Відкрите співробітництво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Відкрите співробітництво - це певна модель співробітництва, нововведень і виробництва[1]. Відкрите співробітництво лежить в основі Peer Production, масового співробітництва і Вікіноміки[1]. Найбільш яскраво ця модель себе проявила в галузі відкритого програмного забезпечення, але існують і інші приклади, як приміром веб-форуми,[2] списки розсилки[3] а також інтернет спільноти[4]. Також існує думка, що відкрите співробітництво - це керівний принцип, який лежить в основі широкої палітри починань, серед яких: bitcoin, TEDx і Вікіпедія[5].

У одній із публікацій 2009 року Riehle et al. визначає відкрите співробітництво, як таке, що ґрунтується на трьох принципах: егалітаризму, меритократії та самоорганізації[6]. В документі від 2013 року Левін і Притула визначають відкрите співробітництво, як "будь яка система інновацій або виробництва з goal-oriented але слабко скоординованими учасниками, які взаємодіють щоб створювати продукт (або послугу), яку вони роблять доступною для тих, хто брав участь у виробництві і не брав" [1]. Під це визначення потрапляє багато прикладів, в основі яких лежать спільні принципи. For example, all of the elements—goods of economic value, open access to contribute and consume, interaction and exchange, purposeful yet loosely coordinated work—are present in an open source software project, in Wikipedia, or in a user forum or community. They can also be present in a commercial website that is based on user-generated content. In all of these instances of Open Collaboration, anyone can contribute and anyone can freely partake in the fruits of sharing, which are produced by interacting participants who are loosely coordinated.

Щорічна конференція, що присвячена дослідженням і практиці в галузі відкритого співробітництва, має назву the International Symposium on Open Collaboration (OpenSym, колишня WikiSym)[7]. На своєму сайті вони визначають відкрите співробітництво, як "егалітарне (кожен може взяти участь, не існує жодних принципових або штучних бар'єрів для вступу), меритократичне (decisions and status are merit-based rather than imposed) і самоорганізоване (процеси підлаштовуються під людей, а не люди під наперед визначені процеси)"[8].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Levine, Sheen S., & Prietula, M. J. (2013). Open Collaboration for Innovation: Principles and Performance. Organization Science, doi: 10.1287/orsc.2013.0872 http://doi.org/rfb
  2. Lakhani, Karim R., & von Hippel, Eric (2003). How Open Source Software Works: Free User to User Assistance. Research Policy, 32, 923–943
  3. Jarvenpaa, S. L., & Majchrzak, Ann (2008). Knowledge Collaboration Among Professionals Protecting National Security: Role of Transactive Memories in Ego-Centered Knowledge Networks. Organization Science, 19(2), 260-276
  4. Faraj, S., Jarvenpaa, S. L., & Majchrzak, Ann (2011). Knowledge Collaboration in Online Communities. Organization Science, 22(5), 1224-1239
  5. http://www.kurzweilai.net/open-collaboration-leading-to-novel-organizations
  6. Riehle, D.; Ellenberger, J.; Menahem, T.; Mikhailovski, B.; Natchetoi, Y.; Naveh, B.; Odenwald, T. (2009-03). Open Collaboration within Corporations Using Software Forges. IEEE Software 26 (2). с. 52–58. ISSN 0740-7459. doi:10.1109/MS.2009.44. 
  7. http://www.opensym.org/about-us/
  8. ". Dirk Riehle. Definition of Open Collaboration. The Joint International Symposium on Open Collaboration. Процитовано 2013-03-26. «Open collaboration is collaboration that is egalitarian (everyone can join, no principled or artificial barriers to participation exist), meritocratic (decisions and status are merit-based rather than imposed) and self-organizing (processes adapt to people rather than people adapt to pre-defined processes).»