Вусач-булавоніг кленовий угорський
| Вусач-булавоніг кленовий угорський | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Rhopalopus hungaricus Herbst, 1784 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Вуса́ч-булавоні́г клено́вий уго́рський (лат. Rhopalopus hungaricus Herbst, 1784 = Rhopalopus ungaricus (Herbst, 1784) = Callidium fischeri Krynicki, 1832 = Ropalopus insubricus (Germar) Porta, 1934 = Ropalopus insubricus annulus (Costa) Sama, 1988) — вид жуків з родини вусачів.
Поширення[ред. | ред. код]
Хорологічно Rh. hungaricus входить у групу європейських видів європейського зооґеографічного комплексу. Його ареал охоплює Центральну, Західну та Північну Європу. У Карпатах вид є звичайним, проте не численним. Трапляється поодиноко в гірській частині регіону в зоні букових та змішаних смереково-яворових лісів.
Екологія[ред. | ред. код]
Комахи зустрічаються на стовбурах, гілках дерев, а іноді на ґрунті. Личинки розвиваються в клені-яворі (Acer pseudoplatanus L.) та інших видах роду Клен (Acer).
Морфологія[ред. | ред. код]
Імаго[ред. | ред. код]
У самців вусики ледь довші, а у самок дещо коротші за тіло. Членики вусиків з 3 по 9-й з маленькими зубчиками. Надкрила в першій третині стиснені з боків, до вершини розширені, в грубій скульптурі. Стегна стеблоподібні, до вершини різко булавоподібні. Передньоспинка широка, при основі різко звужена, вкрита зернистою скульптурою. На її диску наявна, різко відмежована, блискуча пляма. Довжина тіла коливається від 16 до 25 мм. Забарвлення чорне, надкрила металічно-синьо-зелені, а в другій половині — бронзово-пурпурові.
Личинка[ред. | ред. код]
Личинка характеризується матовим пронотумом, його основа в найдрібніших борозенках, що переплітаються у всіх напрямках. Голова біля основи вусиків заокруглена, з кожної її сторони по одному вічку. Ноги короткі.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Генерація триває 2-4 роки.
Література[ред. | ред. код]
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А. М. Зоогеографічна характеристика вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) гірського масиву Ґорґан (Українські Карпати) // мат. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2005. — с. 103—104;
- Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
Посилання[ред. | ред. код]
- Систематика виду на BioLib (англ.) [Архівовано 13 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Зображення та відомості про вид на cerambyx.uochb.cz (англ.) [Архівовано 7 травня 2015 у Wayback Machine.]