Відкритий чемпіонат Хорватії з тенісу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Plava laguna Croatia Open
[[Файл:|]]
ATP World Tour
Event names {{{Event_names}}}
Розташування Умаг
Хорватія
Арена ITC Stella Marisx
Категорія ATP World Series
(1990–97)
ATP International Series
(1998–2008)
Світовий тур ATP 250
(2009–current)
Покриття Ґрунт / Просто неба
Турнірна сітка 32S/32Q/16D
Призові €482,060
Сайт croatiaopen.hr
Notes {{{Notes}}}

Відкритий чемпіонат Хорватії — міжнародний щорічний професійний тенісний турнір. Проводиться на відкритих кортах з ґрунтовим покриттям. Є частиною серії Світового Туру ATP 250.

Турнір розпочав свою історію 1990 року як Відкритий чемпіонат Югославії. З того часу проводиться щорічно. Матчі проводяться на червоному ґрунтовому покритті. Найтитулованішим тенісистом турніру є Карлос Мойя, який вигравав його п'ять разів.

Фінали[ред. | ред. код]

Одиночний розряд[ред. | ред. код]

Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
2018 Італія Марко Чеккінато Аргентина Гвідо Пелла 6–2, 7–6(7–4)
2017 Росія Андрій Рубльов Італія Паоло Лоренці 6–4, 6–2
2016 Італія Фабіо Фоньїні Словаччина Андрей Мартін 6-4, 6-1
2015 Австрія Домінік Тім Португалія Жоао Соуза 6-4, 6-1
2014 Уругвай Пабло Куевас Іспанія Томмі Робредо 6-3, 6-4
2013 Іспанія Томмі Робредо Італія Фабіо Фоньїні 6-0, 6-3
2012 Хорватія Марин Чилич Іспанія Марсель Граньольєрс 6-4, 6-2
2011 Україна Олександр Долгополов Хорватія Марин Чилич 6–4, 3–6, 6–3
2010 Іспанія Хуан Карлос Ферреро Італія Потіто Стараче 6–4, 6–4
2009 Росія Микола Давиденко Іспанія Хуан Карлос Ферреро 6–3, 6–0
2008 Іспанія Фернандо Вердаско Росія Ігор Андрєєв 3–6, 6–4, 7–6(7–4)
2007 Іспанія Карлос Мойя Румунія Андрей Павел 6—4, 6—2
2006 Швейцарія Стен Вавринка Сербія Новак Джокович 6–6 retired
2005 Аргентина Гільєрмо Кор'я Іспанія Карлос Мойя 6–2, 4–6, 6–2
2004 Аргентина Гільєрмо Каньяс Італія Філіппо Воландрі 7–5, 6–3
2003 Іспанія Карлос Мойя Італія Філіппо Воландрі 6–4, 3–6, 7–5
2002 Іспанія Карлос Мойя Іспанія Давид Феррер 6–2, 6–3
2001 Іспанія Карлос Мойя Франція Жером Ґолмар 6–4, 3–6, 7–6(7–2)
2000 Чилі Марсело Ріос Аргентина Паріано Пуерта 7–6(7–1), 4–6, 6–3
1999 Швеція Магнус Норман США Джефф Таранго 6–2, 6–4
1998 Чехія Богдан Уліграх Швеція Магнус Норман 6–3, 7–6(7-0)
1997 Іспанія Фелікс Мантілья Іспанія Серхі Бругера 6–3, 7–5
1996 Іспанія Карлос Мойя Іспанія Фелікс Мантілья 6–0, 7–6(7–4)
1995 Австрія Томас Мустер Іспанія Карлос Коста 3–6, 7–6(7–5), 6–4
1994 Іспанія Альберто Барасатегі Словаччина Карол Кучера 6–2, 6–4
1993 Австрія Томас Мустер США Жан-Анжело Галлас 7–5, 3–6, 6–3
1992 Австрія Томас Мустер Аргентина Франко Давін 6–1, 4–6, 6–4
1991 СРСР Дмитро Поляков Іспанія Хав'єр Санчес 6–4, 6–4
1990 Югославія Ґоран Прпич Югославія Горан Іванішевич 7—6(4), 4—6, 7—5

Парний розряд[ред. | ред. код]

Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
2018 Нідерланди Робін Гаазе
Нідерланди Матве Мідделкооп
Чехія Роман Єбавий
Чехія Їрі Веселий
6–4, 6–4
2017 Аргентина Гільєрмо Дуран
Аргентина Андрез Мольтені
Хорватія Марін Драганья
Хорватія Томіслав Драганья
6–3, 6–7(4–7), [10–6]
2016 Словаччина Мартін Кліжан
Іспанія Давід Марреро
Хорватія Нікола Мектич
Хорватія Антоніо Шанчич
6–4, 6–2
2015 Аргентина Максімо Гонсалес
Бразилія Андре Са
Польща Маріуш Фистенберг
Мексика Сантьяго Гонсалес
4–6, 6–3, [10–5]
2014 Чехія Франтішек Чермак
Чехія Лукаш Росол
Сербія Душан Лайович
Хорватія Франко Шкугор
6–4, 7–6(7–5)
2013 Словаччина Мартін Кліжан
Іспанія Давід Марреро
США Ніколас Монро
Німеччина Сімон Штадлер
6–1, 5–7, [10–7]
2012 Іспанія Давід Марреро
Іспанія Фернандо Вердаско
Іспанія Марсель Граньоллерс
Іспанія Марк Лопес Таррес
6–3, 7–6(4)
2011 Італія Сімоне Болеллі
Італія Фабіо Фоньїні
Хорватія Марин Чилич
Хорватія Ловро Зовко
6–3, 5–7, [10–7]
2010 Чехія Леош Фрідль
Словаччина Філіп Поляшек
Чехія Франчішек Чермак
Словаччина Міхал Мертінак
6–3, 7–6(7)
2009 Чехія Франчішек Чермак
Словаччина Міхал Мертінак
Швеція Йоган Брюнстрьом
[[Файл:Flag of the Netherlands Antilles.svg
Нідерландські Антильські острови]] Жан-Жульєн Роєр 6–4, 6–4
2008 Словаччина Міхал Мертінак
Чехія Петр Пала
Аргентина Карлос Берлок
Італія Фабіо Фоньїні
2–6, 6–3, [10–5]
2007 Чехія Лукаш Длоугий
Словаччина Міхал Мертінак
Чехія Ярослав Левінський
Чехія Давид Шкох
6–1, 6–1
2006 Чехія Ярослав Левінський
Чехія Давид Шкох
Іспанія Гільєрмо Гарсія Лопес
Іспанія Альберт Портас
6–4, 6–4
2005 Чехія Ірі Новак
Чехія Петр Пала
Словаччина Міхал Мертінак
Чехія Давид Шкох
6–3, 6–3
2004 Аргентина Хоса Акасусо
Бразилія Флавіо Саретта
Чехія Ярослав Левінський
Чехія Давид Шкох
4–6, 6–2, 6–4
2003 Іспанія Алекс Лопес Морон
Іспанія Рафаель Надаль
Австралія Тодд Перрі
Японія Томас Шимада
6–1, 6–3
2002 Чехія Франчішек Чермак
Австрія Юліан Ноул
Іспанія Альберт Портас
Іспанія Фернандо Вісенте
6–4, 6–4
2001 Аргентина Серхіо Ротман
Аргентина Андрес Шнайтер
Хорватія Іван Любичич
Хорватія Ловро Зовко
6–2, 7–5
2000 Іспанія Алекс Лопес Морон
Іспанія Альберт Портас
Хорватія Іван Любичич
Хорватія Ловро Зовко
6–1, 7–6(2)
1999 Аргентина Маріано Пуерта
Іспанія Хав'єр Санчес
Італія Массімо Бертоліні
Італія Крістіан Бранді
3–6, 6–2, 6–3
1998 Велика Британія Ніл Брод
ПАР Піт Норвал
Чехія Їрі Новак
Чехія Давид Рітль
6–1, 3–6, 6–3
1997 Румунія Діну Пескаріу
Італія Давіде Сангвінетті
Словаччина Домінік Грбатий
Словаччина Кароль Кучера
7–6, 6–4
1996 Аргентина Пабло Альбано
Аргентина Луіс Лобо
Латвія Гіртс Дзельде
Австрія Удо Пламбергер
6–4, 6–1
1995 Аргентина Луіс Лобо
Іспанія Хав'єр Санчес
Швеція Давид Екерот
Угорщина Ласло Марковіц
6–4, 6–0
1994 Уругвай Дієго Перес
Іспанія Франциско Роіг
Словаччина Кароль Кучера
Кенія Пол Векеса
6–2, 6–4
1993 Бельгія Філіп Девульф
Бельгія Том Ванхоудт
Іспанія Хорді Арресе
Іспанія Франциско Роіг
6–4, 7–5
1992 Німеччина Давид Прінозіл
Чехія Річард Фогель
Нідерланди Сандер Гроен
Німеччина Ларс Козловскі
6–3, 6–7, 7–6
1991 Ізраїль Гілад Блум
Іспанія Хав'єр Санчес
США Річі Ренеберг
США Девід Уітон
7–6, 2–6, 6–1
1990 Чехія Войчех Флегль
Чехія Даніель Вацек
СРСР Андрій Черкасов
СРСР Андрій Ольховський
6–4, 6–4

Посилання[ред. | ред. код]