Відображення (філософія)
Відобра́ження в марксистській філософії — загальна властивість матерії[1], яка має «властивість, по суті споріднену з відчуттям, властивість відображення»[2], що виявляється в здатності матеріальних систем відтворювати визначеність інших матеріальних систем у формі зміни власної визначеності в процесі взаємодії з ними. Пріоритет у використанні категорії відображення в діалектичному матеріалізмі належить Леніну[3], хоча сам концепт відображення сходить до французького матеріалізму XVIII століття, один із представників якого Дені Дідро стверджував: «здатність відчуття є загальна властивість матерії або продукт її організованості»[4]. Приватними і специфічними формами відображення є інформація, відчуття і свідомість.
Говорячи про відображення дійсності нашими органами чуття, діалектичний матеріалізм підкреслює, що дійсність пізнавана, що ніякої перешкоди між «явищем» і «річчю в собі» немає, що пізнання — це процес, який дедалі повніше відкриває перед нами закони розвитку дійсності. Таким чином, марксистсько-ленінська теорія відображення використовує зазначену оптичну аналогію в цілях критики агностицизму, але не робить ні найменшої поступки на користь механіцизму, розкриваючи і підкреслюючи специфіку розумових процесів.
Еволюція форм відображення[ред. | ред. код]
- Подразливість — вихідна форма відображення, здатність до реакції.
- Чутливість — здатність до відчуття, що є початковою формою психіки тварин. Чутливість розуміє під собою наявність нервової тканини — «особливої матеріальної структури, відповідальної за відображення»
- Сприйняття — не тільки диференційоване сприйняття властивості і відносини речей, але й відображення значного числа істотних в біологічному відношенні зв'язків у навколишньому світі.
- Свідомість — припускає не тільки вплив на суб'єкт ззовні, але й активну дію самого суб'єкта, його творчу активність, яка проявляється у вибірковості й цілеспрямованості сприйняття, у відволіканні від одних предметів, властивостей і відносин і фіксуванні інших, у перетворенні почуттів, образу в логічну думку, в оперуванні понятійними формами знання[5].
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- П. Йолон. Відображення // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Введение в философию. — М.: Политиздат, 1989. Ч.2.- Гл. IX
- ↑ Ленин В. И. Материализм и эмпириокритицизм // В. И. Ленин ПСС. Т. 18, с. 91
- ↑ Ленинская теория отражения (под редакцией Розенталь). Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 5 березня 2013.
- ↑ Дидро Д. Разговор Д'Аламбера и Дидро // Д. Дидро Сочинения: в 2-х т. Т. 1. — М.: Мысль, 1986., с. 387
- ↑ «Большая советская энциклопедия»