Вусач ліщиновий
| Ліщиновий вусач | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ліщиновий вусач (Oberea linearis)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Oberea linearis | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вусач ліщиновий (Oberea linearis L.) — жук підродини ляміїнів родини вусачів. Шкідник горіхоплідних рослин. В Україні шкодить ліщині та волоському горіхові. Поширений у південно-західних районах та гірському Криму.
Опис[ред. | ред. код]
Жуки чорні, 11-14 мм завдовжки, у чорних волосках, ноги та щупики жовті. Передньоспинка попереду основи без глибокої перетяжки. Очі не зовсім розділені на дві частини, черевце довге.
Поведінка[ред. | ред. код]
Пошкоджує ліщину, рідше бук, граб, в'яз, вільху, волоський горіх, каштан. Самка відкладає яйця у вигризену насічку, потім надгризає кору над місцем кладки, внаслідок чого пагін засихає і легко ламається. Характерна ознака заселення вусачем — надламаний або висячий на рештках кори пагін. Заселює гілки, тонкі штамбики, молоді пагони. Генерація дворічна.
Джерела[ред. | ред. код]
- Стаття на сайті Аграрний сектор України [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
