Відьмак (серія романів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Відьмак»
пол. Saga o wiedźminie
Ostatnie-zyczenie.jpg
Обкладинка польського видання збірки «Останнє бажання»
Загальна інформація
Автор Анджей Сапковський
Жанр фентезі
Країна Польща Польща
Мова оригіналу польська
Видавництво Польща SuperNOWA[ru]
Україна КСД
Дати публікації
Дати публікації 19862013
Дати публікації
українською мовою
2016

«Відьмак» (пол. Saga o wiedźminie) — фентезійний цикл польського письменника Анджея Сапковського. Перше оповідання циклу побачило світ у 1986 році в польському часописі «Фантастика», а останній роман був опублікований у 2013. В Україні цикл видається «Клубом сімейного дозвілля» в перекладі Сергія Легези.

Сюжет[ред.ред. код]

Головним героєм серії є Геральт із Ривії, відьмак — мисливець за чудовиськами, що становлять загрозу для життя людей. У дитинстві йому, як і іншим відьмакам, за допомогою мутацій були придані високі бойові якості: велика сила, блискавична реакція, прискорений метаболізм і висока регенеративна здібність.

Відповідно до власного кодексу поведінки, він намагається не брати участь у політичних інтригах королів і чарівників, однак у підсумку виявляється вплутаним в складний вузол протистояння північних королівств і могутньої південної імперії Нільфгаарда. Геральт намагається захистити юну королівну зруйнованого королівства Цинтра Цирі (Дитя Неждане), призначену йому пророцтвом ще до її народження. Цирі, також стає об'єктом інтересу імператора Нільфгаарда, чарівника Вільгефорца, Ложі чародійок тощо, адже її нащадку пророковано вирішити долю світу. Отримавши від своїх прийомних батьків, Геральта і його коханої, чарівниці Єнніфер, символічні дари-вміння: відьмацьке вправне володіння мечем і чарівницьке опанування магії, — зазнаючи важких випробувань, Цирі стає поряд з Геральтом головною героїнею саги.

Книги[ред.ред. код]

Окремо написані оповідання «Дорога, з якої нема вороття» (пол. «Droga, z ktorej sie nie wraca», 1988) і «Щось закінчується, щось починається» (пол. «Coś się kończy, coś się zaczyna», 1992), що не мають прямого відношення до циклу про Відьмака, але дія яких розгортається в тому же всесвіті. Також існує видана в Польщі та Росії антологія творів українських та російських авторів «Відьмачі легенди».

Українські переклади[ред.ред. код]

У 2012 році стало відомо, що правами на публікацію серії «Відьмак» вже кілька років володіло вінницьке видавництво «Теза».[1] Були готові українські переклади перших двох книг, виконані Оленою Кислою, проте вони так і не були видані через закінчення строку дії прав.

Офіційний переклад українською серії «Відьмак» з'явився лише у 2016 році у виданні «Клубу сімейного дозвілля»,[2] хоча до цього перше оповідання публікувалося українською окремо в журналі «Всесвіт».[3]

Особливості творів[ред.ред. код]

Цикл «Відьмак» відноситься до піджанру постмодерністське фентезі. Цей напрямок за загальною стилістикою помітно відступає від канонів жанру епічного фентезі, породжуючи, близький до історичного роману, жорсткий і натуралістичний різновид. Замість чіткого поділу добра і зла, Сапковський змальовує картину жорстокого Середньовіччя, в якому ведеться боротьба народів і держав. Автор не вирізняє жодну зі сторін привабливішою та явно позитивною, а описує жахіття війни і ксенофобії. Нерідко Сапковський вдається до опису натуралістичних сцен насильства.

Одним з основних конфліктів у творі є боротьба ельфів, краснолюдів (не плутати з гномами) і дріад проти цивілізації людей, яка безжально наступає на їх середовище існування. Ельфи, традиційно позитивні в фентезійних творах інших авторів, у світі Сапковського постають зарозумілою, вимираючою расою, яка ступенем жорстокості і ненависті до інородців анітрохи не поступається людям. Загони ельфських партизанів-«білок» наводять жах на селян та ставлять їх у ситуацію, коли ті будуть покарані як за поміч повстанцям владою, так і самими повстанцями за відмову допомагати.

Головні герої постійно опиняються між двох вогнів, не намагаючись обрати якусь зі сторін.

У творі присутня яскраво виражена любовно-романтична лінія. Важлива особливість — своєрідне почуття гумору, що місцями переходить у виразну сатиру на злободенні проблеми.

Адаптації[ред.ред. код]

Відеоігри[ред.ред. код]

The Witcher
Жанр рольова гра
Розробник CD Projekt RED
Платформи ПК, Xbox 360 і One, PlayStation 4.
Перша гра The Witcher / 26 жовтня 2007
Остання гра The Witcher 3: Wild Hunt / 18 травня 2015
Офіційний сайт

Польська компанія «CD Projekt RED» створила серію з трьох відеоігор про пригоди відьмака Геральта:

Екранізація[ред.ред. код]

За мотивами творів у 2001 році польською телестудією Heritage Films був знятий 13-серійний телесеріал «Відьмак» режисера Марека Бродського. На основі серіалу був створений 130-хвилинний телефільм.

Очікується, що у 2017 році вийде новий «Відьмак» від режисера Томаша Багінського — повнометражний кінофільм, який зачне серію стрічок про відьмака Геральта із Ривії.

Комікси[ред.ред. код]

Обкладинка коміксу «Дорога без вороття».

З 1993 по 1995 роки за творами Сапковського було випущено 6 коміксів (текст Матея Поровського, малюнки Богуслава Польха):

  • «Дорога без вороття» (пол. Droga bez powrotu),
  • «Геральт» (пол. Geralt),
  • «Менше зло» (пол. Mniejsze zło),
  • «Останнє бажання» (пол. Ostatnie życzenie),
  • «Межа можливого» (пол. Granica możliwości),
  • «Зрада» (пол. Zdrada).

При цьому комікс «Зрада» базується на неопублікованому оповіданні Сапковського про учнівство юного Геральта та має певні відступи від канонічних відомостей.

Під час розробки першої відеогри «The Witcher» польська студія CD Projekt RED мала намір створити в 2007 році новий комікс на основі творів літературної серії «Відьмак», однак проект не був доведений до кінця. Художником коміксу був Пжемек «Trust» Трусчинський, сценаристом — Матей Паровський.

В 2011 році в рамках рекламної кампанії відеогри «The Witcher 2» з'явилася графічна новела в двох частинах «Благо народу», створена колективом польських авторів: Міхалом Галеком, Аркадіушем Клімеком та Лукашем Поллером. Події у ній розгорталися через 2 роки після битви при Соддені. Комікс можна було безкоштовно отримати в AppStore, його переклад публікувався в червневому і серпневому номерах російського журналу «Ігроманія» за 2011 рік.[4]

11 вересня 2014 року CD Projekt RED та американським комікс-видавництвом Dark Horse Comics було видано збірку коміксів «Відьмак: Будинок вітражів» (англ. The Witcher: House of Glass), до якої увійшли 5 глав цього коміксу,[5] що виходили з березня по липень цього ж року.

Наступна графічна новела серії від Dark Horse — «Відьмак: Лисячі діти» (англ. The Witcher: Fox Children) — аналогічно виходила окремими главами з квітня по серпень 2015 року. Збірка ж була представлена на початку жовтня. Сюжет коміксу базується на 14 та 15 главах книги «Сезон бур».[6]

Також ті, хто зробили попереднє замовлення DLC «Серця з каменю» (англ. Hearts of Stone, пол. Serca z kamienia) до гри The Witcher 3: Wild Hunt, отримували безкоштовно в електронному вигляді комікс «Докори сумління» (англ. Matters of Conscience). Він розповідає про те, як між подіями другої та третьої ігор Геральт повертається в Ферген та приймає замовлення від Саскії, Діви з Едірну.[7]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Виходить антологія оповідань зі світу «Відьмака». Літакцент. 30 жовтня 2012. 
  2. Рябий Олександр (27 січня 2016). Книгу про відьмака перекладуть українською. PlayUA. 
  3. Марія Горбач (01.06.2016). Видавці, письменники і перекладачі про новинки фантастики. Буквоїд. 
  4. Геральт в картинках: рецензия на графическую новеллу «Ведьмак. Дом витражей» [Геральт у картинках: рецензія на графічну новелу «Відьмак. Будинок вітражів»]. Gamer.ru (рос.). 8 вересня 2014. 
  5. Комикс по вселенной Ведьмака появится в продаже на русском языке [Комікс по всесвіту Відьмака з'явиться в продажу російською мовою]. The Witcher (рос.). CD Projekt S.A. 16 липня 2014. 
  6. «Все это иллюзия…»: рецензия на графическую новеллу «Ведьмак. Лисьи дети» [«Все це ілюзія…»: рецензія на графічну новелу «Відьмак. Лисячі діти»]. Gamer.ru (рос.). 4 жовтня 2015. 
  7. Комикс про Саскию Matters of Conscience [Комікс про Саскію Matters of Conscience]. Gamer.ru (рос.). 31 жовтня 2015. 

Посилання[ред.ред. код]