, архітектор Г. Шлейфер, історизм;
  • № 15 — житловий будинок; межа XIX—ХХ ст.;
  • № 18-б — житловий флігель; початок XX ст.;
  • № 19 — колишній молитовний юдейський будинок, 1898–1899, архітектор В. Ніколаєв, перебудовано у 1958 року у кінотеатр;
  • № 20 — житловий будинок, 1910, історизм з елементами класицизму та модерну;
  • № 21 — житловий флігель; початок XX ст.;
  • № 22 — житловий будинок, 1896–1897, архітектор А.-Ф. Краусс, неоренесанс,

а також № 23, 24, 27, 29, 30, 31, 32, 34, 36, 37 (перебудовано), 38, 40/10, 42/13 (споруджені в 2-й половині XIX — на початку XX століття).

Установи та заклади[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанови президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 29 липня 1937 року №№ 797/6, 797/8, 797/10 / Список перейменованих вулиць м. Києва за 1937 рік // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10343, арк. 54. Архівовано з першоджерела 3 липня 2013.
  2. Перейменування вулиць // «Більшовик». — 1937. — 14 серпня.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.

Джерела[ред.ред. код]