Вівчарюк Дмитро Анатолійович
| Дмитро Вівчарюк | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Дмитро Анатолійович Вівчарюк | |||
| Народився |
28 вересня 1989 (34 роки) Київ, УРСР, СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | кіноактор | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | з 2010-го | |||
| Дружина | Ольга Вівчарюк | |||
| Діти | Захар, Любомир | |||
| IMDb | nm8824158 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
Дипломант V обласного огляду-конкурсу камерної вокальної музики ім. І.С. Козловського у номінації «Солісти» (2008р.) Переможець (Гран-прі) V Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Івана Франка (2012р.) Переможець фестивалю «Молоді таланти України!» у номінації «Молодіжний вокал» (2012р.) | ||||
|
| ||||
Дмитро Анатолійович Вівчарюк (нар. 28 вересня 1989, Київ) — український актор театру та кіно.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 28 вересня 1989 року в Києві.
Закінчив школу номер 105 міста Києва.
Закінчив Київське обласне училище культури та мистецтв (спеціальність «Диригент-хоровик, викладач фахових дисциплін») та Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого (спеціальність «Актор драматичного театру і кіно», курс Валентини Зимньої) в 2013 році.
Одружений. Дружина — Ольга Вівчарюк. Має двох синів: Захар (нар. 2014) та Любомир (нар. 2018).
Творчість[ред. | ред. код]
З 2009 по 2014 роки працював артистом муніципального чоловічого хору духовної пісні «Благовіст» (м. Ірпінь). Був залучений у виставах «Янгольська комедія» Л. Хохлова, «Принцеса Лебідь» І. Пелюка, О. Харченка, «Людина і вічність» А. Курейчика Київського академічного молодого театру.
З 2012-го — у Київському Молодому театрі.
З 2014 по 2023 роки — соліст-вокаліст у Київському Національному Академічному театрі оперети.
З 2018 співпрацює з «Диким театром».
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2010 | ф | Маршрут милосердя | Андрій, хуліган (90 серія) | |
| 2011 | ф | Собачий вальс | ||
| 2012 | ф | Бібліотечний кур'єр | кур'єр | |
| 2012 | ф | Військовий госпіталь | Тополя | |
| 2012 | ф | Єфросинья | агент з продажу | |
| 2012—2016 | с | Віталька | Євген, трансвестит | |
| 2013 | ф | Обійми | Андрій | |
| 2013 | ф | Онлайн | ||
| 2014 | ф | Повернення Мухтара-9 | Агафонов | |
| 2014 | ф | Особиста справа | Ігор Звонарьов, наркоман | |
| 2014 | ф | Брат за брата-3 | Доронін, злодій | |
| 2015 | ф | За законами воєнного часу | черговий у прокуратурі | |
| 2015 | ф | Маслюки | ||
| 2015 | ф | Відділ 44 | Шура | |
| 2015 | ф | Володимирська, 15 | Муха | |
| 2016 | ф | Онлайн 5.0 | ||
| 2016 | ф | На лінії життя | Петро Тополін | |
| 2016 | ф | День Незалежності. Василь Стус | ||
| 2016 | ф | Ментівські війни. Київ | Фільм 5 | |
| 2016 | ф | Поганий добрий коп | Валерій Семенов, псих | |
| 2016 | ф | Громадянин Ніхто | Кріпиш | |
| 2016 | ф | Мереживо долі | ||
| 2017 | ф | Лікар Ковальчук | Степан | |
| 2017 | ф | Що робить твоя дружина? | перехожий | |
| 2017 | ф | Той, хто не спить | Павло | |
| 2017 | ф | Свєтка | продавець | |
| 2017 | ф | Знай наших | [1] | |
| 2018 | ф | Юрчишини | ||
| 2018 | ф | Здамо будиночок біля моря | постоялець | |
| 2018 | ф | Дружина за обміном | злодюжка | |
| 2018 | ф | Втікачка | викрадач | |
| 2018 | ф | Будиночок на щастя | ||
| 2018 | ф | Опер за викликом | ||
| 2019 | ф | Дівчинка на кулі | ||
| 2019 | ф | Халепа на 5 baksiv | Лютий | |
| 2019 | ф | Веронські скарби | ||
| 2019 | ф | Колишні | ||
| 2019 | ф | Таємниці | автослюсар | |
| 2019 | ф | Брати по крові | Сергій Селезньов | |
| 2019 | ф | Не жіноча робота | ||
| 2020 | ф | Прибулець | Семен, дільничний | |
| 2020 | ф | Козаки. Абсолютно брехлива історія | Царько | |
| 2020 | ф | Мавки | ||
| 2020 | ф | Рідня | ||
| 2020 | ф | Розтин покаже-2 | ||
| 2020 | ф | Крилосов | Петро | |
| 2020 | ф | СидОренки-СидорЕнки. Ремонт стосунків | [2] | |
| 2021 | ф | Зірки за обміном | ||
| 2021 | ф | Ангели 2 | лейтенант Антон «Торч» Торчинський | |
| 2021 | ф | Вірити | Петро | |
| 2021 | ф | Юрчишини 2 | ||
| 2021 | ф | Фіма | Вова | |
| 2021 | ф | Папаньки 3 | ||
| 2022 | ф | Чарівник великого міста | ||
| ф | Полкан | Коваленко | ||
| 2023 | ф | Довбуш | Забо | |
| 2023 | с | Встигнути до 30 | Фіма |
Роботи у театрі[ред. | ред. код]
- 2012 «Кураж», полковник;
- 2013 «Янгольська комедія» - Тінь;
- 2013 «Принцеса лебідь» - Ротбарт.
- Антреприза
- «Мамаша кураж і її діти» — полковник.
- «Дон Жуан» — Ліпорелло
- «Кицюня» — Дейві
- «Як витратити мільйон, якого немає» — Гарік
- «Холостяки та холостячки» — Знайд
Театр «Кріт»
- «Звірі», Кіт (реж. Андрій Критенко)
- «Амадеус» — Моцарт
- «Скрипаль на даху» — Мотл
- «Цілуй мене Кет» — Ганстер
- «Буратіно» — Буратіно
- «Графиня Маріца» — Птючка
- «В джазі тільки дівчата» — Музичний продюсер
- «Маруся Чурай» — Писар
- «Біла Ворона» — Д'явол
- «Під Небом синім» — Грем
- «Звуки музики» — Макс Детвайлер
- «За двома зайцями» — голос Голохвастого
- 2018 — «Кицюня», режисер Максим Голенко — Дейві;
- 2020 — «Механічний апельсин», режисер Максим Голенко — Піт/Мент/Зек.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Дипломант V обласного огляду-конкурсу камерної вокальної музики ім. І. С. Козловського у номінації «Солісти» (2008 р.).
- Переможець (Гран-прі) V Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Івана Франка (2012 р.).
- Переможець фестивалю «Молоді таланти України!» у номінації «Молодіжний вокал» (2012 р.).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ {{https://detector.media [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.] › article › 201... Названо дату прем'єри нового скетч-шоу «Знай наших» на «1+1 ...}}
- ↑ {{https://best-serial.com [Архівовано 1 червня 2022 у Wayback Machine.] › 1020-sidore... СидОренки-СидорЕнки 2 сезон (2020) смотреть онлайн}}
Посилання[ред. | ред. код]
- Вівчарюк Дмитро Анатолійович на сайті IMDb (англ.)
|
