Відейко Михайло Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Михайло Юрійович Відейко
Народився 23 січня 1956(1956-01-23) (64 роки)
Київ, Українська РСР
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1982)
Галузь археологія
Заклад Інститут археології Національної академії наук України
Звання доктор історичних наук (2016)

Михайло Юрійович Відейко (нар. 23 січня 1956, Київ, Українська РСР) — український науковець, археолог, дослідник трипільської культури, доктор історичних наук (2016).

Життєпис[ред. | ред. код]

Михайло Відейко народився 1956 року в м. Києві.

У 1982 році він закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка за спеціальністю «археологія та муеєзнавство». Після закінчення вишу був направлений до відділі археології енеоліту—бронзового віку Інституту археології Академії наук Української РСР. Тут він працював до 1994 року. Потім перейшов до польового комітету. Також, у 1996—2003 роках за сумісництвом працював співробітником Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень при Міністерстві культури України. У 2001 році знову повернувся до відділу археології енеоліту—бронзового віку. Також з 2001 року працює старшим викладачем магістерської програми з археології та давньої історії Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Вчений досліджував трипільські поселення Хатище, Ігнатенкова Гора, Янча VI, Хомине, Коломийців Яр тощо у Середньому Подніпров'ї, брав участь у польових дослідженнях поселень Майданецьке, Тальне 2, Небелівка, Тимкове, Слобідка-Західна, новобудовних розкопках на території Польщі.

Михайло Відейко учасник міжнародних проектів: «Baltic-Pontic Studies», «Trypillia Culture Mega-Sites», «Economy, demography and Social Space of Trypillia mega-sites»[1].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1993 році Михайло Відейко захистив кандидатську дисертацію «Економіка і суспільний лад населення трипільської культури межиріччя Дністра та Південного Бугу». У 2016 році в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистив докторську дисертацію за спеціальністю «Історичні науки». 07.00.05 — Етнологія[2].

Автор понад 550 праць, зокрема: 12 монографій, 65 науково-популярних праць, зокрема 20 книжок з археології та історії України.

Основні праці
  • The cemeteries of Sofievka-type // BPS. — 1996. — 3;
  • Тripolye and the cultures of Central Europe: facts and character of interactions: 4200–2750BC// BРS.— 2001.— 9;
  • Археологія в Інтернеті. — К., 2001;
  • Трипільська цивілізація. — К., 2001 (наст. видання 2003; 2008);
  • Трипільські протоміста. Історія досліджень. — К., 2002; Майданецкое — трипольский протогород // Stratum Plus. — 2001/2002. — № 2 (у співавт.);
  • Архітектура поселень трипільської культури // Давні поселення України. — К., 2005;
  • Рільництво племен трипільської культури. — К., 2006 (у співавт.);
  • Ukraine: from Trypillia to Rus. — К., 2010;
  • Комплексное изучение крупных поселений трипольской культуры. V—IV тыс. до н. э. — Saarbrücken, 2013.
Коло наукових інтересів
  • археологічне джерелознавство,
  • нео-енеолітична добу на Європейському континенті,
  • ранньорільничі культури мідного віку,
  • трипільська культура.
Провідні напрями досліджень
аналіз археологічних джерел для реконструкції культурно-історичних процесів на теренах України в
  • епоху міді;
  • архітектура та історія дослідження трипільської культури, трипільські протоміста;
  • культурно-історичні контакти рільничих спільнот;
  • питання хронології та синхронізації культур нео-енеоліту.

Визнання та досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ляшко С. М. Відейко Михайло Юрійович // Енциклопедія трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. ІІ. — С. 96.