Військова операція проти Ісламської держави

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Військова операція проти Ісламської держави
Війна проти тероризму, Громадянська війна в Сирії, Наступ у Північному Іраку (2014), Друга громадянська війна у Лівії (2014—2017), Релігійні війни в Нігерії, Війна в Афганістані (з 2015)
2014 military intervention against ISIS collage.png
Syrian, Iraqi, and Lebanese insurgencies.png
Ситуація станом на червень 2017 року
Дата: з 13 червня 2014
Місце: Ірак, Сирія, Лівія
Результат:
Військові формування
США і союзники:

В Іраку і Сирії:

У Сирії і Лівії:

Тільки в Сирії:

Тільки в Іраку:


Іран і союзники в Іраку і Сирії:


Ірак Ірак (Отримує підтримку від усіх сторін проти ІДІЛ)


Єгипет і союзники в Лівії:


Лівія Загальний національний конгрес Лівії


У Ємені:


Нігерія та союзники Нігерії


В Афганістані:

AQMI Flag.svg Ісламська Держава

Flag of Jihad.svg Аль-Каїда


Ахрар аш-Шам

Військова операція проти Ісламської держави (араб. العمليات العسكرية ضد داعش‎) — втручання ряду держав в конфлікти, що відбуваються на території Іраку, Сирії і Лівії, з метою перешкодити поширенню терористичної організації «Ісламська держава».

У відповідь на успіхи, досягнуті угрупованням Ісламська держава Іраку і Леванту (скорочено ІДІЛ, самоназва «Ісламська держава») в червні і липні 2014 року, деякі держави почали втручатися в тривалу громадянську війну в Сирії та Іраку, а потім і в Лівії. Швидкі територіальні завоювання в Іраку і Сирії протягом першої половини 2014 року, в сукупності із засудженими міжнародним співтовариством жорстокістю і порушенням прав людини, а також небезпека подальших несподіваних наслідків від громадянської війни у Сирії змусили багато країн розпочати заходи проти ІДІЛ[3].

Іран і його союзники спочатку брали участь в наземних операціях за підтримки винищувачів і безпілотних літальних апаратів. В середині літа 2014 року США відправили до Іраку інструкторів, які не брали безпосередню участь у бойових діях, а починаючи з серпня почали масштабну повітряну кампанію.

1 лютого 2015 року прем'єр-міністр Іраку заявив, що війна з ІДІЛ фактично є «Третьою світовою війною», так як ІДІЛ заявляє про свої плани поширити війну за межі Леванту і створити «Всесвітній халіфат»[4].

18 березня Аль-Багдаді отримав поранення в внаслідок удару сил прозахідної коаліції з конвою з трьох автомобілів на кордоні Іраку і Сирії.

24 квітня 2015 року ватажок терористичного угруповання «Ісламська держава» Абу Бакр Аль-Багдаді отримав важке поранення в результаті авіаудару прозахідної коаліції і помер в лікарні сирійського міста Ракка. Після цього бойовики ІДІЛ присягнули новому «халіфа» Абдуррахману Мустафи Аль Шейхлару, що отримав прізвисько Абу Аля аль-Афри[5][6].

Військова допомога Іраку[ред.ред. код]

Втручання США[ред.ред. код]

У серпні 2014 року Сполучені Штати Америки зібрали коаліцію країн-партнерів по боротьбі з ІДІЛ. Коаліція допомагала поставками авіаційної техніки, військової допомогою сухопутним військам Іраку, військовими радниками, а також створенням баз підготовки місцевих сухопутних військ. На додаток до військової допомоги, багато країн надали гуманітарну допомогу етнічних меншин Північного Іраку (Курдистан і ін), які перебували під загрозою повного знищення або втечі.

У серпні 2014 року президент США Барак Обама, говорячи про підтримку уряду Іраку, сказав, що «це буде довгостроковий проект»[7]. Військова допомога згодом була розширена для того, щоб захистити інфраструктуру Іраку і забезпечити повітряне прикриття іракських військ. Під час авіаційної підтримки США курдські та іракські сили змогли повернути контроль над Мосульською греблею. 10 вересня 2014 року Обама оголосив, що США почнуть проводити авіанальоти в Сирії навіть без схвалення Конгресу[8].

Втручання Австралії[ред.ред. код]

На початку жовтня 2014 року прем'єр-міністр Австралії Тоні Ебботт підтвердив, що уряд направив в Ірак винищувачі-бомбардувальники Boeing F/A-18E/F Super Hornet для нанесення авіаударів по бойовиках ІДІЛ[9]. 6 жовтня маршал авіації Марк Бинскин оголосив, що Super Hornet вилетіли для виконання бойових завдань над Іраком і повернулися на авіабазу, не витративши боєприпаси. Для підтримки авіації коаліційних сил в Іраку були відправлені літаки KC-30A (дозаправщик) і E-7A Wedgetail (далеке радіолокаційне виявлення і керування літаками)[10]. 9 жовтня Тоні Ебботт заявив, що Super Hornet були залучені для нанесення авіаударів по позиціях ІДІЛ в Іраку"[11]. Літак скинув дві авіабомби на будівлю, яку ІДІЛ використовувало як командний пункт управління[12].

Станом на 17 жовтня австралійські Королівські ВПС здійснили 43 бойових вильоти над Іраком[13]. Австралійська авіація також брала участь у підтримці курдських сил у боях за місто Кобани на півночі Сирії[14][15].

Втручання Туреччини[ред.ред. код]

20 липня 2015 року в турецькому місті Суруч, що знаходиться недалеко від турецько-сирійського кордону, був здійснений терористичний акт, жертвами якого стали 32 особи (відповідальність за теракт, згідно із заявою влади, лежить на «ІД»). 23 липня бойовики «ІД» з території Сирії атакували турецьких прикордонників. 24 липня, в ході засідання Ради Безпеки Туреччини, було прийнято рішення про бомбардування позицій ІГ в Сирії[16]. У 16 турецьких провінціях почалися масові затримання підозрюваних у зв'язку з ІД і Робочою партією Курдистану[17]. Також 24 липня президенти Туреччини і США домовилися про використання бази Інджирлік для боротьби з ісламістами[18][19].

Після того, як турецькі війська почали бомбити табори бойовиків «ІД» і членів Курдської робочої партії, у Туреччині було скоєно понад 600 терактів[20], жертвами яких стали десятки турецьких громадян, у тому числі багато силовиків.

Пізніше Туреччина приєдналася до коаліції проти ІДІЛ. 28 серпня турецькі ВПС вперше у складі коаліції взяли участь в авіаударах по ісламістах в Сирії[21][22].

10 жовтня 2015 року в столиці Туреччини, Анкарі, прогриміли вибухи. В результаті теракту загинули більше ста осіб[23]. Влада Туреччини підозрює в організації терористичної атаки членів Курдської робочої партії і бойовиків «Ісламського держави»[24]. Курди звинуватили уряд Туреччини в організації атаки[25].

Протиріччя Туреччини та Іраку[ред.ред. код]

4 грудня 2015 року Туреччина відправила на територію Іраку без погодження з офіційним Багдадом один танковий батальйон, нібито для спільних тренувань з курдською армією Пешмерга. Уряд Іраку розцінив ці дії як ворожі і запропонував Туреччини негайно відвести свої війська[26][27].

Втручання Франції[ред.ред. код]

У середині вересня 2014 року після політичної заяви Франсуа Олланда французькі військові приєдналися до коаліції сил, які борються проти ІД[28].

13 листопада 2015 у Парижі відбулася серія терактів. Загинуло 130 людей, понад 350 отримали поранення, з них 99 вкрай важкі[29][30][31]. Франція вирішила посилити атаки на ІД, відправивши в зону бойової операції свій авіаносець «Шарль де Голль»[32].

Втручання Німеччини[ред.ред. код]

4 грудня 2015 року Бундестаг схвалив відправку літаків німецьких ВПС і 1200 військовослужбовців Бундесверу для допомоги силам коаліції[33]. Однак, міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйен виключила участь німецьких військових в наземній операції, оскільки, за її словами, такі операції повинні проводитися людьми, добре знайомими з регіоном[34]. 16 грудня літаки німецьких ВПС вперше були задіяні для нанесення авіаударів по позиціях ісламістів[35].

Військова допомога Сирії[ред.ред. код]

Втручання Росії[ред.ред. код]

30 вересня 2015 року Росія заявила про нанесення повітряних ударів по угрупованню «Ісламська Держава». На відміну від країн Західної коаліції російське втручання в конфлікт [36] відбулося за безпосереднього прохання чинного керівництва Сирії[37].

У жовтні 2015 року до операції були долучені ВМФ Росії. Кораблі Каспійської флотилії завдали ракетного удару по об'єктах інфраструктури ІГ на території Сирії: були вражені «заводи з виробництва снарядів і вибухових пристроїв, командні пункти, склади боєприпасів, озброєння та паливно-мастильних матеріалів, а також табори з підготовки терористів»[38].

Військово-технічне співробітництво[ред.ред. код]

Починаючи з літа 2015 року Росія просуває ідею підключення до антитерористичної коаліції збройних сил Сирії, яким Москва надає військово-технічну допомогу[39].


Існує думка, що військова допомога уряду Асада проти повстанців-сунітів може призвести до протестів мусульман всередині Росії. Британська Financial Times зазначає[40]:

Протиріччя Росії і США[ред.ред. код]

Уряд США вважає, що допомога уряду Асада виключає прийняття РФ до складу коаліції по боротьбі з ІД. За словами прес-секретаря посольства США в РФ Вільяма Стівенса[39]:

Неприпустимо надавати жодної підтримки режиму Асада. Адже це дозволяє йому уникати пошуку конструктивного діалогу з метою припинення конфлікту. ... Замість того щоб допомагати сирійського народу об'єднатися проти екстремізму і ІД, Росія продовжує підтримувати режим, чиї довготривалі злочини лише живлять зростання екстремізму.

Протиріччя Росії і Туреччини[ред.ред. код]

Вранці 24 листопада 2015 року поблизу сирійсько-турецького кордону був збитий російський бомбардувальник Су-24. Президент РФ В. Путін назвав інцидент «ударом у спину від пособників терористів»[41]. Турецький лідер Ердоган натомість наполягав на необхідності захисту власних кордонів[42].

Втручання Великої Британії[ред.ред. код]

3 грудня 2015 року ВВС Великої Британії завдали перші авіаудари по позиціях бойовиків «Ісламської держави» на території Сирії.[43][44] До цього моменту ВПС Великої Британії проводили операцію тільки на території Іраку.

Втручання інших країн[ред.ред. код]

У лютому 2016 року Саудівська Аравія і Туреччина оголосили про спільну підготовку військової операції проти «Ісламської держави»[45][46]. Для цього імовірно буде підготовлений військовий контингент кількістю 150 тисяч військовослужбовців. 6 лютого про свою готовність приєднатися до коаліції заявили власті Бахрейну[47] та ОАЕ[48]. 11 лютого саудівське військове керівництво назвало рішення про військову операцію «остаточним і безповоротним»[49]. 24 серпня 2016 року турецькі танки в супроводі інженерно-саперних підрозділів перетнули турецько-сирійський кордон в районі міста Джераблус і почали активний наступ на позиції бойовиків «Ісламського держави». Операція отримала назву «Щит Євфрату»[50].

Роль Асада[ред.ред. код]

Позиція Росії та Ірану[ред.ред. код]

Росія вважає, що уряд Башара Асада є єдиною законною силою в боротьбі з ІД. Натомість, підтримувані США загони об'єднаної сирійської опозиції Путін назвав терористичними організаціями[51]:

30 вересня 2015 року Башар Асад звернувся до Росії за військовою допомогою[52]. Рада Федерації дала дозвіл президенту Володимиру Путіну на використання російських військ (військово-повітряних сил) за кордоном[53].

Позиція США[ред.ред. код]

У США переважає точка зору, згідно з якою Башар Асад не є і ніколи не був кращою альтернативою Ісламській державі. Так, запрошений співробітник Центру Брукінгського інституту в Досі (англ.)рос. (близькосхідне відділення Інституту Брукінгса) Чарльз Лістер (англ. Charles Lister) у своїй замітці на BBC стверджує, що саме сирійські спецслужби постійно підтримували зростання руху екстремістів в лавах опозиції ще з часів правління Хафеза Асада, батька Б. Асада. Лістер вказує на те, що за даними, зібраними американськими спецслужбами, навесні 2011 року Башар Асад випустив на свободу десятки ув'язнених членів Аль-Каїди, чим помітно зміцнив сили радикальних ісламістів всередині країни. Не надаючи протидії Ісламському державі на її початку, Асад полегшив консолідацію радикалів і подальший розвиток так званого халіфату. У той же час, за даними Лістера, режим Асада проводив політику масових вбивств цивільного населення Сирії: спочатку за допомогою авіаударів і балістичних ракет, потім з застосуванням бочкових бомб. Лістер також висловив серйозні підозри в застосуванні проти опозиції хімічної зброї. Лістер зазначив, що за даними деяких джерел Башар Асад несе відповідальність за загибель понад 100 тис. своїх співгромадян, починаючи з 2011 року. Саме тому, на думку Ч. Лістера, ряди збройної опозиції Башару Асаду налічують не менше 100 тис. сирійців, які заприсяглися не припиняти боротьби, поки Асад залишається у влади[54].


Військова допомога Лівії[ред.ред. код]

Втручання Єгипту[ред.ред. код]

Після того, як бойовики ІДІЛ викрали і обезголовили в Лівії 21 єгипетського християнина-копта[55], ВПС Єгипту 16 лютого 2015 року завдали ракетно-бомбового удару по базі терористів в провінції Дерну. В результаті цієї атаки 64 бойовика ІДІЛ було вбито[56].В акції відплати взяли участь і літаки ВПС Лівії[57].

Втручання Франції[ред.ред. код]

З середини січня 2016 року французький спецназ діє на сході Лівії проти загонів терористичного угруповання «Ісламська держава».[58]

Втручання США[ред.ред. код]

1 серпня 2016 року авіація США на прохання лівійського уряду почали завдавати ракетно-бомбові удари по позиціях бойовиків «Ісламського держави» в Сирті.[59]

Військова допомогу Афганістану[ред.ред. код]

Лідер міжнародної терористичної організації «Ісламська держава» в Афганістані та Пакистані Хафіз Саїд Хан був убитий 26 липня 2016 року в результаті удару безпілотника Військово-повітряних сил США. Спецоперація була проведена в окрузі Кіт афганської провінції Нангархар.[60]

Координаційний центр по боротьбі з ІД[ред.ред. код]

З вересня 2015 року в Багдаді діє єдиний координаційний центр для планування бойових операцій проти ІДІЛ. У його роботі беруть участь офіцери з Іраку, Росії, Сирії, Ірану[61]. Американці та їх союзники поки не зважилися відкрито співпрацювати в рамках цього проекту[62].

Примітки[ред.ред. код]

  1. В Афганистане отмечена активность ІДІЛ. 12 January 2015. Процитовано 6 February 2015. 
  2. Боевики "Боко Харам" присягнули на верность "Исламскому государству" | РИА Новости(рос.)
  3. Lister, Charles (7 August 2014). Not Just Iraq: The Islamic State Is Also on the March in Syria. The Huffington Post. Процитовано 24 September 2014. 
  4. state-is-world-war?videoId=363066236 Fight against Islamic State is World War 3 - Iraqi foreign minister. Reuters. Процитовано 25 February 2015. 
  5. ЗМІ: бойовики ІДІЛ підтвердили загибель ватажка аль-Багдади
  6. Ватажок «Ісламської держави» знищений авіаударом, його наступником став вчитель фізики
  7. US airstrikes on militants in Iraq. The New York Times. 10 August 2014. 
  8. it-exists-2014910223935601193.html Обама outlines plan to target IS fighters. Al Jazeera English. 11 September 2014. Процитовано 11 September 2014. 
  9. Cabinet approves Australian airstrikes in Iraq. The Australian. 3 October 2014. 
  10. Australian fighter jets conduct first armed flights over Iraq. The Sydney Morning Herald. 
  11. state-jihadists-advance-on-syrian-border-town-kobane-despite-usled-air-strikes/story-fni0xs63-1227084446438 Islamic State jihadists advance on Syrian border town Kobane despite US-led air strikes. Daily Telegraph. 
  12. Wroe, David (10 October 2014). state-building-20141009-113t2z.html Australian bombs dropped on Islamic State building. The Sydney Morning Herald. Процитовано 18 October 2014. 
  13. Brissenden, Michael (17 October 2014). Deadly Australian air strikes dent IS morale in Iraq: Rear Admiral David Johnston. Australian Broadcasting Corporation. Процитовано 17 October 2014. 
  14. Chan, Gabrielle (17 October 2014). least-two-occasions Australian air strikes in Iraq kill Isis fighters on 'at least two' occasions. The Guardian. Процитовано 20 October 2014. 
  15. the second-briefing-in-the-australia-room-at-the-australian-defence-offices-in-russell-canberr/ Chief of Joint Operations Vice Admiral David Johnston and Air Commodore 'Joe' Vincent Iervasi, deliver the second briefing in the Australia room at the Australian Defence Offices in Russell, Canberra. Transcript. Department of Defence. 17 October 2014. Процитовано 20 October 2014. 
  16. Турция начала бомбардировку позиций ИГИЛ в Сирии. The Russian Times. 24 июля 2015. 
  17. Турция воюет с «Исламским государством» внутри страны и в Сирии. Московский комсомолец. 24 июля 2015. 
  18. Турция разрешила США использовать базу "Инджирлик" против ИГ. РИА Новости. 24.072015. 
  19. Турция открыла США доступ к авиабазе "Инджирлик". BBC Russian. 29.07.2015. 
  20. Более 40 человек погибли в терактах в Турции за последние дни. РИА Новости. 29.07.2015. 
  21. Турецкие самолеты впервые приняли участие в авиаударах против ИГ. РИА Новости. 29 августа 2015. 
  22. Турецкая авиация присоединилась к операции против ИГ. Газета.Ru. 29 августа 2015. 
  23. Число жертв теракта в Турции увеличилось до 106. Коммерсантъ. 14.10.2015. 
  24. Давутоглу обвинил в теракте ИГ, курдов и марксистов-ленинистов. Московский комсомолец. 10.10.2015. 
  25. В Анкаре почтили память погибших во взрывах. Русская служба BBC. 10.10.2015. 
  26. Турция и Ирак: возможен ли военный конфликт?, 08.12.2015 г.
  27. Чуркин предостерег Турцию от ввода войск в Сирию, 09.12.2015 г.
  28. ‘International Conference on Peace and Security in Iraq (Paris, September 15, 2014)’.
  29. Число жертв терактов в Париже продолжает рости // NEWSru.com, 20 ноября 2015
  30. Число жертв терактов в Париже возросло до 129 человек. Интерфакс. 21:29, 14 ноября 2015. Процитовано 2015-11-14. 
  31. Франция вводит дополнительные меры безопасности // Русская служба Би-Би-Си, 14 ноября 2015
  32. Олланд отправил «Шарль де Голль» в Персидский залив // Lenta.ru, 5 декабря 2015
  33. Бундестаг одобрил участие бундесвера в операции против ИГ
  34. Глава міноборони Німеччини виключила відправку наземних військ у Сирію
  35. Немецкая авиация впервые приняла участие в операции в Сирии
  36. Война в Сирии: Хроника событий РИА Новости, октябрь 2015
  37. Асад в письме попросил Путина о военной поддержке. Газета.Ru. 2015-09-30. Процитовано 2015-10-01. 
  38. Минобороны показало, как российские ракеты ударили по ИГИЛ в Сирии // ТВК, 08.10.2015
  39. а б «Режим Асада не может быть партнером» // Русская служба Би-Би-Си, 10.09.2015
  40. Пресса Британии: без помощи Путина не обойтись // Русская служба Би-би-си, 28.09.2015
  41. Путин назвал крушение Су-24 ударом в спину от пособников террористов. meduza.io. 24 ноября 2015. 
  42. Хроника российско-турецкого конфликта // Русская служба Би-Би-Си, 3 декабря 2015
  43. UK launches first Syria air strikes
  44. Карта авиаударов по Сирии Русская служба Би-Би-Си, 6 декабря 2015
  45. Саудовская помощь и турецкая армия: Сирию готовят к наземной операции
  46. US and Turkey prepared for military solution in Syria, Biden says
  47. Бахрейн выразил готовность к наземной операции против ИГ в Сирии
  48. ОАЭ направит войска в Сирию для борьбы с ИГИЛ
  49. Саудовская Аравия окончательно решила направить войска в Сирию
  50. Syria Jarablus: Turkish tanks roll into northern Syria
  51. «Владимир Путин: Россия не собирается воевать в Сирии»
  52. Иванов: Асад обратился к России с просьбой об оказании военной помощи
  53. Решение об использовании ВС РФ за рубежом
  54. Charles Lister (Visiting Fellow, Brookings Doha Cente (англ.
  55. ISIL video shows Christian Egyptians beheaded in Libya. Al Jazeera. 16 February 2015. Процитовано 16 February 2015. 
  56. Египетские авиаудары в Ливии The Guardian, 17 февраля 2015
  57. Libyan air force loyal to official government bombed targets in eastern city of Derna. Ynetnews. 16 February 2015. Процитовано 16 February 2015. 
  58. Преданы огласке действия французского спецназа в Ливии Lenta.ru, 24 февраля 2016
  59. ВВС США нанесли удар по ливийскому городу Сирт Lenta.ru, 1 августа 2016
  60. Ликвидирован лидер ИГ в Афганистане Lenta.ru, 12 августа 2016
  61. Создан Центр по борьбе с ИГ радиостанция Эхо Москвы, 26 сентября 2015
  62. США не будут бомбить ИГ вместе с Россией


Примітки[ред.ред. код]