Військовий ординаріат Португалії
| Військовий ординаріат Португалії | |
|---|---|
.jpg) | |
| Тип |
Військовий ординаріат єпархія католицької церквиd |
| Країна |
 Португалія |
| Офіційні мови | португальська |
| Офіс голови | Portuguese military ordinaryd |
| Керівник | Rui Manuel Sousa Valériod |
| Вебсайт: castrense.ecclesia.pt | |
 Військовий ординаріат Португалії у Вікісховищі | |
.JPG)
Військо́вий ординаріа́т Португа́лії (лат. Ordinariatus Militaris Lusitaniae; порт. Ordinariato Castrense de Portugal) — військовий ординаріат і особлива діоцезія Католицької церкви в Португалії. Підпорядковується безпосередньо Святому Престолу. Обслуговує членів португальських збройних сил, сил безпеки, національної гвардії, поліції та членів їхніх родин. Заснований 29 травня 1966 року декретом «De spirituali» папи Павла VI як інститут військового капеланства в Португалії[1]. Постав на основі Лісабонського патріархату. 21 квітня 1986 року отримав статус ординаріату згідно з буллою «Spirituali militum curae» папи Івана-Павла ІІ. Головний храм — Церква Діви Марії-Визволительки в Лісабоні, так звана Церква пам'яті. У 2013—2018 роках очолювався портуським єпископом Мануелем да Сілвою[1]. Інша назва — Діоце́зія збро́йних сил і сил безпе́ки Португа́лії (пол. Diocese das Forças Armadas e de Segurança)
Голови[ред. | ред. код]
Апостольські вікарії Португалії[ред. | ред. код]
- 29 травня 1966 — 14 січня 1972: Мануел Гонсалвіш Сережейра[1].
- 24 січня 1972 — 21 квітня 1986: Антоніу Рібейру[1]
Апостольські ординарії Португалії[ред. | ред. код]
- 21 квітня 1986 — 24 березня 1998: Антоніу Рібейру[1]
- 24 березня 1998 — 3 травня 2001: sede vacante
- 3 травня 2001 — 10 жовтня 2013: Жануаріу Торгал Мендеш-Феррейра[1]
- 10 жовтня 2013 — 15 березня 2018: Мануел да Сілва-Родрігеш-Лінда[1]
- з 15 березня 2018: sede vacante
Статистика[ред. | ред. код]
Статистика згідно з «Annuario Pontificio»[1]:
| Рік | священики | диякони | ченці | парафії | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| загалом | секулярні | релігійні | чоловіки | жінки | |||
| 1999 | 56 | 51 | 5 | 5 | |||
| 2000 | 51 | 42 | 9 | 9 | |||
| 2001 | 53 | 42 | 11 | 11 | |||
| 2002 | 53 | 42 | 11 | 11 | |||
| 2003 | 47 | 39 | 8 | 8 | |||
| 2004 | 54 | 44 | 10 | 10 | |||
| 2013 | 36 | 30 | 6 | 6 | 36 | ||
| 2016 | 37 | 33 | 4 | 4 | 36 | ||
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Декрет De spirituali [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Acta Apostolicae Sedis, 58, 1966, pp. 519.
- Spirituali militum curae [Архівовано 3 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Estatutos do Ordinariato Castrense de Portugal [Архівовано 9 липня 2018 у Wayback Machine.] // Ius Ecclesiae, 2, 1990, pp. 395-408
- Miguel Falcão, v. Ordinariato castrense de Portugal // Dicionário de História Religiosa de Portugal [Архівовано 25 серпня 2018 у Wayback Machine.], vol. 3, Lisboa 2000, pp. 355–356
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Військовий ординаріат Португалії
- Офіційний сайт [Архівовано 17 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Військовий ординаріат Португалії // Catholic-Hierarchy.org. ed. David M. Cheney. 1996-2013. Revised: 16 March 2013.
| ||||||||||||||
