Вулиця Шота Руставелі (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Шота Руставелі
Київ
початок від вулиці Басейної

початок від вулиці Басейної
Місцевість Бессарабка, Нова Забудова
Район Печерський
Назва на честь Шота Руставелі
Історичні відомості: колишні назви
Мала Васильківська, Борохова
Загальні відомості
Протяжність 850 м
Координати початку 50°26′24″ пн. ш. 30°31′21″ сх. д. / 50.440139° пн. ш. 30.522667° сх. д. / 50.440139; 30.522667Координати: 50°26′24″ пн. ш. 30°31′21″ сх. д. / 50.440139° пн. ш. 30.522667° сх. д. / 50.440139; 30.522667
Координати кінця 50°26′02″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.433944° пн. ш. 30.51833° сх. д. / 50.433944; 30.51833
Поштові індекси 01001, 01033, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Палац спорту»
Kiev Metro Second Line logo.svg «Площа Льва Толстого»
Автобуси А 55, 69
Трамваї лінія існувала з 1951 до 1998 року
Тролейбуси Тр 3, 14, 15, 40, 40к
Рух односторонній
Покриття асфальт
зовнішні посилання
Код у реєстрі 11475
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Вулиця Шота Руставелі у Вікісховищі

Ву́лиця Шота́ Руставе́лі — вулиця у Печерському районі міста Києва, місцевості Бессарабка, Нова Забудова. Пролягає від Басейної до Жилянської вулиці.

Прилучаються вулиці Рогнідинська і Саксаганського.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла у 30-х роках XIX століття у зв'язку із розплануванням і забудовою місцевості в долині р. Либідь, що згодом отримає назву Нова Забудова. Спершу мала назву Мала Васильківська (прокладена паралельно Великій Васильківській), з 1926 року — вулиця Борохова, на честь єврейського громадського діяча Бера Борохова. Сучасну назву отримала 1937 року[1][2] на честь середньовічного грузинського поета Шота Руставелі (назву підтверджено 1944 року[3]).

Наприкінці 1970-х років у зв'язку із підготовкою до Олімпійських ігор 1980 року було знесено декілька старих будинків у кінцевій частині вулиці, зокрема гарний 4-поверховий будинок (архітектор А. Краусс, зведено 1898 року).

Забудова[ред.ред. код]

Існуюча історична забудова виконана в останній третині XIX — на початку ХХ століття. Домінують 4—6-поверхові житлові та прибуткові будинки, переважно у стилі модерн та неоренесанс.

  • № 4 — житловий будинок; межа XIX—ХХ ст.;
  • № 8 — житловий будинок; межа XIX—ХХ ст.;
  • № 9 — житловий будинок; 1902–1903, європейський модерн;
  • № 12 — житловий будинок; 1902–1903, архітектор В. Ніколаєв, неоренесанс;
  • № 13 — центральна синагога Бродського, 1896–1898, архітектор Г. Шлейфер, історизм;
  • № 15 — житловий будинок; межа XIX—ХХ ст.;
  • № 18-б — житловий флігель; початок XX ст.;
  • № 19 — колишній молитовний юдейський будинок, 1898–1899, архітектор В. Ніколаєв, перебудовано у 1958 року у кінотеатр;
  • № 20 — житловий будинок, 1910, історизм з елементами класицизму та модерну;
  • № 21 — житловий флігель; початок XX ст.;
  • № 22 — житловий будинок, 1896–1897, архітектор А.-Ф. Краусс, неоренесанс,

а також № 23, 24, 27, 29, 30, 31, 32, 34, 36, 37 (перебудовано), 38, 40/10, 42/13 (споруджені в 2-й половині XIX — на початку XX століття).

Установи та заклади[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанови президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 29 липня 1937 року №№ 797/6, 797/8, 797/10 / Список перейменованих вулиць м. Києва за 1937 рік // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10343, арк. 54. Архівовано з першоджерела 3 липня 2013.
  2. Перейменування вулиць // «Більшовик». — 1937. — 14 серпня.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.