Вусач-меґараґій березовий
| ?Перев’язник березовий | |
|---|---|
Rhagium mordax | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Підклас: | Крилаті комахи (Pterygota) |
| Інфраклас: | Новокрилі (Neoptera) |
| Надряд: | Голометабола (Holometabola) |
| Ряд: | Жуки (Coleoptera) |
| Підряд: | Всеїдні жуки (Polyphaga) |
| Надродина: | Попиковидні (Chrysomeloidea) |
| Родина: | Скрипунові (Cerambycidae) |
| Підродина: | Тонкохвісткові (Lepturinae) |
| Триба: | Перев'язцеві (Rhagiini) |
| Рід: | Перев'язник (Rhagium) |
| Вид: | Перев’язник березовий |
| Біноміальна назва | |
| Rhagium mordax De Geer, 1775 | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
| Rhagium mordax | |
| Rhagium mordax | |
| 982692 | |
| 295679 | |
Перев’язник березовий[1] (лат. Rhagium mordax De Geer, 1775) — вид жуків з родини Скрипунових.
За своєю хорологією Rh. mordax належить до групи західнопалеарктичних видів у складі палеарктичного комплексу. Вид поширений у Європі, Росії та на Кавказі.
Перев'язник березовий – широко розповсюджений і численний у лісовій і лісостеповій зонах України[2]. У Карпах вид, приурочений до листяних лісів нижнього лісового поясу, хоча зрідка трапляється і у верхньому поясі[3].
Літ триває з кінця травня до серпня, максимум чисельності припадає на середину червня в передгір’ях, та на липень в гірських районах. Імаго зустрічається на квітах, у передгір’ях на арункусі звичайному (Aruncus vulgaris Rafin), а в гірських – на гадючнику в’язолистому (Filipendula ulmaria L.). Личинки розвиваються в деревині берези (Betula verucosa L.), граба та деяких інших листяних порід. Rh. mordax заселяє мертву суху і слабо розкладену деревину.
Від Rhagium inquisitor L. відрізняється більшими розмірами тіла 17-25 мм, яке також чорного забарвлення, вкрите густими лежачими світлими волосками. Надкрила в густих лежачих волосках, з двома перерваними біля шва жовтими перев’язями, та чорною плямою між ними. Скульптура надкрил зморшкувата зі слабо вираженими реберцями. Голова з великими добре розвиненими скронями, які довші за очі. Вусики короткі, не довші за передньоспинку. Передньоспинка з одним великим шипом.

Тіло сплющене в дорзо-вентральному напрямку. Голова велика, плоска. З кожної сторони голови по одному основному вічку. Вусики маленькі двочленикові. Мандибули вузькі і довгі, зовні біля вершини гладенькі, при основі з неправильною скульптурою, а з середини з гострими, косими кілями. Наличник, як і верхня губа, широкий, остання має овальну форму. Ноги порівняно довгі. Пронотум при основі гладкий. 9-й сегмент черевця без шипа.

Життєвий цикл триває 2 роки.
- ↑ Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина III: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161—170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170
- ↑ Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206
- ↑ Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691.
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А.М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
- Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А.М. Зоогеографічна характеристика вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) гірського масиву Ґорґан (Українські Карпати) // мат. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2005. — с. 103—104;
- Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Исаев А. С. Динамика численности большого черного усача и меры борьбы с ним в пихтовых лесах Красноярского края // Проблемы защиты таежных лесов. — Красноярск, 1971. — с. 60-64;
- Пушкар В. С., Заморока А.М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
- Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
- http://www.cerambyx.uochb.cz/rhagmord.htm [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.]
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11189/ [Архівовано 30 червня 2007 у Wayback Machine.]