Військова академія бронетанкових військ

Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
	Основні дані
Засновано	1932
Абревіатура	Военная академия бронетанковых войск
Ліквідовано	1998
Приналежність	Міністерство оборони СРСР→Міністерство оборони РФ
Сфера	вищий військовий навчальний заклад
Розташування	Москва
Країна	Росія
Тип	військова академія
Вебсторінка	mechcorps.rkka.ru/files/spravochnik/vuz/vamm.htm
	Мапа

Військова орденів Леніна і Жовтневої Революції, Червонопрапорна академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського — вищий військовий навчальний заклад СРСР, що готував командно-штабні та інженерні кадри для танкових військ у 1932–1998 роках. Розташовувалась в місті Москва.

Історія існування

13 травня 1932 року на підставі постанови Ради Праці і Оборони вийшов наказ Реввійськради СРСР (РВР СРСР) № 039 про створення на базі факультету механізації і моторизації Військово-технічної академії імені Ф. Е. Дзержинського та Московського автотракторного інституту імені М. В. Ломоносова Військової академії механізації і моторизації РСЧА.

В академії створили чотири факультети: командний, експлуатаційний, конструкторський та промисловий. Нарівні з основними факультетами при академії створили курси удосконалення командного складу автобронетанкових військ РСЧА, що не мали спеціальної освіти.

Формування академії розпочалось 13 травня 1932 року й завершилось 1 жовтня 1932 року.

У серпні 1933 року відбувся перший випуск слухачів, було випущено 16 командирів і військових інженерів. У лютому 1934 року відбувся другий випуск слухачів академії.

У 1933 році конструкторський факультет був об'єднаний з промисловим, що готував інженерів для виробництва автобронетанкової техніки.

У 1935 році командний факультет був перетворений на інженерно-командний з новим терміном навчання. Проте вже наступного 1936 року факультетові повернуто попередню назву й скорочено термін навчання до 4 років.

У 1936 році промисловий факультет був об'єднаний з експлуатаційним, на їх базі було створено інженерний факультет, який готував інженерів-механіків автобронетанкової спеціальності. Згодом був створений інженерний автотракторний факультет, що дозволило розділити профілі підготовки інженерів-механіків бронетанкової і автотракторної спеціальностей.

У грудні 1938 року був створений інженерний факультет по паливно-мастильним матеріалам (ПММ). Його першими слухачами стали студенти цивільних ВНЗ. Одночасно з ним відкривається й факультет заочного навчання з трьох відділень: командного, інженерно-танкового і інженерного по ПММ, який проіснував до лютого 1941 року.

При академії був створений і діяв військовий полігон, розташований біля Солнечногорська.

З початком німецько-радянської війни 26 червня 1941 року зі складу навчального полку та інших підрозділів академії сформували й відправили в діючу армію окремий танковий батальйон трьохротного складу під командуванням майора Р. С. Гольдіна. До жовтня 1941 року батальйон брав участь у боях на Північно-Західному фронті.

У липні 1941 року академія достроково випустила 358 слухачів, серед них 120 командирів, 98 інженерів-механіків з експлуатації та ремонту танків, 78 інженерів-механіків з автотракторної спеціальності та 62 інженери з ПММ.

Відповідно до наказу НКО СРСР від 13 жовтня 1941 року академія перейшла штати воєнного часу. Згідно з новим штатом, збільшувалася кількість слухачів на факультетах, одночасно скорочувались терміни навчання. При академії створили 3-місячні курси з підготовки викладачів для танкових училищ. Уже в жовтні 1941 року ці курси закінчили 233 командири запасу, які здобули раніше вищу освіту в цивільних технічних ВНЗ.

14 жовтня 1941 року Державний комітет оборони СРСР ухвалив рішення про евакуацію ВАММ до Узбецької РСР. Наприкінці жовтня перший ешелон з командуванням академії, професорсько-викладацьким складом, лаборантами і частиною обладнання прибув до Самарканда. Через брак відповідних будівель в Самарканді, академія розмістилась в Ташкенті. Для неї було виділено будівлі інституту механізації і іригації сільського господарства, інституту сільського господарства та педагогічного інституту.

Танкодром, збірний пункт пошкоджених машин та інші навчальні поля, а також навчальний полк розмістилися в районі Чирчика.

Наказом НКО СРСР № 0274 від 17 квітня 1943 року Військова ордена Леніна академія механізації і моторизації імені Й. В. Сталіна перейменована у Військову ордена Леніна академію бронетанкових і механізованих військ РСЧА імені Й. В. Сталіна.

На початку червня 1943 року відповідно до наказу НКО СРСР № 0275 від 17 квітня 1943 року розпочалось повернення академії до Москви.

Наказом міністра оборони СРСР № 0305 від 30 грудня 1961 року академія позбавлена імені Й. В. Сталіна та почала іменуватись «Військова ордена Леніна академія бронетанкових військ».

З 1967 року академія почала іменуватись «Військова ордена Леніна Червонопрапорна академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського».

У 1998 році академія була об'єднана з Військовою академією імені М. В. Фрунзе в єдину Загальновійськову академію Збройних Сил Російської Федерації. При цьому значна частина професорсько-викладацького складу академії бронетанкових військ залишилась без роботи^[1].

Нагороди і почесні найменування

Наказом РВР СРСР № 41 від 22 березня 1933 року академії присвоєне ім'я Й. В. Сталіна.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1941 року за видатні успіхи в підготовці кадрів для автобронетанкових військ і з нагоди 10-ї річниці з дня заснування, Академія нагороджена орденом Леніна.

Наказом міністра оборони СРСР № 160 від 16 червня 1967 року академії присвоєно ім'я маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського.