Відлуння далеких снігів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відлуння далеких снігів
рос. Эхо далёких снегов
Жанр драма
Режисер Леонід Головня
Сценарист Сергій Воронін
Едгар Смирнов
У головних
ролях
Армен Джигарханян
Оператор Ігор Мельников
Герман Шатров
Композитор Джон Тер-Татевосян
Художник Совєт Агоян
Іван Пластинкін
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 96 хв.
Країна СРСР СРСР
Рік 1969
IMDb ID 0064282

«Відлуння далеких снігів» (рос. «Эхо далёких снегов») — радянський художній фільм 1969 року, знятий на кіностудії «Мосфільм».

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія фільму відбувається наприкінці 1930-х років на Далекому Сході. Група першопрохідців-дослідників на чолі з Кирилом Костомаровим повинна прокласти трасу залізниці по глухих тайгових місцях. Щоб уникнути непотрібних витрат людської праці, Костомаров пропонує свій варіант — прокласти трасу по скелях, а не по заплаві річки, як затверджено проектним завданням. Старий варіант, традиційний і неефективний, підтримує начальник ділянки Градов, для якого головне не люди, а особистий авторитет. У гострому конфлікті з Градовим Костомаров зазнає поразки. Після його загибелі друзі й соратники далі борються за ідею, сміливу і творчу, і доводять до кінця розпочату ними справу.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]