Вушкоцвіт малий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вушкоцвіт малий
Chaenorhinum-minus-4272.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Подорожникові (Plantaginaceae)
Триба: Antirrhineae
Рід: Вушкоцвіт (Chaenorhinum)
Вид: Вушкоцвіт малий
Біноміальна назва
Chaenorhinum minus
(L.) Lange, 1870
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Chaenorhinum minus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Chaenorhinum minus
EOL logo.svg EOL: 468978
IPNI: 801401-1
ITIS logo.svg ITIS: 501374
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 105913

Вушкоцвіт малий[1][2] (Chaenorhinum minus) — вид трав'янистих рослин родини Подорожникові (Plantaginaceae), поширений у середній і східній Європі, західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна рослина (5)10–20 см заввишки. Стебла розгалужені, з залозистими волосками. Найнижчі листя протилежні, верхні — поперемінні, короткочерешкові; листові пластини від лінійних до довго-яйцеподібних, волохаті. Квітки поодинокі в пазухах. Віночок 5–6 мм довжиною, світло-ліловий, в зеві жовтуватий. Коробочка яйцеподібна, 5–6 мм завдовжки. Чашечка 5-лопатева, частки вузькі. Тичинки 4. Насіння буре, 0.4 мм довжиною, з ребрами, на краю яких є кілька зубчиків[2][3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у середній і східній Європі, західній Азії; інтродукований у деяких інших помірних регіонах[4][5][6].

В Україні вид зростає на полях і кам'янистих місцях — на більшій частині території, але на півдні та в Криму рідко. Бур'ян[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Chaenorhinum minus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 285. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Процитовано 25.03.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 25.03.2019.  (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 25.03.2019.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 25.03.2019.  (англ.)