Відновлювана енергетика України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Відно́влювана енерге́тика України (англ. renewable energy in Ukraine) — енергетична галузь, що спеціалізується на отриманні та використанні енергії з відновлюваних джерел енергії.

До відновлюваних джерел енергії належать періодичні або сталі потоки енергії, що розповсюджуються в природі і обмежені лише стабільністю Землі як космопланетарного елемента: променева енергія Сонця, вітер, гідроенергія, природна теплова енергія тощо[1].

В Україні дослідженнями проблем відновлюваної енергетики займається, зокрема, Інститут відновлюваної енергетики НАНУ, Міжгалузевий науково-технічний центр, Біоенергетична асоціація України[2] інші науково-дослідні установи та приватні підприємства.

За оцінками дослідників[3], загальний економічно-доцільний потенціал відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії в Україні становить, приблизно, 454.4 млрд кВт год. або 59.2 млн т у. п. на рік. Станом на 1998 рік, 3,05 % від загального обсягу споживання енергії було отримано з відновлюваних джерел енергії.[4] Станом на 2012 рік, відновлювані джерела енергії становили лише 2 % від енергоспоживання в країні.[5]

Україна приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства і взяла на себе зобов'язання до 2020 року виробляти 11 % електроенергії із відновлюваних джерел енергії і 25% до 2035 року[6]. Від 2009 року об'єкти відновлюваної енергетики в Україні отримали право на використання зеленого тарифу.

Передбачається збільшення частки відновлюваних джерел енергії у загальному балансі встановлених потужностей до рівня близько 20 відсотків до 2020 року, що за базовим сценарієм становить 12,1 ГВт (з урахуванням великих гідроелектростанцій), а обсяг виробництва електроенергії - 25 ТВт•г.

На виконання Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства «Про впровадження Директиви 2009/28/ЕС і внесення змін до Статті 20 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства», згідно з яким встановлюються обов’язкові національні цілі у сфері відновлюваної енергетики, насамперед для того, щоб надати певні гарантії інвесторам та заохотити до розвитку новітніх технологій та інновацій у цій сфері. Україна взяла на себе зобов’язання до 2020 року досягти рівня 11 % енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії в загальному кінцевому енергоспоживанні країни, що слугуватиме потужним стимулом для подальшого розвитку використання відновлюваних джерел енергії в Україні.

Для досягнення зазначених цілей Кабінет Міністрів України розпорядженням від 03.09.14 № 791-р затвердив План заходів з імплементації Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/28/ЄС та розпорядженням від 01.10.2014 № 902-р затвердив Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року.

Впровадження в Україні заходів, передбачених Директивою Європейського Парламенту та Ради 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, сприятиме реалізації державної політики у сфері розвитку відновлюваної енергетики та дозволить значно зменшити споживання традиційних паливно-енергетичних ресурсів в усіх галузях національної економіки України і, відповідно, підвищити рівень енергетичної безпеки держави.

Національним планом дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року передбачається:

  • збільшити встановлені електроенергетичні потужності відновлюваної енергетики до 10900 МВт та довести виробництво «зеленої» електроенергії до 26 млрд. кВт∙год у 2020 році;
  • збільшити обсяги використання теплової енергії виробленої з відновлюваних джерел до 5,85 млн. т н.е. у 2020 році;
  • збільшити обсяг використання відновлюваних джерел енергії у транспортному секторі до 505 тис. т н.е.

Реалізація заходів Національного плану дозволить оптимізувати структуру паливно-енергетичного балансу та вже у 2020 році забезпечить споживання енергії, виробленої з відновлюваних джерел в обсязі 8,59 млн. т н.е., що складе 11% від сукупного кінцевого споживання енергоресурсів Україною та еквівалентно заміщенню більше ніж 10 млрд. м3 газу.

Прогрес розвитку[ред. | ред. код]

Результати стимулювання та використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел, в Україні за 2016-2017 рр.[7]
2016 2017
в системах опалення та охолодження 6,20% 7,56%
в електроенергетиці 7,91% 8,64%
у транспортному секторі 2,10% 2,44%
Загальна частка ВДЕ 5,85% 6,67%

Історія[ред. | ред. код]

Потужності відновлюваної енергетики (МВт)[8][9][10][11]
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019[a] 2020
Вітрова 84 87 151 194 334 426/651,8 426 438 465 533 931,8
Сонячна - 3 191 326 616 411/818,9 432 531 742 1388 3421,5
СЕС домогосподарств - - - - 0,1 2 17 51 157 345
Малі ГЕС 66 68 71 73 75 80 87 90 95 99 111,7
Біомаса 6 17 35 35 39 39 52 55,9
Біогаз - 7 14 17 20 34 46 70,3
Введення нових
потужностей
537 281 32 136 291 848 2662
Встановлена
потужність
1181 967 999 1135 1426 2275 4936
Відсоток
генерації
1.7%[12] 3.7%
Великі ГЕС/ГАЕС 5400,2 5400,2 5400,2 5724,2 5724,2 6048,2 6048,2 6048,2 6048,2 6048,2
Загальна частка «чистої» енергії в енергобалансі України
Загальна частка «чистої» енергії в енергобалансі України
  • 87,8 МВт ВЕС, 407,9 МВт СЕС - перебуває на окупованій території АРК,[8] 138 МВт ВЕС - перебуває на окупованій території Донбасу. Загалом 633,7 МВт потужностей ВДЕ окуповані Росією.

На кінець першого півріччя 2014 року загальна електрична потужність об’єктів відновлюваної енергетики, які працюють за “зеленим” тарифом, в Україні становила 1419 МВт, з яких загальна потужність вітроелектростанцій - 497 МВт, сонячних електростанцій - 819 МВт, малих гідроелектростанцій - 77 МВт, об’єктів виробництва електроенергії з біомаси та біогазу - 26 МВт. Встановлена потужність об’єктів, що виробляють теплову енергію з відновлюваних джерел енергії, перевищила 1070 МВт.[13]

У жовтні 2014 року Кабінет міністрів затвердив Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 року, який передбачає збільшення частки відновлюваних джерел у загальному балансі генерації електроенергії з близько 1% до 11%.[14]

За 2017 рік загальна потужність об'єктів відновлювальної енергетики збільшилася більш як на 10% - до 1.5 ГВт.[15] За весь 2017 рік приріст «зеленої» генерації становив 260 МВт.

За інформацією НКРЕКП, за 9 місяців поточного року введено додатково 430 МВт електростанцій, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання, вітру, біомаси, а також малі ГЕС. 83% приросту – це СЕС, 13% – ВЕС, 4% – електростанції на біомасі.[16] Частка відновлюваної енергії в загальному обсязі виробництва електроенергії в Україні становить 1,8%, а частка у вартості – 8,3%.[17]

Потужності «зелених» джерел енергії в Україні за 2018 рік виросли наполовину та перевищили 2 ГВт. Протягом 2018-го року об’єктами відновлюваної енергетики було вироблено 2,8 млрд кВт-год електроенергії, або близько 2% від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні. За оцінками Міністерства, в 2019 році обсяг цих потужностей буде ще вище. Тільки по вітровій генерації очікується введення 300 МВт, а в цілому — понад 1 ГВт потужностей.[18]

У 2018 р. зафіксовано динамічний розвиток української «зеленої» енергетики. Так, за рік встановлено 813 МВт нових потужностей, що генерують електроенергію з відновлюваних джерел. Це майже у 3 рази більше, ніж обсяг потужностей, введених у 2017 р., а саме - близько 300 МВт.

Зокрема, у 2018 р. введено додатково:

  • 646 МВт сонячних електростанцій (СЕС);
  • 70 МВт  СЕС приватних домогосподарств (за 9 місяців);
  • 68 МВт вітроелектростанцій;
  • 13 МВт станцій, що генерують електроенергію з біомаси;
  • 12 МВт об’єктів, що виробляють електроенергію з біогазу;
  • 4 МВт малих ГЕС.

У встановлення 813 МВт потужностей об’єктів відновлюваної електроенергетики інвестовано понад 730 млн євро.

Загалом на початок 2019 року в Україні працює 2240 МВт потужностей, які генерують «чисту» електроенергію, що у 1,5 рази більше, ніж на кінець 2017 року (близько 1500 МВт).[19]

2019[ред. | ред. код]

У першому кварталі 2019 року в Україні ввели в експлуатацію електростанцій, що генерують електроенергію з відновлювальних джерел, загальна потужність яких складає 862 МВт. Це більше, ніж за весь 2018 рік. Найбільше від початку року запустили сонячних електростанцій — на 648 МВт. Вітрових електростанцій збудували на 173 МВт. Решта введених в експлуатацію «зелених» електростанцій — біогазові та малі ГЕС.

за I квартал встановлено:

  • 684 МВт СЕС;
  • 173 МВт ВЕС;
  • 5 МВт біогазових установок;
  • 0,1 МВт малих ГЕС.[20]

У Фонді енергоефективності підрахували, що від початку року в альтернативну енергетику України надійшло 730 мільйонів євро інвестицій. Водночас протягом 2019 року в альтернативну енергетику України планують залучити 4 мільярди євро інвестицій.[21]

У другому кварталі 2019 року в Україні запустили у 6 разів більше електростанцій, що виробляють енергію з відновлювальних джерел, ніж за аналогічний період 2018 року. Загалом протягом квітня-червня в Україні ввели до експлуатації «зелених» електростанцій загальною потужністю 656 МВт. Найбільше запустили сонячних електростанцій — на 568,3 МВт. Вітроелектростанцій ввели на 71 МВт. Крім цього протягом другого кварталу ввели 16 МВт біогазових електростанцій.

за II квартал встановлено:

  • 568,3 МВт СЕС;
  • 71 МВт ВЕС;
  • 16 МВт біогазових установок;[22]
  • 0,8 МВт малих ГЕС.

Лідером за кількістю введених в експлуатацію потужностей виявилася Запорізька область (152 МВт). Далі йдуть: Миколаївська (132 МВт), Київська (76,3 МВт), Дніпропетровська (49,1 МВт), Вінницька (40,2 МВт) та інші області. У першому кварталі поточного року об'єкти альтернативної енергії виробили 1,9 млрд кВт-год електроенергії.[23]

На даний момент в Україні використовують сонячні панелі близько 12 тисяч домогосподарств. У 2-му кварталі сонячні панелі встановили понад 3 тис. домогосподарств сумарною потужністю більше 85 МВт, що у понад 2 рази більше, ніж за I квартал цього року. Починаючи з 3-го кварталу 2015-го року, кількість домогосподарств, що встановила сонячні панелі зросла майже у 100 разів. Загальна потужність встановлених сонячних станцій і домогосподарствах становить 280 МВт, а обсяг інвестування домогосподарствами у сонячну енергетику становив 240 млн євро.

Найбільше СЕС було встановлено у домогосподарствах Дніпропетровської, Тернопільської та Київської областей (включно з містом Києвом). На долю цих трьох регіонів припадає понад третина всіх домогосподарств, що використовують енергію сонця.[24]

Протягом ІІІ кварталу було введено 955,5 МВт нових генеруючих потужностей, з яких 97,8% складають ВЕС та СЕС. Найбільше об'єктів було побудовано в Дніпропетровській області – 388,5 МВт. За нею йдуть Запорізька область – 166,9 МВт, та Миколаївська – 144,2 МВт.[25]

за III квартал встановлено:

  • 780,5 МВт СЕС;
  • 154,8 МВт ВЕС;
  • 3,3 МВт біогазових установок;
  • 3,9 МВт біомаса;
  • 11,7 МВт малих ГЕС.

Близько 3 тис. домогосподарств встановили сонячні панелі загальною потужністю майже 70 МВт у III кварталі 2019 року. Дані проекти СЕС реалізуються по всій країні. Загальна кількість збільшилася до 14790 станцій, а потужність зросла до 345 МВт, на 69 МВт. ТОП-3 області із найбільшою кількістю домогосподарств із СЕС:[26]

  • 1982 (≈ 50 МВт) - Дніпропетровська;
  • 1369 (≈ 37 МВт) - Тернопільська;
  • 1345 (≈ 27 МВт) – Київська.

Вітрова енергетика[ред. | ред. код]

Найбільший потенціал вітрової енергії в Україні мають Карпати. Але цей потенціал зовсім не застосовується. Енергію нагрітого сонцем повітря використовують теплові насоси типу повітря-вода і повітря-повітря. Вадою цих пристроїв є менший (ніж у теплонасосів типу вода-вода і вода-повітря) ККД.

Сонячна енергетика[ред. | ред. код]

Вода вбирає сонячної енергії більше ніж сонячна батарея. Теплові насоси вода-вода і вода-повітря можуть використовувати сонячну енергію ефективніше від сонячних панелей. На відміну від сонячних колекторів, теплові насоси можуть працювати в похмуру погоду, вночі і зимою.

Гідроенергетика[ред. | ред. код]

Тепловий потенціал водних ресурсів України значно більший від потенціалу гравітаційного. На жаль, тепловий потенціал води зовсім не використовується. Ситуацію може змінити впровадження теплових насосів вода-повітря, вода-вода і вода-електроенергія. Це може сприяти розчиненню кисню у воді (зарибненню водойм) і зменшить небезпеку потепління клімату.

Воднева енергетика[ред. | ред. код]

Великі родовища природного газу (Дашавське, Шебелінське, Полтавське, Кримське) можуть сприяти розвитку водневої енергетики. При цьому, з одного об'єму природного метану, можна отримати 2 і більше об'ємів водню.

В травні 2019 року інновації у водневій енергетиці та перспективи їх впровадження в Україні розглянув Голова Держенергоефективності Сергій Савчук із представниками потужної японської компанії «Asahi Kasei»[27] та енергетичної асоціації «Українська воднева рада». Зустріч стала продовженням перемовин, розпочатих із компанією у квітні 2019 року на найбільшій водневій та енергетичній виставці Європи «Hydrogen + Fuel Cells Europe» у м. Ганновер (Німеччина).[28]

Біоенергетика[ред. | ред. код]

Потенціал генерації біометану в Україні становить щонайменше 7,8 млрд м3 у рік або 25% від поточного споживання газу (за даними НАК «Нафтогаз України» у 2018 р. було спожито 32,3 млрд м3 газу всіма категоріями).[29]

В 2014 році в селі Луки Самбірського району запустили перше в країні підприємство з виготовлення біодизелю потужністю 25 тонн палива на добу з ріпаку.[30]


24 січня 2018 року під час засідання бюро Президії Національної академії аграрних наук України було розглянуто питання наукового забезпечення енергетичної автономізації агропромислового виробництва.[31]

В лютому 2019 року “Кернел” оголосила, що побудує чотири електростанції на біомасі за $56 млн. Електростанції на біомасі з’являться на об’єктах компанії в Харківській, Миколаївській, Одеській та Полтавській областях. Компанія отримала $ 48 млн кредиту ЄБРР та $8 млн кредиту Фонду чистих технологій. Всі разом ці заводи будуть виробляти 338,5 тис. МВт електроенергії в рік з близько 228 тис. т лушпиння соняшника.[32]

На території Лісовогриневецької ОТГ Хмельницької області побудують електростанцію, що працюватиме на соломі та буде генерувати 130 МВт теплової потужності (46,4 МВт електричної). Як паливо у майбутній електростанції використовуватимуть солому різних типів у тюках Хестона – близько 270 тис. тонн на рік. Основне обладнання електростанції та технологію поставить данська компанія Burmeister & Wain Scandinavian Contractor, BWSC. Проект станції опублікувала ТОВ “Хмельницька біопаливна електростанція”, яка володіє земельною ділянкою площею 16 га. Площа самої забудови становитиме 5 га.[33]

Геотермальна енергетика[ред. | ред. код]

Україна має певний потенціал розвитку геотермальної енергетики. Це обумовлено термогеологічними особливостями рельєфу та особливостями геотермальних ресурсів країни. Проте, на даний час наукові, геолого-розвідувальні та практичні роботи в Україні зосереджені тільки на геотермальних ресурсах, які представлені термальними водами. За різними оцінками, економічно-доцільний енергетичний ресурс термальних вод України становить до 8,4 млн. т н.е./рік.

Практичне освоєння термальних вод в Україні велося в тимчасово окупованій тереторії АР Крим, де було споруджено 11 геотермальних циркуляційних систем, які відповідають сучасним технологіям видобування геотермального тепла землі. Усі геотермальні установки працювали на дослідницько-промисловій стадії.

Великі запаси термальних вод виявлено і на території Чернігівської, Полтавської, Харківської, Луганської та Сумської областей. Сотні свердловин, які виявили термальну воду і знаходяться в консервації, можуть бути відновлені для їх подальшої експлуатації в якості системи видобування геотермального тепла.

При розрахунку кількості можливих обсягів споживання низькотемпературних геотермальних ресурсів в геокліматичних умовах різних регіонів України необхідно врахувати, що інтенсивна їх експлуатація може привести до зниження температури ґрунтового масиву та їх швидкому виснаженню. Необхідно підтримувати такий рівень використання геотермальної енергії, який дозволив би експлуатувати джерело енергетичних ресурсів без шкоди для навколишнього середовища. Для кожного регіону України існує певна максимальна інтенсивність видобування геотермальної енергії, яку можна підтримувати тривалий час.

Відповідно до опублікованих у листопаді 2011 р. Національних планів дій з відновлюваної енергетики обсяг виробництва енергії на геотермальних установках повинен значно зрости до 2020 р., з очікуваним обсягом виробництва тепла у  2 630,7 тис. т.у.п., з проміжною ціллю у 1 348,1 тис. т.у.п. у 2015 р. Для виконання поставлених цілей необхідні значні інвестиції у виробництво та теплові мережі. Таким чином, актуалізується питання політики стимулювання для надання чітких переваг геотермальному теплу перед теплом з викопних джерел палива, тобто політика має працювати на випередження.[34]

В 2018 році Україна спільно з Ісландією домовилися розвивати геотермальну енергетику. В Україні також існують значні ресурси геотермальної енергії, потенціал яких потрібно розкривати. У цьому переконані фахівці Національного енергетичного агентства Ісландії, які досліджували цю сферу в Україні. Загалом сторони домовилися налагодити постійний обмін інформацією про потенційні спільні проекти у геотермальній енергетиці.[35]

Геотермальна енергія використовується тепловими насосами.

Див. також[ред. | ред. код]

Зауваження[ред. | ред. код]

  1. дані за III квартал 2019 року

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мхитарян, 1999
  2. Біоенергетична асоціація України
  3. Мхитарян, 1999, С.43
  4. Мхитарян, 1999, С.46
  5. Інститут енергетичних досліджень, OSP-UA Info
  6. Відновлювана енергетика: перспективи України. — Радіо Свобода. — 14.09.2014.
  7. Звіт про результати стимулювання та використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел, в Україні за 2016-2017 рр.. Держенергоефективності. Процитовано 2019-01-02. 
  8. а б Інформація щодо потужності та обсягів виробництва електроенергії об’єктами відновлюваної електроенергетики, які працюють за «зеленим» тарифом (станом на 01.01.2017). http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. 2017-01-01. Процитовано 6 грудня 2018. 
  9. Потужності відновлюваної електроенергетики у 2017 році зросли у два рази. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-01-27. Процитовано 28 січня 2018. 
  10. Інформація щодо потужності та обсягів виробництва електроенергії об’єктами відновлюваної електроенергетики, яким встановлено «зелений» тариф (станом на 30.09.2018). http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. 2018-12-07. Процитовано 5 грудня 2018. 
  11. Інформація щодо потужності та обсягів виробництва електроенергії об’єктами відновлюваної електроенергетики, яким встановлено «зелений» тариф (станом на 30.06.2018). http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. 2018-06-30. Процитовано 7 грудня 2018. 
  12. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України :: Інформація про роботу електроенергетичного комплексу за 12 місяців 2018 року. mpe.kmu.gov.ua. Процитовано 2019-09-29. 
  13. Про Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року
  14. У відновлювану енергетику України за три роки було інвестовано 550 мільйонів євро. https://ecology.unian.ua/. УНІАН. 2018-04-02. Процитовано 3 грудня 2018. 
  15. В Україні зросла частка відновлюваної енергетики - голова НКРЕКП. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 2018-03-27. Процитовано 30 листопада 2018. 
  16. Протягом перших трьох кварталів 2018 року в Україні додатково введено 430 МВт. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-11-29. Процитовано 30 листопада 2018. 
  17. В Україні зросла частка відновлюваної енергетики. http://rener.com.ua/. Rener. 2018-10-03. Процитовано 3 грудня 2018. 
  18. Потужності “зеленої” енергетики України зросли наполовину. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-02-26. Процитовано 26 лютого 2019. 
  19. У 2018 році введено майже у 3 рази більше нових потужностей відновлюваної електроенергетики, ніж у 2017 році, - Сергій Савчук. https://www.kmu.gov.ua/. Урядовий портал. 2019-01-03. Процитовано 28 березня 2019. 
  20. За I квартал ц.р. встановлено понад 860 МВт нових потужностей відновлюваної електроенергетики, що більше, ніж за весь 2018 рік!. http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. 2019-04-01. Процитовано 4 квітня 2019. 
  21. За перші 3 місяці 2019 року в Україні збудували більше «зелених» електростанцій, ніж за весь минулий рік. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 2019-04-04. Процитовано 4 квітня 2019. 
  22. Кількість «зелених» електростанцій, які запустили в Україні, зросла у 6 разів. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 2019-06-27. Процитовано 27 червня 2019. 
  23. Україна збільшила кількість потужностей альтернативної енергії у 6 разів. https://www.epravda.com.ua/. Економічна правда. 2019-06-27. Процитовано 27 червня 2019. 
  24. За 4 роки домогосподарства інвестували 240 млн євро у сонячну енергетику. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-07-30. Процитовано 30 липня 2019. 
  25. Частка ВДЕ в виробництві електричної енергії (ІІІ квартал 2019)
  26. Близько 15 тис. домогосподарств в Україні вже використовують «чисту» електроенергію, інвестувавши 300 млн євро в сонячні панелі. http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. 2019-10-29. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  27. https://www.asahi-kasei.co.jp/
  28. Сергій Савчук: Із японською компанією «Asahi Kasei» обговорили перспективи реалізації спільних проектів водневої енергетики в Україні!. http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. 2019-05-27. Процитовано 27 травня 2019. 
  29. Держенергоефективності аналізує перспективи виробництва та використання біометану в Україні
  30. На Львівщині запрацював перший завод з виробництва біодизелю. https://zaxid.net/. Zaxid.net. 2014-05-19. Процитовано 11 травня 2019. 
  31. В Україні обговорили можливість впровадження біоенергетики в сільське господарство. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-01-30. Процитовано 30 січня 2018. 
  32. “Кернел” побудує чотири електростанції на біомасі за $56 млн. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-02-26. Процитовано 26 лютого 2019. 
  33. На Хмельниччині побудують біоелектростанцію. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-05-11. Процитовано 11 травня 2019. 
  34. Геотермальна енергія. http://saee.gov.ua/. Держенергоефективності. Процитовано 4 квітня 2019. 
  35. Україна спільно з Ісландією розвиватиме геотермальну енергетику. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-27. Процитовано 27 жовтня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]