Відтепер і на віки віків (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відтепер і на віки віківPicto infobox cinema.png
англ. From Here to Eternity
From Here to Eternity (1953 poster).jpg
Жанр кіноромантикаd[1][2][…], воєнний фільм[2][3] і кінодрама[d]
Режисер Фред Циннеманн[4][1][…]
Продюсер Бадді Адлер
Сценарист Daniel Taradashd
На основі From Here to Eternityd
У головних
ролях
Френк Сінатра[2][6][7], Ернест Борґнайн[6], Дебора Керр[4][2][…], Берт Ланкастер[4][1][…], Монтгомері Кліфт[4][2][…], Донна Рід[2][6], Джек Ворденd[6], Philip Oberd[6][8], Mickey Shaughnessyd[6], Джордж Рівз[6][8], Claude Akinsd[6], Fay Rooped[6], Jean Willesd[6][8], John Dennisd[6], Лі Ван Кліф, Merle Travisd[6], Роберт Вілкеd[6][8], Tim Ryand[6][8], Willis Boucheyd[6], Harry Bellaverd, James Jonesd[9], Joseph Sargentd[9], Joan Shawleed[9], Carleton Youngd[9], Mary Carverd[9] і Don Dubbinsd[9]
Оператор Burnett Guffeyd
Композитор George Duningd
Кінокомпанія Columbia Pictures
Дистриб'ютор Columbia Pictures
Тривалість 118 хв.
Мова англійська
Країна США США
IMDb ID 0045793
CMNS: Відтепер і на віки віків у Вікісховищі

«Відтепер і на віки віків» (англ. From Here to Eternity) — фільм США режисера Фреда Циннемана, що розповідає про будні солдатів напередодні нападу на Перл-Харбор.

Знятий у 1953 році за однойменним бестселером (1951) Джеймса Джонса. Входить у десятку найкасовіших голлівудських фільмів 1950-х. Номінований на тринадцять «Оскарів» і отримав вісім, у тому числі за кращий фільм року.

У 2002 році включений до Національного реєстру фільмів.

Сюжет[ред. | ред. код]

Кінець 1941 року, Перл-Харбор. Рядовий американської армії Роберт Лі Прюітт передислокований до казарм Скофілда на гавайському острові Оаху. Капітан Дена Холмс дізнається, що Роберт був успішним боксером, і закликає його вступити в секцію, якою він керує.

Однак Прюітт відмовляється: одного разу він сильно покалічив людину на рингу і тому «зав'язав» з боксом. Відмова сильно зачіпає капітана, але сержант Мільтон Ворден обіцяє змінити думку новачка, «задавити його статутом». Прюітт знаходить підтримку лише в особі рядового Анджело Маджіо.

Тим часом у сержанта Вордена розвивається роман з дружиною капітана Холмса, Карен. Утім, вона відмовляється від продовження відносин, коли дізнається, що Ворден не бажає вчитися на офіцера.

Незабаром відбувається сутичка Прюітта і сержанта Галовіча. Рядовий не хоче битися, слідуючи своїй обіцянці. Але його товариші по службі підбивають його на бійку. Роберт виходить з себе і нокаутує Галовіча. У цей момент у бійку втручається капітан Холмс.

Рядовому Прюітту вже готові звинувачення в порушенні субординації, та свідки жарко доводять, що призвідником був саме сержант Галовіч. Усю цю сцену бачив командир частини, який починає своє розслідування. У результаті капітан Холмс звільнений з лав збройних сил, а його наступник, капітан Росс, понижує Галовіча у званні до рядового і відправляє «мити туалети».

Тим часом відбувається ще одна бійка: Маджіо, захищаючи честь своєї сестри, в барі розбиває табурет об голову старшого сержанта Джеймса Джадсона. Бійка переростає в різанину, але її зупиняє Ворден. Незабаром Маджіо спійманий на «самовіллі» - відправлений на гауптвахту під наглядом … Джадсона.

Джадсона не пропускає нагоди вдосталь познущатися над своїм кривдником. Тортури виявляються смертельними, і Маджіо, втікши, гине на руках свого приятеля Прюітта. Товариш мстить за Маджіо, і в бійці на ножах Джадсон був убитий, але і сам Прюітт важко поранений у живіт. Він ховається у своєї подружки Лорін.

У цей момент починається атака японців. Дізнавшись про це, ледь живий Роберт Прюітт намагається повернутися в частину. Протягом усього фільму він намагався уникнути безглуздого кровопролиття, але в умовах воєнного часу цей пацифізм недоречний. У темряві пораненого застрелив власний вартовий.

У кінці фільму Лорін і Карен повертаються на материк і обидві говорять про одну людину — Роберта Лі Прюітта.

Примітки[ред. | ред. код]