Війна світів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Війна світів
War of the Worlds original cover bw.jpg
Репринт в журналі "Amazing Stories" 1927 року
Автор Уеллс Герберт
Назва мовою оригіналу The War of the Worlds
Країна Великобританія
Мова англійська мова
Жанр наукова фантастика
Видавництво Heinemann
Публікація 1898
Публікація
українською мовою
Дмитро Паламарчук (1977)
Володимир Хорошенко (2007)

Commons-logo.svg Війна світів у Вікісховищі

«Війна світів» (англ. The War of the Worlds) — фантастичний роман англійського письменника Герберта Веллса. Написаний у 1897 році, був виданий в квітні того ж року в журналі «Pearson's magazine» і в лютому 1898 року вокремою книгою.

Роман описує вторгнення прибульців (марсіан, марсіян в перекладі 1977 року) на Землю. Сюжет роману був підказаний братом письменника — йому й присвячена «Війна світів».

Українською роман переклали Дмитро Паламарчук в 1977 році[1] та Володимир Хорошенко в 2007[2].

Сюжет[ред.ред. код]

Книга перша: Прибуття марсіян

Напад марсіанських крокуючих машин

Оповідання ведеться від першої особи безіменного головного героя, жителя вікторіанської Англії початку XX-го століття. Він починає свою розповідь словами про спостереження на Марсі дивних сяйв, які вперше було зафіксовано у 1894 році. За 6 років, під час протистояння Марса і Землі, астрономи помітили викиди розжареного газу на Марсі, але були не в змозі їх пояснити. Оповідач з відомим астрономом Оджилві на власні очі змогли побачити нові викиди в телескоп.

Згодом в околицях Лондона відбулося падіння об'єктів, які більшість сприйняла за метеорити. Оджилві, прибувши на місце падіння, виявив, що метеорити мають циліндричну форму і спробував їх відкрити, одначе спроби виявилися безуспішними. Новини швидко рознеслися, наступного ранку циліндр спробували відкопати з кратера, а ввечері він сам почав відкриватися. Поява з об'єкта істоти, схожої на великого восьминога, розлякала юрбу навколо. Тепловий промінь з циліндра спалив найближчих людей, а оповідач зміг втікти і дістатися додому. Новина про напад марсіан, однак, багатьма сприйнялася за вигадку, а тим часом марсіани проводили якесь будівництво в кратері. Скоро впав і другий циліндр.

Біля місця проживання оповідача з дружиною почалася військова операція. Вони втікли до сусіднього міста, дорогою спостерігаючи випалену марсіанами землю. Від вцілілого солдата-артилериста оповідач дізнався про численні втрати армії. Він задумав покинути Англію з дружиною, але із солдатом опиняється недалеко від місця, де марсіани застосовують свої крокуючі триногі бойові машини, озброєні тепловими променями. Армії вдалося дати відсіч і триноги відступили.

Оповідач прибув до Лондона до брата. Там від довідався про втрати землян через нову зброю марсіан — отруйний чорний газ. Уряд Лондона віддав назав покидати місто всім жителям. Оповідач зумів втікти з охопленого паніуою міста разом з братом. Потоки втікачів посунули на схід до Сауеенда, Шуберінеса, і на південь до Діла й Бродстера. Прикривати відбуття мирного населення Темзою було прислано міноносець «Син грому», який знищив дві прибулі триноги марсіан.

Книга друга: Земля в марсіянському ярмі

Вигляд марсіанських завойовників

Оповідач сховався у погребі зі священиком, спостерігаючи нашестя марсіан поруч. В той час впав вже п'ятий циліндр, навколо якого стали рухатися подібні на крабів механізми. Вдалося розгледіти як харчуютья марсіани — вони викачують з людей кров і вприскують її собі у вени, а також, що вони розмножуються брунькуванням. Оповідач зауважує, що один письменник описав людей майбутнього схожими на марсіан — з великими мозками і слабкими кінцівками, здатними лише керувати машинами. Поступово навколо місць висадки поширювалася марсіанська червона трава.

Врешті сховок знайшли марсіани і забрали священика. Оповідач ледве уникнув такої ж долі, щупальця марсіанських машин не дістали його. На третій тиждень переховування до сховку став дряпатися собака. Оповідач зважився вийти назовні та не знайшов поряд жодних марсіан.

Оповідач дістався безлюдними землями до Путні-Хілу, де зустрів місцевого жителя. Обговоривши плани зі збереження людських знань і боротьби із загарбниками, він дійшов до зруйнованого Лондона. В кратері він виявив мертвих марсіан, які не змогли протистояти земним хворобам. Як з'ясувалося, всі марсіани декілька днів тому загинули. Оповідач повернувся у свій дім, де застав живих брата і дружину.

По відновленню Англії, в епілозі, він аналізує результати вивчення марсіан та їхніх технологій і можливість нового вторгнення під час наступного протистояння планет. Але, підбиваючи підсумок, зазначає, що горизонти людського пізнання тепер сильно розширилися, а наступного разу людство готове дати миттєву відсіч.

Адаптації[ред.ред. код]

Пам'ятник «вторгненню» в Вокінгу

Радіопостановки[ред.ред. код]

  • Радіопостановка (1938) Орсона Веллса, перша частина якої була стилізована під «репортаж у прямому ефірі» про вторгнення марсіан. Відома тим, що викликала паніку в ряді районів США.
  • Радіопостановка (1949) в столиці Еквадору викликала паніку серед жителів, а пізніше погром радіостанції, що призвело до загибелі 6-и чоловік.

Фільми[ред.ред. код]

Телебачення[ред.ред. код]

  • «Війна світів (телесеріал)» (1988)

Музика[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.