Армія

Умовне позначення армії в НАТО

А́рмія (фр. l'armée, від лат. armo — озброюю), рать або військо — організовані збройні сили для ведення воєнних дій на суші. Національна армія використовується для зміцнення політики силою поза державою на території іншої держави. У більшості країн є армії, які утримуються за рахунок податків. Поповнюється або за рахунок призову чоловіків призовного віку (військовозобов'язаний), або за рахунок контрактників (оплачуваних професіоналів). Армія обов'язково містить елементи тоталітарної системи. Так рішення приймається одноосібно. Функції кожного солдата армії визначає вище керівництво. На кожну армійську посаду особа призначається, а не вибирається шляхом голосування.

Розрізняють кілька дещо різних значень слова «армія»:

1. Сукупність збройних сил держави. Фрідріх Енгельс характеризує армію як організоване об'єднання озброєних людей, що утримується державою з метою наступальної або оборонної війни. З розвитком продуктивних сил і зміною виробничих відносин змінювались характер і засоби провадження воєн, види збройних сил держав та форми організації армії.
2. Сухопутні війська — основний вид Збройних сил нарівні з військово-морськими та військово-повітряними силами.
3. Частина збройних сил держави, розгорнута на театрі воєнних дій для ведення бойових операцій, називається діючою армією. Частина збройних сил країни, що призначається для прикриття кордонів держави від раптового вторгнення ворога на суші, з моря і повітря, а також для забезпечення мобілізації, зосередження та розгортання головних сил, називається армією прикриття. Частина збройних сил країни, підготовлена для вторгнення на територію противника в початковий період війни, називається армією вторгнення.
4. Оперативне об'єднання, призначене для ведення бойових операцій, до складу якого ввіходить кілька з'єднань та частин різних видів і родів військ, органів управління, матеріально-технічного та медичного забезпечення.

Вперше армія як оперативне об'єднання створена в Росії 1812, в Німеччині — 1866, у Франції — 1870.

Армії бувають:

• загальновійськові (польові),
• танкові (механізовані),
• повітряні (авіаційні),
• повітряно-десантні та
• протиповітряної оборони.

Склад Армії не постійний, він залежить від характеру війни і способів її ведення, оперативного призначення і виду Армії, особливостей театру воєнних дій тощо. Армія звичайно входить до складу фронту (групи армій, армійської групи), але може діяти й самостійно на окремому операційному напрямі з підпорядкуванням Верховному Головнокомандуванню.

Структура армії (варіант)

• Штаб — керівний орган управління армії
• Бойові з'єднання та об'єднання (армійські корпуси, дивізії, бригади та окремі полки)
• З'єднання та об'єднання бойового забезпечення
• З'єднання, частини та підрозділи технічного, тилового та медичного забезпечення.

Армії поділяється на менші військові формування.

• Корпус (20000-50000 чоловік)
• Дивізія (~10000 чоловік)
• Бригада (1000 —8000 чоловік)
• Полк (1000 — 3000 чоловік)
• Батальйон (300—500 чоловік)
• Рота (~100 чоловік)
• Взвод (~30 чоловік)
• Відділення (3 — 10 чоловік)

Див. також

• Військовослужбовець
• Військова дисципліна
• Адміністрація військова
• Вид збройних сил
• Радянська армія
• Червона армія
• Українська Галицька армія
• Збройні сили України

Література

• Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 248-257. — ISBN 00101-030. (рос.)
• Требін М. П. Армія та суспільство: соціально-філософський аналіз взаємодії в умовах трансформації: [Монографія] / М. П. Требін. — Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2004. — 404 с.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Армія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.