Вячеславка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Вячеславка
Країна Україна Україна
Область Запорізька
Район/міськрада Приморський район
Рада/громада Вячеславська сільська рада
Код КОАТУУ 2324880401
Основні дані
Засноване 1862
Населення 914
Площа 3,001 км²
Густота населення 304,57 осіб/км²
Поштовий індекс 72132
Телефонний код +380 6137
Географічні дані
Географічні координати 46°51′55″ пн. ш. 36°16′46″ сх. д. / 46.86528° пн. ш. 36.27944° сх. д. / 46.86528; 36.27944Координати: 46°51′55″ пн. ш. 36°16′46″ сх. д. / 46.86528° пн. ш. 36.27944° сх. д. / 46.86528; 36.27944
Середня висота
над рівнем моря
32 м
Водойми Лозуватка
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Єлизаветівка
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 72132, Запорізька обл., Приморський р-н, с.Вячеславка, вул.Леніна,59 , тел. 6-41-30
Карта
Вячеславка. Карта розташування: Україна
Вячеславка
Вячеславка
Вячеславка. Карта розташування: Запорізька область
Вячеславка
Вячеславка

Вячесла́вка — село в Україні, у Приморському районі Запорізької області, розташоване на річці Лозуватці, за 20 км від районного центру і за 15 км від залізничної станції Єлизаветівка на лінії Пологи—Бердянськ. Населення становить 914 осіб. Орган місцевого самоврядування — Вячеславська сільська рада.

Географія[ред.ред. код]

Село розташоване на Приазовській низовині, в центрі Приморського району на березі річки Лозуватка, яка впадає до Азовського моря.

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Мануйлівка Юр'ївка, Зеленівка село Коларівка Rose des vents
Миколаївка N
W    Вячеславка    E
S
села Маринівка, Новоолексіївка Партизани

У селі є вулиці Леніна, провулок Мирний та інші.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат села м'який, помірно континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю.

Клімат Груників
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 0,0 0,6 5,1 14,1 21,0 25,5 27,9 27,1 21,8 14,5 7,5 2,9
Середня температура, °C −2,9 −2,4 1,7 9,7 16,3 20,7 23,1 22,2 17,1 10,4 4,5 0,4
Середній мінімум, °C −5,8 −5,4 −1,7 5,5 11,7 16,0 18,3 17,4 12,4 6,4 1,6 −2,1
Джерело: [1]


Історія[ред.ред. код]

Село Вячеславка розташована в історичному регіоні Приазов'я. Поблизу села виявлені залишки ливарної майстерні епохи пізньої бронзи (II тисячоліття до н. е.). До 19 століття край населяли тюрські кочові орди, зокрема ногайці.

Вячеславка заснована 1862 року[1] року болгарами-переселенцями з села Єнікіой Бессарабії на місці колишнього ногайського селища Ягонда-Шекли.

До Першої світової війни входила до складу Романівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії. Станом на 1886 рік у болгарській колонії Вячеславка (Ягонда-Шекли) мешкало 956 осіб, налічувалось 122 дворових господарств, існували молитовний будинок, школа та лавка. У селі проводився щорічний ярмарок[2].

З 6 березня до 29 квітня 1918 року за адміністративно-територіальним поділом УНР належало до області Запоріжжя з центром у місті Бердянськ. Відтак — до держави гетьмана Павла Скоропадського.

Під час Голодомору 1932—1933 років, організованого радянським урядом, у селах, підпорядкованих Вячеславській сільраді, загинуло 42 людини[3].

У Другій світовій війні у складі Червоної армії воювало 46 місцевих жителів, з них 17 загинули, 21 — удостоєний орденів і медалей СРСР. 18 вересня 1943 у село повернулася радянська адміністрація.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 914 осіб[4].

У 1886 році у селі мешкало 956 осіб, у 1968 році — 1282 осіб.

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 45 4,92
російська 691 75,60
болгарська 178 19,47


Серед українського населення побутує степовий говір південно-східного наріччя української мови.

Економіка[ред.ред. код]

У радянський час у селі була центральна садиба колгоспу ім. 1-го Травня, який мав 5,3 тис. га земельних угідь, з яких 4 тис. га орної землі. Колгосп вів багатогалузеве господарство, що займалося виробництвом зерна та відгодівлею великої рогатої худоби і розведенням овець. У 1968 році на 100 га сільськогосподарських угідь було вироблено по 131,6 цнт м'яса, 190 кг вовни, а на 100 га зернових — по 48,5 тис. яєць, вирощено з га по 27,7 цнт озимої пшениці і 30 цнт кукурудзи[6].

Нині в селі працюють підприємства[7]:

  • Споживче товариство «Ніка» — займається роздрібною торгівлею, переважно продовольчого асортименту,
  • приватне сільськогосподарське підприємство «Адоніс» — займається вирощуванням зернових та технічих культур,
  • ТОВ «Перше травня» — займається вирощуванням зернових та технічих культур.

Освіта[ред.ред. код]

У селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з українською мовою навчання (у школі працюють 16 вчителів, директор — Ганчева Поліна Іванівна, 2015)[8], а також дошкільний навчальний заклад «Васильок»[9]. За роки радянського режиму з села вийшло 35 вчителів, 17 медичних працівників, 19 агрономів, 8 інженерів, 163 механізатори.

Школа[ред.ред. код]

У 1868 році селі побудовано першу дворічну церковну школу, де в основному навчалися діти заможних селян. У 1890 році був побудований другий корпус. Ця школа проіснувала 41 рік. У 1909 році розпочала свою роботу перша чотирирічна початкова школа, де викладання велося болгарською мовою. Першим директором став Гогунський Дмитро Михайлович. У 1937 році школа перейшла на російську мову навчання, стала семирічною. Під час німецько-радянської війни заняття в школі не припинялися, незважаючи на дуже важкі умови, зокрема бракувало паперу і чорнила, не вистачало підручників, вчителям доводилося самим добувати дрова і топити печі, щоб можна було працювати в класах.

У радянський час школа активно брала участь і займала призові місця в районних та обласних предметних олімпіадах. У 2006 р відкрито комп'ютерний клас, що дозволяє активно впроваджувати інноваційні технології в навчально-виховному процесі. Станом на середину 2010-х років директором школи працює Ганчева Поліна Іванівна — вчитель хімії та біології, у школі 11 вчителів навчають 49 учнів. За час існування школи було випущено близько 1200 учнів, 28 з них закінчили із золотою і срібною медаллю.[10].

Пам'ятки[ред.ред. код]

В селі споруджено пам'ятник В. І. Леніну (ймовірно, ліквідований 2016 року), а також братська могила радянських солдат, які загинули у Другій світовій війні.

У 2012 році в селі встановлено стелу на честь 150-річчя переселення болгар в Приазов'я[11].

Персоналії[ред.ред. код]

У селі народився український зоолог Євген Писанець (1949-2016).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР. Стор. 614
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Мартиролог. Приморський район // Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Запорізька область / керівник наук.-ред. групи Ф. Г. Турченко. — Запоріжжя: Дике Поле, 2008. — С. 524—525
  4. Населення населених пунктів Запорізької області за даними перепису 2001 року
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область
  6. Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.
  7. Організації в селі Вячеславка
  8. Україна. ІСУО > Запорізька область. ІСУО > ВО Приморської РДА > ЗНЗ > Вячеславська ЗОШ
  9. Перелік навчальних закладів Приморського району. Приморська районна державна адміністрація
  10. Вячеславська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Історія школи
  11. Село Вячеславка отметило День освобождения от фашистских захватчиков // Таврия

Посилання[ред.ред. код]

  • Погода в селі Вячеславка
  • Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.