Віденська філармонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віденська філармонія
Wiener Musikverein
2015
2015

48°12′02″ пн. ш. 16°22′20″ сх. д. / 48.200555555583775913° пн. ш. 16.37222222224977841° сх. д. / 48.200555555583775913; 16.37222222224977841Координати: 48°12′02″ пн. ш. 16°22′20″ сх. д. / 48.200555555583775913° пн. ш. 16.37222222224977841° сх. д. / 48.200555555583775913; 16.37222222224977841
Країна Австрія Австрія
Місто
Адреса
Архітектор Феофіл ван Гансен
 Архітектурний стиль Архітектура класицизмуd
Тип концертний залd[2] і культурна власність[1]
Статус філармонія
концертний зал
Статус спадщини Пам'ятка культурної спадщини захищена правомd[1]
Відкрито 6 січня 1870
musikverein.at


Віденська філармонія у Вікісховищі?

Віденська філармонія (нім. Wiener Musikverein) — концертний зал з прекрасною акустикою на площі Площі Карла у Відні. Разом з залами Бостонської[en] і Амстердамської філармоній, зал Віденської філармонії вважається одним з трьох найкращих залів у світі. Цей будинок є місцем перебування та виступів Віденського філармонічного оркестру (Wiener Philharmoniker).

1898

Історія[ред. | ред. код]

У 1831—1870 роках віденське Товариство любителів музики, засноване в 1812 році, використовувало невеликий зал на 700 місць. Щоб збільшити число слухачів на концертах, імператор Франц Йосиф у 1863 році подарував ділянку землі для будівництва більшого будинку, у якому мав бути великий концертний зал для виступів філармонічного оркестру та зал менших розмірів для концертів камерної музики.

Орган
Зал Йоганнеса Брамса. 2015
Новорічний концерт. 2013

Для будівництва найняли датського архітектора Теофіла Гансена (1813—1891). На відкритті великого — «Золотого залу», яке відбулося 6 січня 1870 року, симфонічним оркестром диригував Карло Гайслер[en] (1823—1878). Виняткові акустичні характеристики залу були належно оцінені та забезпечили йому міжнародне визнання.

Будівля філармонії побудована у історичному стилі, її прикрашають статуї каріатид, барельєфи та колони. Золотий зал має плафон «Аполлон і дев'ять муз» роботи Августа Айзенменгера[de] і скульптури Франца Мельницького[de].

Над сценою Золотого концертного залу розміщений орган, побудований знаменитим майстром Фрідріхом Лядеґастом[de]. З першим концертом на новому інструменті виступив австрійський органіст Антон Брукнер у 1872 році. Орган, який можна побачити в залі сьогодні був встановлений у 1907 році австрійською фірмою Rieger Orgelbau. У 2011 році цей орган був відновлений, він був високо оцінений такими музикантами, як Франц Шмідт[de] і Марсель Дюпре.

Зал менших розмірів, призначений для концертів камерної музики, у 1937 році був перейменований щоб вшанувати пам'ять композитора Йоганнеса Брамса. Малий зал був відновлений у своєму первісному вигляді у 1993 році.

У підвалі будинку архітектором Вільгельмом Гольцбауером[de] були спроектовані зали: Скляний, Металевий і Кам'яний.

Починаючи з 1959 року в Золотому залі Віденської філармонії щорічно відбуваються Новорічні концерти Віденського філармонічного оркестру, які транслюються на весь світ.[3] Крім симфонічного оркестру у будівлі розміщується знамените Віденське чоловіче хорове товариство (Wiener Singverein), а також музичне видавництво Universal Editions.

Фасад Віденської філармонії
Зали у будинку Віденської філармонії
Зал Розмір Висота К-сть місць
Великий зал
(Золотий зал)
48.8 × 19.1 м
17.75 м
1744 місця
близько 300 стоячих
Зал Брамса
32.5 × 10.3 м
11 м
600 місць
Скляний зал
22 × 12.5 м
8 м
380 місць
Металевий зал
10.5 × 10.8 м
3,2 м
70 місць
Кам'яний зал
(Аудиторія Гашека)
13 × ~8.6 м
~3.3 м
60 місць

У будівлі філармонії також розміщене бібліотека Товариства друзів музики[de], яка є однією з головних музичних колекцій у світі з рукописів і першодруків всіх великих композиторів, які побували у Відні, від Моцарта, Бетховена і Гайдна до Малера, Йоганна Штрауса, Ріхарда Штрауса або Альбана Берга.

Диригенти[ред. | ред. код]

Скульптури над входом до філармонії
Скляний зал. 2012

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]