Вяртсиля
| 2010 | 3080 [2] |
|---|---|
| 2002 | 3230 [3] |
| 1989 | 2915 [4] |
| 1979 | 2935 [5] |
Вяртсиля (рос. Вя́ртсиля; фін. Värtsilä ) — селище міського типу під адміністративною юрисдикцією міста республіканського значення Сортавала в Республіці Карелія, Росія, розташоване поблизу кордону з Фінляндією, за 256 кілометрів на захід від Петрозаводська, столиці республіки. За даними перепису 2010 року, населення Вяртсилі становило 3080.[2]
Історія[ред. | ред. код]
До Другої світової війни Вяртсиля входила до складу Фінляндії.
Статус селища міського типу отримав у 1946 році.
Адміністративно-муніципальний статус[ред. | ред. код]
В рамках адміністративного поділу селище міського типу Вяртсиля підпорядковане місту республіканського значення Сортавала. Як муніципальний поділ Вертсіля входить до складу Сортвальського муніципального району як міське поселення Вярцільське.[6]
Перетин кордону[ред. | ред. код]
В’яртсиля – це головний прикордонний пункт пропуску на фінсько-російському кордоні (до Нійрала в Тохмаярві), який щорічно перетинає близько мільйона людей. Під час Холодної війни там час від часу відбувався обмін полоненими шпигунами.
Туризм[ред. | ред. код]
Через Верцілю проходить міжнародний туристичний маршрут «Блакитне шосе». Блакитне шосе проходить через чотири країни від Му-і-Рана, Норвегія, через Швецію та Фінляндію до Пудожа в Росії.
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2019/bul_dr/mun_obr2019.rar
- ↑ а б Всеросійський перепис населення 2010 року. Том 1 (рос) . Федеральна служба державної статистики. 2011.
- ↑ Russian Federal State Statistics Service (May 21, 2004). Численность населения России, субъектов Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов – районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек [Архівовано 2017-10-25 у Wayback Machine.] [Population of Russia, Its Federal Districts, Federal Subjects, Districts, Urban Localities, Rural Localities—Administrative Centers, and Rural Localities with Population of Over 3,000] (XLS). Всероссийская перепись населения 2002 года [All-Russia Population Census of 2002] (in Russian).
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность наличного населения союзных и автономных республик, автономных областей и округов, краёв, областей, районов, городских поселений и сёл-райцентров [Архівовано 19 вересня 2015 у Wayback Machine.] [All Union Population Census of 1989: Present Population of Union and Autonomous Republics, Autonomous Oblasts and Okrugs, Krais, Oblasts, Districts, Urban Settlements, and Villages Serving as District Administrative Centers]. Всесоюзная перепись населения 1989 года [All-Union Population Census of 1989] (in Russian). Институт демографии Национального исследовательского университета: Высшая школа экономики [Institute of Demography at the National Research University: Higher School of Economics]. 1989 – via Demoscope Weekly.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 г. Национальный состав населения по регионам России [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] [All Union Population Census of 1979. Ethnic composition of the population by regions of Russia] (XLS). Всесоюзная перепись населения 1979 года [All-Union Population Census of 1979] (in Russian). 1979 – via Demoscope Weekly (website of the Institute of Demographics of the State University—Higher School of Economics).
- ↑ Law #813-ZRK
Джерела[ред. | ред. код]
- Законодательное Собрание Республики Карелия. Закон №813-ЗРК от 1 ноября 2004 г. «О городских, сельских поселениях в Республике Карелия», в ред. Закона №1694-ЗРК от 2 апреля 2013 г. «О преобразовании муниципальных образований "Нюхчинское сельское поселение" и "Сумпосадское сельское поселение" Беломорского муниципального района и внесении изменений в некоторые законодательные акты Республики Карелия». Вступил в силу по истечении десяти дней со дня официального опубликования. Опубликован: газета "Карелия", №124, 126, 129, 132, 135, 136, 139, 4 ноября — 9 декабря 2004 г.
|
