Відмінювання в латинській мові
Латинське відмінювання — це набір шаблонів, за якими змінюються латинські слова для відображення відмінка, числа та роду. Іменники, прикметники та займенники відмінюються за спорідненими схемами, тоді як дієвідмінювання розглядають окремо. У латині є п'ять відмін (систем відмінювання) і кожен іменник належить до однієї з них (хоча є кілька слів-винятків).
Прикметники можуть належати лише до першої, другої або третьої відміни. При цьому прикметники бувають двох типів: такі, як bonus, bona, bonum (хороший, добрий) використовують закінчення першої відміни для слів жіночого роду і закінчення другої відміни для слів чоловічого та середнього родів. Інші, такі, як celer, celeris, celere (швидкий) належать до третьої відміни.
Займенники також бувають двох типів: особові займенники типу ego (я) і tū (ти) відміняються за своєю системою, а займенники третьої особи типу hic (цей) та ille (той) можуть вживатися і як займенники, і як прикметники. Ці останні відміняються за шаблоном, схожим на першу-другу відміни іменника, але з поправками: наприклад, родовий відмінок однини має закінчення -īus або -ius замість -ī або -ae.
Порядкові числівники ūnus (один), duo (два) і trēs (три) також мають свою систему відмінювання, а також є розподільні числівники, які відміняються як звичайні прикметники.
Основною формою, за якою визначають відміну латинського іменника, є його закінчення в родовому відмінку однини (-ae, -i, -is, -ūs, -ei). Відповідно, у словниках подають повну форму в називному відмінку однини і закінчення в родовому відмінку однини.
Існує п'ять відмін латинських іменників. Іменники середнього роду в називному, знахідному та кличному відмінках множини завжди мають закінчення -a.
Іменники цієї відміни мають закінчення -a в називному відмінку однини і -ae — в родовому. Вони переважно належать до жіночого роду, наприклад via, viae f (шлях) і aqua, aquae f (вода). Є невелика кількість винятків чоловічого роду, що здебільшого позначають рід діяльності, наприклад poēta, poētae m (поет), agricola, agricolae m (землероб) і nauta, nautae m (моряк).
| Перша відміна, жіночий рід | ||
|---|---|---|
| Відмінок | Однина | Множина |
| Nominativus | -ă | -ae |
| Genetivus | -ae | -ārum |
| Dativus | -ae | -īs (-abus) |
| Accusativus | -am | -ās |
| Ablativus | -ā | -īs (-abus) |
| Vocativus | -ă | -ae |
Приклад відмінювання puellă, puellae (дівчинка)
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | puellă | puellae |
| G | puellae | puellārum |
| D | puellae | puellis |
| Acc | puellam | puellās |
| Abl | puellā | puellīs |
| V | puellă | puellae |
До цієї відміни належать іменники чоловічого і середнього роду, що в родовому відмінку однини мають закінчення -i. При цьому в називному відмінку однини вони мають три типи закінчень: -us або -er для чоловічого, наприклад equus, equī m (кінь), magister, magistrī m (вчитель), та -um для середнього, наприклад, castellum, castellī m (за́мок).
| Друга відміна, чоловічий рід | ||
|---|---|---|
| Відмінок | Однина | Множина |
| Nominativus | -us/-er | -i/-(e)ri |
| Genetivus | -ī/-(e)ri | -ōrum/-(e)r(ōr)um |
| Dativus | -ō/-(e)ro | -īs/-(e)ris |
| Accusativus | -um/-(e)rum | -ōs/-(e)rōs |
| Ablativus | -ō/-(e)ro | -is/-(e)ris |
| Vocativus | -e/-er | -ī/-(e)ri |
Приклад відмінювання іменника чоловічого роду hortus, hortī (сад):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | hortus | hortī |
| G | hortī | hortōrum |
| D | hortō | hortīs |
| Acc | hortum | hortōs |
| Abl | hortō | hortīs |
| V | horte | hortī |
Приклад відмінювання іменника чоловічого роду з закінченням на -er puer (хлопчик):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | puer | puerī |
| G | puerī | puerōrum |
| D | puerō | puerīs |
| Acc | puerum | puerōs |
| Abl | puerō | puerīs |
| V | puer | puerī |
За парадигмою другої відміни відміняються також іменники та прикметники середнього роду.
| Друга відміна, середній рід | ||
|---|---|---|
| Відмінок | Однина | Множина |
| Nominativus | -um | -a |
| Genetivus | -ī | -ōrum |
| Dativus | -ō | -īs |
| Accusativus | -um | -a |
| Ablativus | -ō | -īs |
| Vocativus | -um | -a |
Приклад відмінювання іменника середнього роду oppidum, oppidī (місто):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | oppidum | oppida |
| G | oppidī | oppidōrum |
| D | oppidō | oppidīs |
| Acc | oppidum | oppida |
| Abl | oppidō | oppidīs |
| V | oppidum | oppida |
Іменники третьої відміни мають різні закінчення в називному відмінку однини, тому її можна ідентифікувати лише за закінченням -is у родовому відмінку однини. В межах третьої відміни виділяють три групи, які відрізняються закінченнями у відкладному однини (-ě або -ĭ) та в родовому множини (-ŭm або -iŭm).
- приголосна група: -ě, -ŭm
- голосна група: -i, -iŭm
- мішана група: -ě, -iŭm
До цієї групи належать іменники з основою на приголосний, що мають різну кількість складів у називному та родовому відмінку однини (нерівноскладові; наприклад, homo, hominis (людина), regio, regionis (область), tempus, temporis (час).
| Третя відміна, приголосна група | ||
|---|---|---|
| Відмінок | Однина | Множина |
| Nominativus | -ěs або -a | |
| Genetivus | -ĭs | -um |
| Dativus | -ĭ | -ibus |
| Accusativus | -ěm або як у називному | -es або -a |
| Ablativus | -ě | -ibus |
| Vocativus | -ěs або -a | |
Приклад відмінювання іменника чоловічого роду honor, honoris (честь):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | honŏr | honōrēs |
| G | honōrĭs | honōrum |
| D | honōri | honōrĭbŭs |
| Acc | honōrěm | honōrēs |
| Abl | honōrě | honōrĭbŭs |
| V | honŏr | honōrēs |
Приклад відмінювання іменника середнього роду nomen, nominis (ім'я):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | nōměn | nōmină |
| G | nōminĭs | nōmĭnum |
| D | nōmĭni | nōminĭbŭs |
| Acc | nōměn | nōmĭnă |
| Abl | nōmĭně | nōmĭbŭs |
| V | nōmen | nōmină |
До голосної групи належать переважно іменники із закінченнями -al, -ar, -e у називному відмінку однини.
| Третя відміна, голосна група | ||
|---|---|---|
| Відмінок | Однина | Множина |
| Nominativus | -ěs або -ĭā | |
| Genetivus | -ĭs | -ĭŭm |
| Dativus | - | -ĭbŭs |
| Accusativus | -ěm або як у називному | -ěs або -ĭā |
| Ablativus | -ī | -ĭbŭs |
| Vocativus | -ěs або -ĭā | |
Приклад відмінювання іменника середнього року mare, maris (море):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | marě | marĭă |
| G | marĭs | marĭum |
| D | mari | marĭbŭs |
| Acc | marě | marĭă |
| Abl | mari | marĭbŭs |
| V | marě | marĭă |
До мішаної групи належать іменники, що мають у називному і родовому відмінках однини однакову кількість складів (рівноскладові; наприклад, hostis, hostis іноземець, civis, civis громадянин, navis, navis корабель) або є нерівноскладовими на два приголосні (gens, gentis народ, mons, montis гора, urbs, urbis місто).
| Третя відміна, мішана група | ||
|---|---|---|
| Відмінок | Однина | Множина |
| Nominativus | -ēs або -ĭă | |
| Genetivus | -ĭs | -ĭum |
| Dativus | -ī | -ĭbŭs |
| Accusativus | -em або як у називному | -ēs або -ĭă |
| Ablativus | -ě | -ĭbŭs |
| Vocativus | -ēs або -ĭă | |
Приклад відмінювання pars, partĭs (частина):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | pars | partēs |
| G | partĭs | partĭum |
| D | partī | partĭbŭs |
| Acc | partěm | partēs |
| Abl | partě | partĭbŭs |
| V | pars | partēs |
До четвертої відміни належать іменники чоловічого роду на -us у називному та -us у родовому відмінку однини, наприклад fructus, fructus (фрукт) та іменники середнього роду на -u в називному і -us в родовому відмінку однини, наприклад, cornu, cornus (ріг), genu, genus (коліно).
| Четверта відміна, чоловічий рід | ||
|---|---|---|
| Відмінок | Однина | Множина |
| Nominativus | -ŭs | -ūs |
| Genetivus | -ūs | -ŭŭm |
| Dativus | -ŭi (-ū) | -ĭbŭs |
| Accusativus | -ŭm | -ūs |
| Ablativus | -ū | -ĭbŭs |
| Vocativus | -ŭs | -ūs |
Приклад відмінювання fructŭs, fructūs (фрукт):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | fructŭs | fructūs |
| G | fructūs | fructŭŭm |
| D | fructūi | fructĭbŭs |
| Acc | fructŭm | fructūs |
| Abl | fructū | fructĭbŭs |
| V | fructŭs | fructūs |
| Четверта відміна, середній рід | ||
|---|---|---|
| Відмінок | Однина | Множина |
| Nominativus | -ū | -ŭă |
| Genetivus | -ūs | -ŭŭm |
| Dativus | -ū | -ĭbŭs |
| Accusativus | -ū | -ŭă |
| Ablativus | -ū | -ĭbŭs |
| Vocativus | -ū | -ŭă |
Приклад відмінювання genū, genūs (коліно):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | genū | genŭă |
| G | genūs | genŭŭm |
| D | genū | genĭbŭs |
| Acc | genū | genŭă |
| Abl | genū | genĭbŭs |
| V | genū | genŭă |
До п'ятої відміни належать лише іменники жіночого роду (за винятком іменника diēs, diēi день, який може бути як жіночого, так і чоловічого роду). Більшість іменників цієї відміни вживається лише в однині.
| П'ята відміна, жіночий рід | ||
|---|---|---|
| Відмінок | Однина | Множина |
| Nominativus | -ēs | -ēs |
| Genetivus | -ēī, -ěī | -ērŭm |
| Dativus | -ēī, -ěī | -ēbŭs |
| Accusativus | -ěm | -ēs |
| Ablativus | -ē | -ēbŭs |
| Vocativus | -ēs | -ēs |
Приклад відмінювання іменника res, rei (річ):
| Casus | Singularis | Pluralis |
| N | rēs | rēs |
| G | rěi | rērŭm |
| D | rěi | rēbŭs |
| Acc | rěm | rēs |
| Abl | rē | rēbŭs |
| V | rēs | rēs |
Особові займенники першої та другої відмін є неправильними, а також не змінюються за родом; зворотний займенники третьої особи sē, suī завжди стосується суб'єкта, незалежно від його числа.
| Перша особа | Друга особа | Третя особа | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| ego, nōs я, ми |
tū, vōs ти, ви |
sē, suī себе | ||||
| Singularis | Pluralis | Singularis | Pluralis | Singularis | Pluralis | |
| Nominativus | ego egō | nōs | tū | vōs | — | |
| Accusativus | mē | tē | sē sēsē | |||
| Genitivus (доповнювач) |
meī | nostrī | tuī | vestrī | suī | |
| Genitivus (партитив) |
— | nostrum | — | vestrum | — | |
| Dativus | mihi mihī | nōbīs | tibi tibī | vōbīs | sibi sibī | |
| Ablativus | mē | tē | sē sēsē | |||
Форми родового відмінка meī, tuī, nostrī, vestrī, suī вживаються як доповнення (мене, тебе, нас, вас), тоді як nostrum, vestrum вживаються як партитив, означаючи "[один] із нас", "[один] із вас".
Прикметники можуть відмінятися за першою, другою чи третьою відміною.
Сюди належать прикметники із закінченнями -us або -er для чоловічого роду, -a для жіночого роду та -um для середнього роду. Прикметники жіночого роду відміняються за парадигмою першої відміни, а решта — за парадигмою другої відміни. Деякі прикметники з закінченням -er втрачають -e під час відмінювання, наприклад, pulcher, pulchra, pulchrum.
| Casus | Masculinum | Femininum | Neutrum |
|---|---|---|---|
| Singularis | |||
| N | parvus | parva | parvum |
| G | parvī | parvae | parvī |
| D | parvō | parvae | parvō |
| Acc | parvum | parvam | parvum |
| Abl | parvō | parvā | parvō |
| V | parve | parva | parvum |
| Pluralis | |||
| N | parvī | parvae | parva |
| G | parvōrum | parvārum | parvōrum |
| D | parvīs | parvīs | parvīs |
| Acc | parvōs | parvās | parva |
| Abl | parvīs | parvīs | parvīs |
| V | parvī | parvae | parva |
Відмінювання прикметника на -er
| Casus | Masculinum | Femininum | Neutrum |
|---|---|---|---|
| Singularis | |||
| N | misěr | misěra | misěrum |
| G | misěrī | misěrae | misěrī |
| D | misěrō | misěrae | misěrō |
| Acc | misěrum | misěram | misěrum |
| Abl | misěrō | misěrā | misěrō |
| V | misěr | misěra | misěrum |
| Pluralis | |||
| N | misěrī | misěrae | misěra |
| G | misěrōrum | misěrārum | misěrōrum |
| D | misěrīs | misěrīs | misěrīs |
| Acc | misěrōs | misěrās | misěra |
| Abl | misěrīs | misěrīs | misěrīs |
| V | misěrī | misěrae | misěra |
Прикметники третьої відміни можуть мати такі закінчення називного відмінку однини:
- три закінчення, відмінні для кожного роду, наприклад, saluber, salubris, salubre (здоровий).
- два закінчення: спільне для чоловічого і жіночого, інше для середнього, наприклад, gravis, gravis, grave (важкий). Це найчисельніша група.
- одне закінчення для всіх трьох родів, наприклад, felix, felix, felix (щасливий).
Більшість прикметників третьої відміни відміняються як іменники голосної групи, але є винятки.
| Singularis | Pluralis | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Casus | Massculinum | Femininum | Neutrum | Massculinum | Femininum | Neutrum |
| N=V | acer | acris | acre | acres | acria | |
| G | acris | acrium | ||||
| D | acri | acribus | ||||
| Acc | acrem | acre | acres | acria | ||
| Abl | acri | acribus | ||||
| Singularis | Pluralis | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Casus | Massculinum | Femininum | Neutrum | Massculinum | Femininum | Neutrum |
| N=V | gravis | gravis | grave | graves | gravia | |
| G | gravis | gravium | ||||
| D | gravi | gravibus | ||||
| Acc | gravem | grave | graves | gravia | ||
| Abl | gravi | gravibus | ||||
| Singularis | Pluralis | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Casus | Massculinum | Femininum | Neutrum | Massculinum | Femininum | Neutrum |
| N=V | felix | felix | felix | felices | felicia | |
| G | felicis | felicium | ||||
| D | felici | felicibus | ||||
| Acc | felicem | felix | felices | felicia | ||
| Abl | felici | felicibus | ||||
Прикметники у вищому ступені порівняння (comparativus) відміняються як іменники третьої відміни приголосної групи.
| Singularis | Pluralis | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Casus | Massculinum | Femininum | Neutrum | Massculinum | Femininum | Neutrum |
| N=V | carior | carior | carius | cariores | cariora | |
| G | carioris | cariorum | ||||
| D | cariori | carioribus | ||||
| Acc | cariorem | carius | cariores | cariora | ||
| Abl | cariore | carioribus | ||||
Прикметники в найвищому ступені порівняння відміняються так, як прикметники першої-другої відміни на -us, -a, -um.
Латинські слова-числівники бувають кількох видів: найпоширенішими є кількісні та порядкові, рідше трапляються розділові та прислівникові. Відміняються лише порядкові (за зразком прикметника першої-другої відміни) та деякі кількісні.
Серед кількісних числівників відміняються лише ūnus (один), duo (два), trēs (три), множинні сотні ducentī (двісті), trecentī (триста) ітд., а також mīlle (тисяча). Ūnus, ūna, ūnum — як іменники першої-другої відміни з -īus або -ius у родовому та -ī в давальному відмінку. Duo відміняється неправильно, trēs відміняється як прикметник третьої відміни в множині, числівники на -centī (сотні) відміняються як прикметники першої-другої відміни, а mīlle у множині відміняється як іменник середнього роду третьої відміни з основою на -i, але не відміняється в однині.
Форми множини ūnus використовують з множинними іменниками (plūrālia tantum), які фактично позначають однину, наприклад, ūna castra (один [військовий] табір).
| ūnus, ūna, ūnum один, одна, одне | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Singularis | Pluralis | |||||
| Masculinum | Femininum | Neutrum | Masculinum | Femininum | Neutrum | |
| Nominativus | ūnus | ūna | ūnum | ūnī | ūnae | ūna |
| Vocativus | ūne | |||||
| Accusative | ūnum | ūnam | ūnōs | ūnās | ||
| Genitivus | ūnīus / ūnius | ūnōrum | ūnārum | ūnōrum | ||
| Dativus | ūnī | ūnīs | ||||
| Ablativus | ūnō | ūnā | ūnō | |||
Слово ambō (обоє) відміняється як duo з тією відмінністю, що в ньому o стає довгим. Обидва шаблони відмінювання походять із індо-європейської двоїни, що загалом зникла в латині на користь множини.
| duo, duae, duo два, дві | |||
|---|---|---|---|
| Pluralis | |||
| Masculinum | Femininum | Neutrum | |
| Nominativus | duo | duae | duo |
| Vocativus | |||
| Accusative | duōs duo | duās | |
| Genitivus | duōrum | duārum | duōrum |
| Dativus | duōbus | duābus | duōbus |
| Ablativus | |||
| ambō, ambae, ambō обоє, обидві, обидва | |||
|---|---|---|---|
| Pluralis | |||
| Masculinum | Femininum | Neutrum | |
| Nominativus | ambō | ambae | ambō |
| Accusative | ambōs ambō | ambās | |
| Genitivus | ambōrum | ambārum | ambōrum |
| Dativus | ambōbus | ambābus | ambōbus |
| Ablativus | |||
| trēs, tria три | |||
|---|---|---|---|
| Pluralis | |||
| Masculinum | Femininum | Neutrum | |
| Nominativus | trēs | tria | |
| Vocativus | |||
| Accusative | trēs / trīs | ||
| Genitivus | trium | ||
| Dativus | tribus | ||
| Ablativus | |||
Числівник centum (сто) не відміняється, на відміну від інших сотенних числівників (ducentī, trecentī, quadringentī, quīngentī, sescentī, septingentī, octingentī, nōngentī).
| ducentī, ducentae, ducenta двісті | |||
|---|---|---|---|
| Pluralis | |||
| Masculinum | Femininum | Neutrum | |
| Nominativus | ducentī | ducentae | ducenta |
| Vocativus | |||
| Accusative | ducentōs | ducentās | |
| Genitivus | ducentōrum | ducentārum | ducentōrum |
| Dativus | ducentīs | ||
| Ablativus | |||
Слово mīlle (тисяча) є незмінюваним в однині. Натомість його форма множини mīlia відміняється як іменник третьої відміни з основою на -i. У фразі "чотири тисячі коней", як і в українській, для іменника буде використано родовий відмінок: quattuor mīlia equōrum.
| mīlle тисяча |
mīlia, mīlium тисячі | ||
|---|---|---|---|
| Nominativus | mīlle | mīlia mīllia | -ia |
| Vocativus | |||
| Accusative | |||
| Genitivus | mīlium mīllium | -ium | |
| Dativus | mīlibus mīllibus | -ibus | |
| Ablativus | |||
Решта числівників не відміняються.
- Яковенко Наталя, Миронова Валентина. Латинська мова: Підручник. Видання друге, доповнене. — Львів, 2002.
- Литвинов Володимир Дмитрович. Довідник з граматики латинської мови. — К., 2008.
- Скорина Л. П. Латинсько-український, українсько-латинський словник / Л. П. Скорина, О. А. Скорина. — К.: Обереги, 2004. — 448 с. — (Сер. «Abecedarium»).