Віденська партія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шаховий дебют
Назва Віденська партія
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
b8 чорний кінь
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
g8 чорний кінь
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний пішак
d7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
e5 чорний пішак
e4 білий пішак
c3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
d2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
f1 білий слон
g1 білий кінь
h1 біла тура
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Початкові ходи 1. e2-e4 e7-e5

2. Kb1-c3

ECO C25-C29
Розробник Карл Яніш, Карл Гампе
Перше застосування близько 1842
Названо на честь Відень
Категорія дебюту Відкритий дебют

Віденська партіяшаховий дебют, який починається з ходів:
1. e2-e4 e7-e5
2. Kb1-c3.
Належить до відкритих початків.

Історія[ред. | ред. код]

Партія вперше проаналізована Карлом Янішем у 1842-1843, остаточно дебют був допрацьований в XIX столітті шахістами австрійського міста Відень на чолі з майстром Карлом Гампе. В 1901 році в журналі "Бритіш чесс мегезін" опубліковано теоретичне дослідження Р.Тейхмана "Віденська партія" ("The Vienna Game"). Основна ідея — захистивши пішака е4 і поле d5, атакувати центр ходом f2-f4. Але провівши тематичний контрудар d7-d5, чорні досягають відмінної позиції. Ця обставина привела до того, що в сучасній шаховій практиці віденська партія зустрічається рідко. З успіхом за білих цей дебют застосовували Рудольф Шпільман та Бент Ларсен.

Основні варіанти[ред. | ред. код]

  • 2…Kg8-f6 — найбільш поширене продовження.
abcdefgh
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
b8 чорний кінь
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний пішак
d7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
f6 чорний кінь
e5 чорний пішак
e4 білий пішак
f4 білий пішак
c3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
d2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
f1 білий слон
g1 білий кінь
h1 біла тура
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
    • 3. Cf1-с4 — отримується позиція в стилі дебюту слона. На тематичний удар чорних 3…Kf6:e4 із задумом на 4.Kc3:e4 відповісти 4…d7-d5, білим краще продовжити не 4. Сс4:f7+ Kpe8:f7 5. Kc3:e4 d7-d5, що веде до переваги чорних, а 4. Фd1-h5 Ке4-d6 5. Cc4-b3 Кb8-c6 6. Kc3-b5 g7-g6 7. Фh5-f3 f7-f5 8. Фf3-d5 Фd8-e7 9. Kb5:c7+ Kpe8-d8 10. Kc7:a8 b7-b6.
    • 3. g2-g3 — переведення гри в позиційне русло.
  • 2…Kb8-c6 — хід менш активний, тому рідко зустрічається.

Білі можуть уникнути цих варіантів, зігравши 3.Kg1-f3, перейшовши до дебюту чотирьох коней.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Константинопольський А. М., Лепешкин В. Ф. Венская партия. М., ФиС, 1989. ISBN 5-278-00168-2 (рос.)
  • Шахматы: Энцеклопедический словарь//Глав. ред. А. Е. Карпов. — М.:Сов.энциклопедия, 1990. — 621 с. (рос.)