Військова таємниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Військова таємниця — відомості військового характеру, що спеціально охороняються державою.

Державна таємниця у сфері оборони[ред. | ред. код]

Може одночасно бути і державною таємницею у сфері оборони, зокрема:[1]

  • про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління,
  • підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ,
  • про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань;
  • про напрями розвитку окремих видів озброєння, військової і спеціальної техніки, їх кількість, тактико-технічні характеристики, організацію і технологію виробництва, наукові, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, пов'язані з розробленням нових зразків озброєння, військової і спеціальної техніки або їх модернізацією, а також про інші роботи, що плануються або здійснюються в інтересах оборони країни;
  • про дислокацію, характеристики пунктів управління, зміст заходів загальнодержавного та регіонального, у разі необхідності міського і районного рівня, щодо приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій до виконання завдань в особливий період та про організацію системи зв'язку (оповіщення) в особливий період, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об'єктів щодо евакуації, розосередження населення і забезпечення його життєдіяльності; забезпечення виробничої діяльності об'єктів національної економіки у воєнний час.
  • про геодезичні, гравіметричні, картографічні та гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для оборони країни;

Віднесення відповідної інформації до В. т. здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць.

Військова присяга та військові статути ЗС України зобов'язують кожного військовослужбовця зберігати державну і В. т.

Покарання за розголошення[ред. | ред. код]

Винні в її розголошенні несуть юридичну відповідальність. Зокрема, покарання за розголошення відомостей військ, характеру, що є держ. таємницею, а також за втрату документів і предметів, які містять цю таємницю, передбачене Кримінальним кодексом України (п. «а», «б» ст. 253).

У разі розголошення військовослужбовцем ін. відомостей, які теж становлять держ. таємницю, відповідальність настає за ст. 67, а за втрату документів з такими відомостями — за ст. 68. Крим, відповідальність військовослужбовці несуть і за розголошення військ, відомостей, які не підлягають оприлюдненню, тобто службової таємниці (п. «г», «д» ст. 253).

До суворої відповідальності притягуються ті військовослужбовці, які за відсутності ознак держ. зради передали іноз. організаціям або їхнім представникам відомості хоч і не військ, характеру, але такі, що становлять служб, таємницю (ст. 68і КК України). Водночас військове крим. законодавство передбачає можливість застосування правил Дисциплінарного статуту ЗС України за розголошення В. т., якщо це правопорушення вчинено за пом'якшуючих обставин (ст. 253 КК). У випадку, коли особа після звільнення із ЗС України в запас (відставку), залишення посади або звільнення з установи оборонного значення розголошує відомі їй по кол. службі чи по роботі відомості, що містять В. т. (чи державну), вона несе крим. відповідальність за ст. 67 КК України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]