Вівсянчик чилійський
Вівсянчик чилійський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець чилійського вівсянчика
Самиця чилійського вівсянчика
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phrygilus gayi (Gervais, 1834) | ||||||||||||||||
Ареал виду Проживання впродовж року Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Fringilla gayi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вівся́нчик чилійський[2] (Phrygilus gayi) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Чилі і Аргентині. Вид названий на честь французького натураліста Клода Гея[en][3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 15,5-16,5 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, шия і верхня частина грудей сизувато-сірі, перед очима темні плями. Покривні пера крил сизувато-сірі, першорядні махові пера чорнуваті. Хвіст чорнуватий з сірими краями. Спина і нижня частина тіла оливково-жовті, живіт і гузка білуваті. Дзьоб зверху темний, знизу світліший. Самиці мають темпне, коричнювато-сіре забарвлення, обличчя у них поцятковане білими плямками, груди охристі.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[4]
- P. g. gayi (Gervais, 1834) — північне і центральне Чилі (від Кокімбо до Кольчагуа);
- P. g. minor Philippi Bañados & Goodall, 1957 — тихоокеанське узбережжя на півночі центрального Чилі (від Атаками до Вальпараїсо);
- P. g. caniceps Burmeister, 1860 — західна Аргентина (на південь від західної Сальти), південне Чилі (на південь від Айсена) та Вогняна Земля.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Чилійські вівсянчики мешкають переважно в Андах на кордоні Аргентини і Чилі. Взимку частина популяції мігрує на схід до Патагонії. Чилійські вісянчики живуть у високогірних чагарникових заростях, зустрічаються на висоті до 3500 м над рівнем моря. Живляться насінням, а також дрібними безхрбетними і ягодами. Взимку споживоють виключно насіння. Серез розмноження триває з жовтня по лютий. Гніздо широке, встелене травою або шерстю, розміщується в чагарниках або на землі. В кладці від 2 до 5 світлих, блакитнувато-зелених з коричневими плямками яєць розміром 22×16 мм.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Phrygilus gayi. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 171. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 02 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |