Військовий переворот у М'янмі (2021)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військовий переворот у М'янмі
Громадянська війна в М'янмі
Дата: 1 лютого 2021
Місце: М'янма
Результат: Успішний військовий переворот
  • кінець п'ятирічного правління НЛД
  • Аун Сан Су Чжі та Він М'їн затримані та усунені з посади
  • Розпущена «Асамблея Союзу»
  • Оголошення надзвичайного стану терміном на один рік
Сторони
Уряд М'янми Збройні сили М'янми
Командувачі
Аун Сан Су Чжі
(Державний радник М'янми)
Він М'їн (Президент М'янми) 		Мін Аун Хлайн
(головнокомандувач збройних сил М'янми)
М'їн Шве
(Перший віцепрезидент М'янми)
Військові формування
Немає Збройні сили М'янми
Втрати
Невідомо

Військовий переворот у М'янмі ― державний переворот у М'янмі, що почався вранці 1 лютого 2021 року, коли демократично обраних державну радницю Аун Сан Су Чжі, президента Він М'їна та інших лідерів керівної партії було заарештовано збройними силами М'янми (Татмадо).[1][2] Через кілька годин армія М'янми оголосила про введення надзвичайного стану на один рік і заявила, що влада перейшла до головнокомандувача збройними силами Мін Аун Хлайна[3][4][5]. Переворот викликав масові протести у країні, під час яких було вбито понад 1000 протестувальників[6][7].

Передумови[ред. | ред. код]

З моменту проголошення незалежності від Британії 1948 року в М'янмі (колишня Бірма) панує політична нестабільність. У 1958—1960 роках військові за вказівкою демократично обраного прем'єр-міністра У Ну для вирішення політичних конфліктів сформували тимчасовий уряд.[8] Після проведення виборів 1960 року військові добровільно відновили цивільний уряд.[9] Однак, 1962 року вони захопили владу внаслідок перевороту, започаткувавши 26-річне правління.[10]

1988 року в країні спалахнули загальнонаціональні акції протесту. Отримавши назву Повстання 8888, вони були спровоковані неефективним економічним управлінням, внаслідок чого фактичний глава держави Не Він подав у відставку.[11] У вересні 1988 року вище керівництво збройних сил сформувало Державну раду з відновлення правопорядку (ДРВП), яка й отримала владу.[11] У цей період помітною демократичною активісткою стала Аун Сан Су Чжі, донька сучасного засновника країни Аун Сана. 1990 року вільні вибори, дозволені військовими, привели до переконливої ​​перемоги партії Су Чжі. Однак військові відмовилися передати владу й помістили її під домашній арешт[12][13][14].

Військові залишалися при владі протягом наступних 22 років до 2011 року,[15] за результатами виконання Дорожньої карти до дисципліни — квітучої демократії, у ході якої була розроблена й прийнята Конституція 2008 року. З 2011 до 2015 року почався транзитний період переходу до демократії, і на виборах, проведених 2015 року, перемогла партія Су Чжі — Національна ліга за демократію. Однак військові зберегли значну владу, включно з правом призначати 1/4 членів парламенту[1][16].

Переворот відбувся після загальних виборів 8 листопада 2020 року, на яких Національна ліга за демократію здобула 396 з 476 місць у парламенті, що є ще більшою перемогою в порівнянні з виборами 2015 року. Проксі-партія військових, Партія солідарності та розвитку Союзу, отримала лише 33 місця[1].

Армія оскаржила результати, заявивши, що голосування було сфальсифікованим. Протягом кількох днів ширилися чутки про спробу державного перевороту[1].

Перебіг подій[ред. | ред. код]

Докладніше: Протести в М'янмі (2021)

Реакція[ред. | ред. код]

Протести[ред. | ред. код]

Група з приблизно 200 бірманських емігрантів і кількох тайських демократичних активістів біля посольства М'янми в Бангкоку організували акцію протесту проти перевороту[17]. Акція завершилася розгоном поліцією; двоє протестувальників дістали поранення й госпіталізовані, двоє були заарештовані.[18] Також громадяни М'янми зібралися перед Університетом Об'єднаних Націй в Токіо для висловлення протесту проти перевороту.[19]

Міжнародна[ред. | ред. код]

   Засуджують переворот
   Висловили глибоку занепокоєність
   Нейтральна позиція
   М'янма
   Публічна позиція відсутня
  • Кілька країн, серед яких Бангладеш,[20] Індія[21], Індонезія[22], КНР,[23] Малайзія[24], Південна Корея,[25] Сінгапур[26] та Японія[27], висловили занепокоєння, багато з них підтримали діалог між урядом і військовими з метою розв'язання проблеми.
  • Австралія[28], Британія[29], Іспанія[30], Нова Зеландія[31], Туреччина[32] і США[33] засудили переворот, закликали звільнити затриманих
  • Білий дім пригрозив ввести санкції щодо організаторів[34][35], представник Держдепу США Нед Прайс заявив, що США ввели санкції проти деяких осіб та організацій, пов'язаних із переворотом[36]
  • Камбоджа, Таїланд і Філіппіни ухилилися від оцінки подій, назвавши переворот внутрішньою справою країни[37][38][39].
  • Міжурядові організації (ООН[40], АСЕАН[41][42] та ЄС[43]) висловили стурбованість і закликали до діалогу обидві сторони. Євросоюз, окрім висловлення стурбованості, засудив переворот і закликав звільнити затриманих[43].
  • 23 лютого США ввели санкції проти двох генералів, членів військової хунти М'янми, це Маунг Маунг Кьяу (головнокомандувач ВПС) та генерал-лейтенант Мо Мьїнт Тун (колишній начальник штабу армії, командувач однієї із спецоперацій збройних сил)[44]
  • 28 лютого ЄС засудив використання сили військами і пригрозив санкціями у відповідь на вбивство демонстрантів[45]
  • 8 березня YouTube видалив канал, що належав військовим, які здійснили переворот, до цього було закрито інші канали, серед них державні MRTV та Myawaddy Media[46].

Вірусне відео[ред. | ред. код]

Фітнес-тренерка Кхін Хнін Вай випадково зняла відео, на якому видно початок перевороту. Як пояснила пізніше Кхін, вона записувала ранкове відео. Музика на фоні — Ampun Bang Jago, цей же гурт був популярним на TikTok під час протестів 2020 року в Індонезії проти нового законодавства. У пісні є слова: «Вони приходять один за одним, щоб боротися за трон». За спиною Кхін проїзджали військові автомобілі та поліцейські.[47] Відео почали масово поширювати у соцмережах. Тільки 20 мільйонів переглядів воно зібрало в одному повідомленні в Twitter, яке зробив індійський журналіст.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Beech, Hannah (31 січня 2021). Myanmar’s Leader, Daw Aung San Suu Kyi, Is Detained Amid Coup. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  2. ↑ "Myanmar military seizes power in coup after detaining Aung San Suu Kyi". Архів оригіналу за 1 лютого 2021.
  3. ↑ Foundation, Thomson Reuters. Myanmar military seizes power, detains elected leader Aung San Suu Kyi. news.trust.org. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  4. ↑ Myanmar gov't declares 1-year state of emergency: President's Office - Xinhua | English.news.cn. www.xinhuanet.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  5. ↑ Myanmar Leader Aung San Suu Kyi, Others Detained by Military | Voice of America — English. www.voanews.com (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  6. ↑ Переворот у М'янмі: військові вбили більше тисячі мирних жителів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
  7. ↑ France-Presse, Agence (18 серпня 2021). More than 1,000 civilians have died in Myanmar unrest, say activists. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
  8. ↑ On This Day | The Day Myanmar's Elected Prime Minister Handed Over Power. The Irrawaddy (амер.). 26 вересня 2020. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  9. ↑ Butwell, Richard; von der Mehden, Fred (1960). The 1960 Election in Burma. Pacific Affairs. Т. 33, № 2. с. 144—157. doi:10.2307/2752941. ISSN 0030-851X. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  10. ↑ Taylor, Robert (25 травня 2015). General Ne Win (англ.). ISEAS Publishing. doi:10.1355/9789814620147/html. ISBN 978-981-4620-14-7. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  11. ↑ а б How A Failed Uprising Set The Stage For Myanmar's Future. Time. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 1 лютого 2021.
  12. ↑ Burma: 20 Years After 1990 Elections, Democracy Still Denied. Human Rights Watch (англ.). 26 травня 2010. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 1 лютого 2021.
  13. ↑ Elections in Asia: A data handbook, Volume I, p611. 2001. ISBN ISBN 0-19-924958-X. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка); Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  14. ↑ Elections in History | Myanmar's 1990 Election: Born of a Democratic Uprising, Ignored by the Military. The Irrawaddy (амер.). 7 жовтня 2020. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  15. ↑ How Myanmar's Fragile Push for Democracy Collapsed in a Military Coup. Time. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  16. ↑ Myanmar’s Transition - Bloomberg. web.archive.org. 16 жовтня 2020. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 1 лютого 2021.
  17. ↑ ด่วน! ชาว 'เมียนมา' ชู 3 นิ้วบุกประท้วงหน้าสถานทูต ต้านรัฐประหารในประเทศ. https://www.bangkokbiznews.com/ (тай.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  18. ↑ Gadzo, Virginia Pietromarchi,Mersiha. Myanmar’s military stages coup d’etat: Live news. www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  19. ↑ Myanmar workers in Japan protest against Tatmadaw’s actions. The Myanmar Times. 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  20. ↑ Bangladesh wants democratic process upheld in Myanmar. Dhaka Tribune. 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  21. ↑ Feb 1, TIMESOFINDIA COM / Updated:; 2021; Ist, 09:42. Deeply concerned by developments in Myanmar, says India | India News — Times of India. The Times of India (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  22. ↑ Indonesia Urges All Parties In Myanmar To Exercise Self Restraint | Portal Kementerian Luar Negeri Republik Indonesia. kemlu.go.id. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  23. ↑ Staff, Reuters (1 лютого 2021). China 'notes' Myanmar coup, hopes for stability. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  24. ↑ Press Release: Latest Situation in Myanmar. Архів оригіналу за 1 лютого 2021.
  25. ↑ 송상호 (1 лютого 2021). S. Korea expresses concerns over Myanmar coup. Yonhap News Agency (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  26. ↑ MFA Spokesperson's Comments in Response to Media Queries on the Detention of Myanmar Leaders and Officials. www.mfa.gov.sg (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  27. ↑ NEWS, KYODO. Japan urges Myanmar to uphold democracy after military stages coup. Kyodo News+. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  28. ↑ Statement on Myanmar. Архів оригіналу за 1 лютого 2021.
  29. ↑ UK condemns military coup in Myanmar. Архів оригіналу за 1 лютого 2021.
  30. ↑ Sánchez condena el golpe de Estado en Myanmar y pide vuelta a la democracia. La Vanguardia (ісп.). 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  31. ↑ New Zealand statement on Myanmar. The Beehive (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  32. ↑ Turkey condemns, 'deeply concerned' by coup in Myanmar. Архів оригіналу за 1 лютого 2021.
  33. ↑ Statement by White House Spokesperson Jen Psaki on Burma. The White House (амер.). 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  34. ↑ ‘Serious blow to democracy’: World condemns Myanmar military coup. www.aljazeera.com (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  35. ↑ La Maison Blanche menace les auteurs du coup d'État militaire du Myanmar de sanctions. Архів оригіналу за 1 лютого 2021.
  36. ↑ Держдеп США відреагував на придушення протестів у М'янмі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
  37. ↑ Limited, Bangkok Post Public Company. West condemns Myanmar coup but Thailand, Cambodia shrug. Bangkok Post. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  38. ↑ Charm, Neil. Philippines says Myanmar events ‘internal matter that we will not meddle with’ | BusinessWorld (амер.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  39. ↑ Myanmar's army seizes power, detains Aung San Suu Kyi. nationalpost (en-CA) . Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  40. ↑ Statement attributable to the Spokesperson for the Secretary General - on Myanmar. United Nations Secretary-General (англ.). 31 січня 2021. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  41. ↑ Staff, Reuters (1 лютого 2021). ASEAN calls for "return to normalcy" in Myanmar after coup. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  42. ↑ Christiastuti, Novi. Negara-negara ASEAN Bahas Kudeta Militer di Myanmar. detiknews (id-ID) . Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  43. ↑ а б EU leaders condemn military coup in Myanmar. POLITICO (амер.). 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
  44. ↑ Військовий переворот в М'янмі: США ввели санкції проти двох генералів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 лютого 2021.
  45. ↑ ЄС пригрозив заходами у відповідь на вбивство демонстрантів у М'янмі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 28 лютого 2021.
  46. ↑ YouTube видалив канал військових, які здійснили переворот в М’янмі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 8 березня 2021.
  47. ↑ Фітнес-тренерка випадково зняла військовий переворот у М'янмі на відео. Воно стало вірусним [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.], ВВС, 3 лютого 2021

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військовий_переворот_у_М%27янмі_(2021)&oldid=36699017