Очікує на перевірку

Візитівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Візиті́вка, візи́тка, візито́ва картка, візи́тна картка — картка з прізвищем, ім'ям та по батькові, іноді з адресою її власника для вручення під час знайомства або візиту[1][2][3][4]. Традиційний носій контактної інформації про людину чи компанію.

Візитівка Йоганна ван Бетховена, брата Людвіга ван Бетховена

Історія візитівок

[ред. | ред. код]

Візитна картка з'явилася у XV столітті в Китаї, де також винайшли папір. Дуже популярними візитні картки були у Франції за часів Людовика XIV. У Російській імперії візитні картки стали популярними за часів Катерини II. Наприкінці XIX століття набули поширення рекламні візитівки.[5]

Сучасні види візитівок

[ред. | ред. код]

В основному візитівки поділяють на три умовні види:

Гаманець для візитівок
  • Особисті візитівки використовують при неформальному спілкуванні (візитка містить ім'я і прізвище власника, іноді телефонний номер, посада та адреса в ній не обов'язкові, стиль виконання візиток — відповідно до особистих уподобань і потреб власника).
  • Ділові візитiвки використовуються в бізнесі, на офіційних зустрічах та переговорах, для надання контактної інформації своїм майбутнім клієнтам. На них обов'язково вказуються ім'я, прізвище, посада, а також назва компанії та вид її діяльності. В оформленні таких візиток використовується фірмовий стиль компанії, логотип тощо.
    Тека для зберігання візитівок у канцелярії

Такі візитки зазвичай мають строгий дизайн. У державних службовців та депутатів на візитній картці може знаходитися зображення державних відзнак, таких як прапор і герб країни. Ділова візитна картка без адреси також не відповідає нормам етикету. Винятком є ​​дипломати і вищі державні посадові особи.

  • Корпоративна візитівка, як правило, не містить імен і прізвищ. На ній вказується повна інформація про компанію: сфера діяльності, перелік послуг, контактні телефони, карта проїзду, адреса сайту, e-mail. Розробляється згідно з фірмовим стилем. Зазвичай має рекламний характер, в основному використовується на виставках.

Розміри

[ред. | ред. код]
Ширина Висота Де використовується[6]
85 мм 55 мм Німеччина, Італія, Франція, Іспанія, Швейцарія, Нідерланди
88,9 мм 50,8 мм Велика Британія, Канада, США (3½ × 2 дм)
90 мм 55 мм Австралія, Данія, Норвегія, Швеція
90 мм 54 мм Гон-Конг
90 мм 50 мм Аргентина, Росія, Румунія, Угорщина, Україна, Польща, Фінляндія
91 мм 55 мм Японія

Див. також

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Візитний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Візитовий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Візитка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Візитівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Коли з'явилися перші візитки: історія виникнення. Архів оригіналу за 28 червня 2020.
  6. http://www.visitenkarten-24.org/visitenkarten-format.htm [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)

Література

[ред. | ред. код]