Військова частина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Військо́ва части́на (скорочення В.ч., в/ч) — основна військова одиниця постійної організації в збройних силах, що організаційно може входить до складу більшої військової частини або з'єднання.

Під поняттям «частина» найчастіше маються на увазі полк або бригада. Зовнішніми ознаками частини є: наявність власного діловодства, військового господарства, поточного рахунку в органах казначейства, поштової і телеграфної адреси, власної гербової печатки, таємного та нетаємного діловодства, права командира віддавати письмові накази, закритого (25 повітряно-десантна бригада) і відкритого(в/ч А 1126) загальновійськового номерів. Тобто, частина має достатню автономність.

Наявність бойового прапора для частини не є обов'язковою.

Окрім полку та бригади частинами можуть бути штаби з'єднань, об'єднань, окремі структурні підрозділи Міністерства оборони, родів, видів збройних сил: Управління кадрів Міністерства оборони, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, штаб дивізії, штаб корпусу, штаб армії, штаб округу, а також інші військові організації (армійський госпіталь, гарнізонна поліклініка, окружний продовольчий склад, ансамблі пісні і танцю округу, гарнізонний будинок офіцерів, центральна школа молодших фахівців, військове училище, військовий інститут тощо).

У ряді випадків статус частини зі всіма її зовнішніми ознаками можуть мати формування, які відносяться до підрозділів. Частинами можуть бути батальйон, рота і навіть іноді взвод. Такі формування до складу полків або бригад не входять, а безпосередньо, як самостійна військова частина, на правах полку або бригади можуть входити до складу як дивізії, так і корпусу, армії, фронту, округу і навіть безпосередньо підпорядковуватися Генеральному штабу.

Такі формування також мають свій відкритий та закритий номери. Наприклад, 650 окремий переправно-десантний батальйон, 1257 окрема рота зв'язку, 65 окремий взвод радіотехнічної розвідки. Характерною ознакою таких частин є слово «окремий», що стоїть після цифр перед найменуванням. Втім і полк може мати в найменуванні слово «окремий». Це в тому випадку, якщо полк не входить до складу дивізії, а входить безпосередньо до складу армії (корпусу, округу, фронту). Наприклад, 120 окремий полк гвардійських мінометів.

Стандарти номерів в/ч у пострадянських країнах[ред.ред. код]

Країна Тип сил Порядок коду Приклад
Росія збройні сили 5 цифр 28376
внутрішні війська 4 цифри 2837
Україна збройні сили 1 кирилична літера та чотири цифри А0104
внутрішні війська 4 цифри 2837
Білорусь збройні сили 5 цифр 37615
внутрішні війська 4 цифри 2837

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 304. — ISBN 00101-236. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]