Вівсянка лучна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вівсянка лучна
Еменшіл сұлыкеш.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Вівсянкові (Emberizidae)
Рід: Вівсянка (Emberiza)
Вид: Вівсянка лучна
Біноміальна назва
Emberiza aureola
Pallas, 1773
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Emberiza aureola
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Emberiza aureola
EOL logo.svg EOL: 1178505
ITIS logo.svg ITIS: 554225
IUCN logo.svg МСОП: 22720966
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 37595

Вівсянка лучна (Emberiza aureola) — птах родини Вівсянкові. В Україні гніздовий, перелітний вид.

Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

Маса тіла: 19-23 г, довжина тіла: близько 15 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні верх голови, спина, плечі і великі покривні пера верху крил, а також поперек і надхвістя темно-каштанові, на спині темні риски; лоб, вуздечка, щоки, покривні пера вух і горло чорні; воло і решта низу, крім білого підхвістя, яскраво-жовті; на волі вузький каштановий «нашийник»; боки тулуба з темною строкатістю; малі і середні покривні пера верху крил білі; махові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; хвіст темно-бурий, крайні стернові пера з білою барвою; дзьоб зверху сірий, знизу жовтуватий; ноги світло-бурі; в позашлюбному вбранні каштанові й чорні пера зі світлою облямівкою; горло жовте. У дорослої самки верх голови темно-бурий, зі світлою поздовжньою смугою, яка проходить через тім'я; «брови» і горло білуваті; щоки буруваті, окреслені темно-бурими смугами; спина сірувато-бура, з темною строкатістю; поперек і надхвістя рудуваті, з темними рисками; низ жовтуватий, на волі й боках тулуба темні риски. Молодий птах подібний до самки, але білий колір на голові й жовтий на нижній частині тулуба замінені вохристим.

Відмінності від схожих видів: дорослий самець від дорослого самця чорноголової вівсянки відрізняється каштановим «нашийником» і каштановим верхом голови, а в шлюбному оперенні — також чорним горлом. Самка і молодий птах від самки і молодого птаха звичайної і городньої вівсянок — світлою смугою, яка проходить через тім'я, і жовтуватою нижньою щелепою, а від городньої вівсянки — також рудуватими попереком і надхвістям.[2]

Поширення[ред. | ред. код]

Гніздиться майже на всій території Росії та Східної Європи. Західна межа ареалу доходить до Фінляндії, східна — до берегів Японії. Зимує в Південній частині Китаю і в Південно-східній Азії. В Україні гніздовий, перелітний. Поширений на Північно-Східному Поліссі.

Середовище існування[ред. | ред. код]

Луки в заплавах річок. Співає з великою інтенсивністю, сидячи на кущах або стеблах трав.

Звуки[ред. | ред. код]

Пісня — короткий мелодійний свист, поклик — різке «тсік» або «тсі».

Розмноження[ред. | ред. код]

Яйця в оологічній колекції

В Європі віддає перевагу вологим місцеперебуванням — річковим долинам, лукам з чагарниками, болотам, заплавам і узліссям. Гніздиться, як і більшість вівсянок, на землі. У кладці 4-5 блискучих зеленувато-сірих або оливкових з бурими цятками яєць. Насиджує переважно самка, самець годує її і зрідка змінює. Термін насиджування — 13 днів, пташенята залишають гніздо через два тижні. У рік буває тільки один виводок, так як птахи рано відлітають на зимівлю — на початку серпня. Прилітають до місць гніздування також досить пізно — у травні. З цієї ж причини післяшлюбне линяння відбувається на місцях зимівель.

Живлення[ред. | ред. код]

Птахи живляться насінням і комахами.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2017). Emberiza aureola. The IUCN Red List of Threatened Species (IUCN) 2017: e.T22720966A119335690. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-3.RLTS.T22720966A119335690.en. Процитовано 15 January 2018. 
  2. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.