Візма Белшевіца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Візма Белшевіца
Белшевіца В.jpg
Народилася 30 травня 1931(1931-05-30)[1][2]
Рига, Латвія[2]
Померла 6 серпня 2005(2005-08-06)[1][2] (74 роки)
Рига, Латвія[2]
Поховання Райнiсd
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Latvia.svg Латвія
Діяльність поетеса, письменниця, перекладачка, драматургиня
Галузь поезія і novelsd
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Знання мов латиська[1]
Діти Klāvs Elsbergsd і Jānis Elsbergsd
Нагороди
IMDb nm8402951

Візма Белшевіца (латис. Vizma Belševica; 30 травня 1931(19310530), Рига — 6 серпня 2005, там само) — латвійська поетеса, прозаїк, драматург, кіносценарист, перекладач з української та англійської літератури.

На її вірш Імантс Калниньш написав відому пісню «Dūdieviņš».

Життєпис[ред. | ред. код]

Візма Белшевіца народилася в латвійській родині, її батько мав проблеми з алкоголізмом. Дівчинка зростала в Ризі та на фермі родичів в Курземе. 1948 року заочно закінчила Ризький технікум культури і просвітницької роботи. Дебютувала як поет 1947.

Закінчила Літературний інститут імені Горького в Москві (1955 — 1961).

Перша книга віршів вийшла 1955. Вірші Візми піддавалися жорстокій цензурі, сама вона тривалий час пішла з публічного літературного життя. Поряд з цим її книги публікувалися у Швеції, Фінляндії, Великій Британії, Франції, США та інших країнах, загалом вони перекладені 40 мовами світу.

За незламний безкомпромісний характер її поважає вся Латвія, сама письменниця писала про себе за тодішньої влади так: — «… Щастя і муки мої. Кара і шана. Вірую, що віра тільки єретикам дана». Радянська влада «помітила» Белшевіцу лише з настанням Перебудови. Після відновлення незалежності Латвії Візма Белшевіца не дуже переймається громадською й публічною діяльністю, хоча у 1988—1990 роках очолювала Ризьке відділення Латвійського ПЕН-клубу.

Померла Візма Белшевіца після тривалої хвороби.

Обидва її сини Клавс і Яніс (за прізвищем чоловіка — Елсберґси) також письменники, вони є помітними поетами Латвії.

Творчість[ред. | ред. код]

Крім поезії, займалася перекладами з англійської (Шекспіра, Томаса Еліота), з італійської (Данте), російської (Пушкін) та української мов. В радянській Латвії вийшли друком поетичні збірки Миколи Вінграновського та Івана Драча в її перекладі. У 1990-х роках опублікувала романну автобіографічну трилогію — «Білле», «Білле живе далі» та «Прекрасна молодість Білле».

За новелою Белшевіци було знято фільм Все через цю шалену Пауліну (1979), який набув великої популярності в Латвії.

Визнання[ред. | ред. код]

1990 року Візма Белшевіца була обрана почесним членом Академії науки Латвії. Неодноразово отримувала в Латвії та за кордоном престижні літературні премії (премія Томаса Транстремера, 1998 та інші). Кавалер Ордену Трьох Зірок.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Kubulin̦a A. Vizma Belševica: monogrāfija. — Rīga: Preses nams, 1997 (латис.)
  • Dvīņu zīmē: Vizmas Belševicas nozīme latviešu literatūrā un vēsturē: konferences materiāli/ Margita Gūtmane, ed. — Rīga: Karogs, 2007 (латис.)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]