Військова служба правопорядку України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військова служба правопорядку України
Емблема Військової служби правопорядку України, 2018
Засновано 19 квітня 2002 року
Країна  Україна
Належність  Міноборони
Тип військова поліція
Роль Див. розділ «Основні завдання»
Чисельність 43 підрозділи;
2 750 ос. (2016)
Річниці 19 квітня
Командування
Поточний
командувач
генерал-майор
Гуцол Володимир Володимирович
Знаки розрізнення
Нарукавний знак
Емблема ВСП
(2007—2016)

Медіафайли на Вікісховищі

Військо́ва слу́жба правопоря́дку у Збро́йних Си́лах Украї́ни (ВСП) — спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України[1]. Днем народження ВСП є 19 квітня 2002 року, коли було видано перший наказ по ВСП про початок формування її структурних підрозділів[2]. Стратегічним оборонним бюлетенем України 2016 року передбачено перетворення Військової служби правопорядку у ЗСУ на Військову поліцію[3].

Історія[ред. | ред. код]

Військовослужбовці ВСП були представлені й у складі українського миротворчого контингенту в Республіці Ірак. Сфера відповідальності військовослужбовців ВСП в Іраку включала діяльність близько тридцяти районних та місцевих локальних поліцейських дільниць[2].

У квітні 2018 року офіцер спецпідрозділу ВСП показав найкращі результати на курсі контрштурмових дій для малих груп SWAT у Польщі[4].

У жовтні 2018 року офіцери відділень спецрозслідувань та 25-го навчального центру Військової служби правопорядку пройшли курс «Збереження місця скоєння злочину та розслідування» на базі Навчального центру військової жандармерії збройних сил Республіки Польща у місті Мінськ-Мазовецький[5].

Основні завдання[ред. | ред. код]

При прийнятті рішення про введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму воєнного або надзвичайного стану на Службу правопорядку додатково покладаються завдання щодо:

  • участі у боротьбі з ворожими диверсійно-розвідувальними групами на території України;
  • організації збору, супроводження та охорони військовополонених;
  • забезпечення дотримання комендантської години в гарнізонах;
  • охорони військових об'єктів, військових містечок та їх населення, сприяння його евакуації;
  • відновлення та підтримання порядку і дисципліни у військових частинах;
  • контролю за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

Структура[ред. | ред. код]

  • Головне управління Служби правопорядку Збройних Сил України (в/ч А0880, м. Київ)

Центральне управління[ред. | ред. код]

  • Центральне управління (по м. Києву і Київській області) (в/ч А2100, м. Київ)
  • Білоцерківський зональний відділ
  • Житомирський зональний відділ
    Новоград-Волинське відділення
  • Полтавський зональний відділ
  • Сумський зональний відділ
  • Черкаський зональний відділ
    Група ВСП Черкаського ЗВ ВСП, м. Умань
  • Чернігівський зональний відділ
    відділення ВСП Чернігівського ЗВ ВСП, смт. Десна
    відділення ВСП Чернігівського ЗВ ВСП, сел. Гончарівське

Західне територіальне управління[ред. | ред. код]

  • Західне територіальне управління (в/ч А0583, м. Львів)[6]
відділення Військової служби правопорядку (м. Яворів)
  • А2736 (м.Львів)
  • Рівненський зональний відділ
  • Луцький зональний відділ
  • Тернопільський зональний відділ
    відділення Військової служби правопорядку (м. Івано-Франківськ)
  • Ужгородський зональний відділ
    відділення Військової служби правопорядку (м. Мукачево)
  • Хмельницький зональний відділ
  • Чернівецький зональний відділ

Південне територіальне управління[ред. | ред. код]

  • Південне територіальне управління (в/ч А1495, м. Одеса)
  • Відділення ВСП м. Подільськ
  • Відділення ВСП м. Б.-Дністровськ
  • Відділення ВСП м. Ізмаїл
  • Вінницький зональний відділ
  • Відділення ВСП м. Гайсин
  • Миколаївський зональний відділ
  • відділення ВСП м. Очаків
  • Херсонський зональний відділ
  • Зональне відділення м. Скадовськ
  • Зональне відділення м. Чаплинка
  • Зональне відділення м. Генічеськ
  • Зональне відділення м. Нова Каховка
  • Кропивницький зональний відділ

Східне територіальне управління[ред. | ред. код]

  • Східне територіальне управління (в/ч А2256, м. Дніпро)
    Відділення ВСП (м. Кривий Ріг) Східного ТУ ВСП
    Відділення ВСП (смт Черкаське) Східного ТУ ВСП
  • Донецький зональний відділ
  • Запорізький зональний відділ
  • Лугансько-Павлоградський зональний відділ
  • Харківський зональний відділ
    Чугуївське відділення Харківського ЗВ ВСП

Північне територіальне управління[7][ред. | ред. код]

Частини безпосереднього підпорядкування[ред. | ред. код]

Втрачені в Криму[ред. | ред. код]

  • Кримське територіальне управління ВСП ЗСУ (в/ч А1668, м. Севастополь)
  • Зональний відділ ВСП ЗСУ (Автономна республіка Крим, м. Сімферополь)
    • 82-га окрема рота ВСП ЗСУ (в/ч А2337, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь).
    • 85-та окрема рота ВСП ЗСУ (в/ч А2239, м. Севастополь).
  • Зональні відділення ВСП ЗСУ (м. Євпаторія, м. Феодосія)

Командування[ред. | ред. код]

Начальники[ред. | ред. код]

Начальники штабу — перші заступники начальника[ред. | ред. код]

Символіка[ред. | ред. код]

У липні 2019 року було затверджено комплект нарукавних емблем для військових частин Військової служби правопорядку згідно з новою концепцією. Зокрема затверджені нарукавні емблеми Головного управління, Західного, Центрального, Південного та Східного територіальних управлінь, навчального центру, дисциплінарного батальйону, а також центру спеціального призначення (протидії диверсіям та терактам)[15].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Зовнішні джерела[ред. | ред. код]

  1. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України // Закон України. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 15 березня 2008.
  2. а б в Військовослужбовці Військової служби правопорядку у Збройних Силах України святкуватимуть 5-у річницю з дня заснування цієї служби
  3. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року «Про Стратегічний оборонний бюлетень України»: Президент України; Указ від 06.06.2016 № 240/2016. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 11 січня 2019.
  4. Офіцер спецпідрозділу ВСП зайняв перше місце на курсі контр-штурмових дій S.W.A.T. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 18 квітня 2018. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
  5. Українські військові правоохоронці пройшли вишкіл у Польщі. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 19 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.
  6. У Львові військові правоохоронці продемонстрували представникам ЗМІ роботу службових собак у практичній діяльності. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 12 січня 2018. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
  7. У Чернігові понад 30 військовослужбовців урочисто склали Військову присягу. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 28 лютого 2023.
  8. У Василькові розпочалась повітрянодесантна підготовка спецпризначенців ВСП. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 9 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  9. Указ Президента України №409/2021 "Про присвоєння почесного найменування 138 центру спеціального призначення (протидії диверсіям та терористичним актам)". Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
  10. Указ Президента України від 6 грудня 2022 року № 839/2022 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  11. Військова частина спеціального призначення «САРМАТ». Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  12. «ВСП надає допомогу місцевим органам влади у підтриманні правопорядку», — генерал-майор Ігор Криштун. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.
  13. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №126/2022 "Про присвоєння військових звань". 11 березня 2022 року.
  14. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №890/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  15. Нові нарукавні емблеми військових правоохоронців. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 7 липня 2019. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]