Візуальна новела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зображення, що показує типову візуальну новелу. Характерні елементи: фон, зображенням персонажу та текстове вікно

Візуальна новела чи візуальний роман (яп. ビジュアルノベル бідзуару ноберу) — жанр комп'ютерних ігор, в якому гравцеві демонструється історія[1] за допомогою виводу на екран статичних зображень, тексту і звуків.

Ступінь інтерактивності в таких іграх зазвичай низький, і гравцю лише зрідка потрібно зробити певний вибір, зокрема — вибрати варіант відповіді в діалозі. Персонажі цих ігор зазвичай виконані в стилі аніме, який, як і візуальні романи, виник в Японії. 70% ігор для ПК, які видаються в Японії, відносяться саме до цього жанру[2].

Нерідко візуальні романи помилково ототожнюють з симуляторами побачень. Різниця в тому, що у візуальному романі акцент робиться на сюжеті, який більш-менш фіксований і не обов'язково включає романтичні елементи, а в симуляторі побачень — на взаємини з нечисленними персонажами при достатній свободі дій.

Ігровий процес[ред.ред. код]

Візуальні новели відрізняються низьким рівнем інтерактивності, в основному вимагаючи від гравця лише натискання на певну кнопку для переходу до наступного уривку тексту або сцени (у більшості ігор є клавіша для швидкого пропуску сцен).

Велика частина візуальних новел має розгалужений сюжет і кілька варіантів кінцівки, в такому випадку гравцеві в певні моменти пропонується зробити вибір між різними варіантами дій чи відповідей у діалозі, таким чином визначаючи подальші події у грі. Структура оповідання працює як в інтерактивних книгах, популярних у дев'яності. Однак у новелах фабула зазвичай складніша, а розкриття характерів персонажів набагато глибше, ніж у вищезгаданих книгах для дітей. Візуальні романи схожі на текстові квести, але мають різне коріння і переслідують інші цілі. Враховуючи слабкий сюжет в більшості сучасних ігор, шанувальники виділяють візуальні романи, вважаючи такий спосіб оповідання сильною стороною жанру.

Деякі візуальні новели не обмежуються одним жанром і включають в себе елементи інших. Наприклад, в Symphonic Rain, де гравцеві потрібно зіграти на чомусь віддалено схожому на музичний інструмент, для переходу до наступної сцени треба набрати достатньо очок. Часто такі міні-ігри пов'язані з сюжетними предметами.

Деякі прості ігри не містять моментів вибору взагалі. Зазвичай це фанатські роботи. Новели написані шанувальниками досить популярні, існує декілька безкоштовних рушіїв і інструментів для спрощення їх розробки, найвідоміші — NScripter, KiriKiri і Ren'Py.

У багатьох візуальних романах персонажів озвучують професійні сейю. Головний герой часто залишається «німим», хоча інші персонажі можуть бути озвучені повністю. Музика, як правило, пишеться спеціально для гри, хоча бувають і винятки, як у випадку з грою Crescendo, в якій використовуються популярні пісні і класична музика.

Стиль[ред.ред. код]

Стиль оповіді у візуальних новелах дещо відрізняється від друкованих книг. В основному, у візуальних романах розповідь ведеться від першої особи, і спостерігачем всіх подій є протагоніст. Дуже часто розповідь ділиться не на глави, а дні, що дозволяє підвести підсумок минулого дня. Звичайно, є багато винятків.

Графіка візуальних романів складається з пакету фонів (зазвичай по одному на кожну локацію) і зображень персонажів, які накладаються зверху, перспектива — звичайно вид від першої особи, і «протагоніста» зазвичай не показують. У ключові моменти історії показуються спеціальні «CG-арти»: детальніші картинки, намальовані спеціально для цієї сцени замість зібраних зі стандартних елементів, які використовують більш кінематографічні кути камери і включають протагоніста. Ці сюжетні арти можна подивитися в будь-який момент після того, як вони були знайдені в грі, «відкриті», що створює інтерес до повторного проходження гри і вибору різних рішень, адже побачити всі особливі події за одне проходження часом неможливо.

Зміст та жанри[ред.ред. код]

Часто візуальні романи несуть в собі романтичні елементи, однак зустрічаються і такі жанри як наукова фантастика, фентезі, або жахи.

Традиційно візуальні романи для персонального комп'ютера містять етті-сцени, навіть якщо загальна спрямованість твору далека від еротичної. У той же час, майже всі порти романів на консолі не містять матеріалів «для дорослих», а деякі нові ігри тепер націлені на будь-яку аудиторію; наприклад ігри від студії Key.

Представники жанру[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Animefringe: December 2005 — Specials — Returning the Love
  2. «AMN and Anime Advanced Announce Anime Game Demo Downloads» (англійською). Hirameki International Group Inc. 2006-02-08. 

Посилання[ред.ред. код]