Вівця (геральдика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геральдична вівця

Вівця (фр. mouton) — природна геральдична гербова фігура. За словами Олександра Лакієура, у геральдиці «Вівця символізує лагідність і сільське життя»[1].

Агнець (лат. agnus) — ягня, біблійна і християнська жертовна тварина, одне з алегоричних зображень Христа, символ чистоти, чистої, непорочної жертви — «Агнець Божий». У християнській, особливо в католицькій, символіці — символ християнства. Тому баранчик — емблема невинності, непорочності, лагідності і доброти. За наявності супутніх атрибутів зображення агнця можуть мати різні значення: агнець з хрестом (страждання, смерть), агнець з хоругвою, що йде вправо (перемога), агнець на книзі (Євангеліє).

Починаючи з античної епохи, в країнах Європи зображення «золотого руна» — шкури барана з головою, стало символом найвищої цінності. Орден Золотого руна — династичний орден, одна з найдавніших і найпочесніших європейських нагород.

У родових гербах українського дворянства зображення барана, що крокує (з піднятою передньою ногою) — як правило, промовистий герб відповідного прізвища (Баранов, Баранський, Баранецький, Барановський).

Див. також[ред. | ред. код]

Фототека[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лакиер А. Б. Русская геральдика. — 1855. — Глава третья, § 20 …Четвероногие животные,.. http://www.heraldrybooks.ru/text.php?id=82 Архівовано 16 April 2015[Дата не збігається] у Wayback Machine.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вівця (геральдика)