Вівсянка великонога
| Вівсянка великонога | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pezopetes capitalis Cabanis, 1861 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вівся́нка великонога[2] (Pezopetes capitalis) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae[3]. Мешкає в Коста-Риці і Панамі. Це єдиний представник монотипового роду Великонога вівсянка (Pezopetes).
Опис[ред. | ред. код]
_(7996776131).jpg)
Довжина птаха становить 20 см, вага 56 г. Дзьоб тонкий, хвіст короткий, лапи великі і міцні. Голова темно-сіра, горло, лоб і скроні чорні. Верхня частина тіла темно-оливкова, крила і хвіст чорні з оливковими краями. Нижня частина тіла яскраво-оливкова, боки і нижня частина живота мають коричневий відтінок. У молодих птахів голова темно-оливкова, верхня частина тіла поцяткована чорнуватим лускоподібним візерунком, нижня частина тіла охристо-оливкова.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Великоногі вівсянки мешкають в горах Коста-Рики і західної Панамі. Вони живуть в підліску вологих гірських тропічних лісів, в бамбукових заростях та на високогірних луках. Зустрічаються на висоті від 2150 до 3350 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Великоногі вівсянки ведуть переважно наземний спосіб життяЮ, зустрічаються парами. Вони живляться комахами і павуками, яких шукають в опалому листі, а також насінням і ягодами. Гніздо велике, чашоподібне, робиться з рослинного матеріалу, розміщується в густих бамбукових або чагарникових заростях на висоті до 2 м над землею. В кладці від 1 до 2 білих або синюватих яєць, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 12-14 днів. Лише самиця будує гніздо і насиджує яйця.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція великоногих вівсянок становить від 20 до 50 тисяч птахів. Це досить поширений вид в межах свого ареалу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pezopetes capitalis. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). New World sparrows, bush tanagers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Stiles and Skutch, A Guide to the Birds of Costa Rica, ISBN 0-8014-9600-4
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |