Віде́нський метрополіте́н (нім.Wiener U-Bahn) є важливою складовою міського транспорту Відня.
Сучасний віденський метрополітен був відкритий в 1976 р., але сама віденська підземка має багату передісторію яка бере початок з кінця XIX століття. Сучасний метрополітен охоплює деякі ділянки Штадтбана (нім.Stadtbahn) — міської залізниці, які були побудовані ще у 1898—1901 роках.
Мережа віденського метро складається з 5 гілок завдовжки загалом з 83.1 кілометрів зі 109 станціями. Лінії не мають власних назв, та відрізняються лише за номером поряд з літерою U (від U-Bahn) від U1 до U6. До того ж, кожна лінія має власний колір. Віденський метрополітен обслуговувається фірмою «Wiener Linien GmbH & Co KG», що належить «Wiener Stadtwerke AG», 100 % акцій якої знаходяться у власності міста. Особливістю віденської підземки є комбінація двох систем подачі струму: на лініях від U1 до U4 використовується класична система з третьою рейкою, на лінії U6 використовується система з контактною мережею та пантографами на кшталт трамвайних. Лінія U5 відсутня в нумерації: додасться не раніше 2024 року.[1]
Вихід зі станції «Нестройплац», Лінія U1Потяг на станції «Кагран», Лінія U1Платформа станції «Оберлаа», Лінія U1Платформа станції «Ройманплац», Лінія U1
U1 (Oberlaa ↔ Leopoldau)
Спорудження лінії U1 розпочалося в 1969 році, перша секція «Ройманнплац» — «Карлсплац» відкрилася у 1978 році. Початково планувалося будівництво від «Ройманн-плац» до «Пратерштерн», з пізнішим подовженням через Дунай до Каграну. Але, через обвал мосту Райхсбрюке в 1976 році, подовжувати лінію розпочали пізніше і завершили у вересні 1982 року. У 2000 році розпочалося будівництво відрізку до «Леопольдау», який відкрився 2 вересня 2006. Останнє розширення лінії відбулося у вересні 2017 року до станції «Оберлаа». Середня відстань між станціями 835 метрів, подорож між кінцевими станціями займає 34 хвилини.
Платформа станції «Гардеґґассе», Лінія U2Платформа станції «Пратер-виставка», Лінія U2Естакадна станція «Стадіон», Лінія U2
U2 (Площа Карла ↔ Seestadt)
Лінія U2 переважно складається з переробленого трамвайного тунелю, побудованого в 1960-х роках. Лінія була подовжена в обидві сторони, так що зараз поїзди ходять від «Шоттенрінг» до «Площа Карла». Утім ця лінія наразі є найкоротшою у Віденській підземці. До того ж, через обмеження, що накладає конструкція колишнього тунелю, а також через короткі перегони між станціями, лінія U2 є ще й найповільнішою. Середня відстань між станціями становить 887 метрів, подорож між кінцевими станціями займає 30 хвилин. У зв'язку зі збільшенням довжини платформ при розширенні лінії, у 2003 році була закрита станція «Лерхенфельдер Штрассе» через дуже малу відстань між станціями.
Потяг на лінії U3Платформа станції «Кендлерштрассе», Лінія U3Вихід зі станції «Нойбауґассе», Лінія U3
U3 (Ottakring - Simmering)
Линія U3 була побудована між 1989 та 2000 роками. Усі станції окрім двох є підземними. Середня відстань між станціями становить 670 метрів, подорож між кінцевими станціями займає 25 хвилин.
Потяги обох систем Віденського метрополітену (лінії U4 та U6) залишають станцію «Ланґельфельдгассе»Електродепо "Вассерляйтунгсвізе " (нім.Wasserleitungswiese)Платформа станції «Фріденсбрюке», Лінія U4
U4 (Hütteldorf ↔ Heiligenstadt)
Для лінії U4 була використана лінія Штадтбану WD (що була відкрита в 1898 та 1901) та модернізована в 1976—1981 рр. Перший відрізок між «Гайліґенштадт» і «Фріденсбрюке» відкрився у 1976 року. Усі станції, окрім «Штадтпарк» були перебудовані. Більшість траси знаходиться на поверхні. Під землю вона переходить лише в центрі міста. Середня відстань між станціями становить 861 метрів, подорож між кінцевими станціями займає 29 хвилин.
Лінія U6 використовує потяги трамвайного типуДілянка лінії U6 в часи ШтадтбануОсобливість одного з типів вагонів віденського метро: щоб відкрити двері на станції треба сильно потягнути за ручку
U6 (Siebenhirten ↔ Floridsdorf)
Лінія U6 є найдовшою лінію віденського метро. Між «Лангенфельдгассе» та «Шпіттелау» використовується ділянка старого Штадтбану. На відміну від лінії U4 більшість станцій не були перебудовані і залишені в оригінальному вигляді. Це і є причиною чому лінія U6 використовує іншу систему потягів та оптичних сигналів. Південна ділянка лінії з «Зібенхіртен» до «Філадельфіабрюке» (відкрита в 1995) частково використовує ділянку побудовану для швидкісного трамваю в кінці 1970-х. Ділянка з «Філадельфіабрюке» до «Лангенфельдгассе» проходить під землею, вона була відкрита в 1989 році. Північна ділянка з «Шпіттелау» до «Флорідсдорф», що знаходиться і над, і під землею, відкрилася в 1996 році. Середня відстань між станціями становить 754 метрів, подорож між кінцевими станціями займає 34 хвилини.
Проект будівництва Лінії U5 обговорювався не одноразово, на початок 2018 року будівництво не ведеться. Розпочати будівництво планують у 2019 році, відкриття початкової ділянки можливе не раніше 2024 року.
Вартість квитка на одну поїздку – € 2.40. Такий квиток дійсний у всіх видах громадського транспорту. Для зручності можна придбати квиток на 5 поїздок за € 12. Проїзний на 24 години (всі види громадського транспорту) коштує € 8, на 48 годин – € 14.10, на 72 години – € 17.10, на 1 тиждень – € 17,10, на 1 місяць – € 51. Також можна придбати туристичну картку Vienna City Card, яка дає право на необмежений проїзд у громадському транспорті та знижку на відвідування основних визначних пам'яток.
Австрія
Відень
U-Bahn Wien у Вікісховищі
