Вулиця Японська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Японська
Львів
Будинок № 7 на вулиці Японській
Будинок № 7 на вулиці Японській
Місцевість Новий Світ
Район Франківський
Загальні відомості
Координати початку 49°49′59″ пн. ш. 24°00′43″ сх. д. / 49.8331722° пн. ш. 24.0120194° сх. д. / 49.8331722; 24.0120194
Координати кінця 49°50′02″ пн. ш. 24°00′30″ сх. д. / 49.8339389° пн. ш. 24.0085417° сх. д. / 49.8339389; 24.0085417
Транспорт
Покриття бруківка
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Японська на Вікісховищі

Ву́лиця Япо́нська — вулиця у Франківському районі міста Львова, в місцевості Новий Світ. Простягається від вулиці Глибокої до вулиці Коновальця.

Назва[ред. | ред. код]

У 1910 році вулиця називалась Японська в пам'ять перемоги цієї країни у війні з Росією 19041905 роках. У 1943 році перейменована на Блюхерґассе (Bluchergasse), на честь пруського генерал-фельдмаршала Ґебгарда Леберехта фон Блюхера. У липні 1944 отримала попередню назву Японська. У жовтні 1945 вулиця перейменована на Хасанську на згадку про розгром японських мілітаристів біля далекосхідного озера Хасан у 1938 році (тоді, в результаті нічим не обґрунтованих вимог Японії щодо сопок Заозерна і Безіменна війська Японії зробили марну агресію на радянську територію). У грудні 1945 знову носить назву Японська, У 1950 повернули назву Хасанська, а у 1993 році вулиці повернули історичну назву - Японська. [1]

Будівлі[ред. | ред. код]

  • № 3. Керамічна плитка у вестибюлі будинку створена на підприємстві «Генрік Ебер».[2]
  • № 5. Будинок виконаний у стилі Ар Деко. Архітектор Юзеф Авін.[3] Керамічне облицювання у вестибюлі виконано на фабриці «Генрік Ебер».[4]
  • № 7. Друкарня Бернарда Бардаха. Зведена за проектом Юзефа Авіна. Фасад декоровано невеликими медальйонами з рельєфами у стилістиці Ар Деко.[5]
  • № 9. Дім профспілки поштових службовців збудований за проектом архітектора Адольфа Віктора Вайсса [6]
  • № 10, 12, 14. Будинки виконані за проектом архітектора Доброслава Чайки.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 71—72. — ISBN 966-603-115-9.
  2. Лисенко О. Ю. Архітектура вестибюльної групи приміщень у житлових будинках кінці XIX початку XX століття. У Львові як вираження соціальної ідеології. //Вісник ЛП. — Львів, 2004. — № 505. — С. 194. [1]
  3. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.. — Львів: Центр Європи, 2008. — С. 533.
  4. Лисенко О. Ю. Архітектура вестибюльної... — С. 194.[2]
  5. Архітектура Львова... — С. 564.
  6. Архітектура Львова... — С. 545.
  7. Архітектура Львова... — С. 565.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — ISBN 966-603-115-9.