Військовий переворот у М'янмі (2021)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військовий переворот у М'янмі
Громадянська війна в М'янмі
Дата: з 1 лютого 2021
Місце: М'янма
Результат: Успішний військовий переворот
Сторони
Уряд М'янми Збройні сили М'янми
Командувачі
Flag of Myanmar.svg Аун Сан Су Чжі
(Державний радник М'янми)
Flag of Myanmar.svg Він М'їн (Президент М'янми)
Flag of the Myanmar Army.svg Мін Аун Хлайн
(головнокомандувач збройних сил М'янми)
Flag of Myanmar.svg М'їн Шве
(Перший віцепрезидент М'янми)
Військові формування
Немає Збройні сили М'янми
Втрати
Невідомо

Військовий переворот у М'янмідержавний переворот у М'янмі, що почався вранці 1 лютого 2021 року, коли демократично обраних державну радницю Аун Сан Су Чжі, президента Він М'їна та інших лідерів керівної партії було заарештовано збройними силами М'янми (Татмадо).[1][2] Через кілька годин армія М'янми оголосила про введення надзвичайного стану на один рік і заявила, що влада перейшла до головнокомандувача збройними силами Мін Аун Хлайна[3][4][5].

Передумови[ред. | ред. код]

З моменту проголошення незалежності від Британії 1948 року в М'янмі (колишня Бірма) панує політична нестабільність. У 1958—1960 роках військові за вказівкою демократично обраного прем'єр-міністра У Ну для вирішення політичних конфліктів сформували тимчасовий уряд.[6] Після проведення виборів 1960 року військові добровільно відновили цивільний уряд.[7] Однак, 1962 року вони захопили владу внаслідок перевороту, започаткувавши 26-річне правління.[8]

1988 року в країні спалахнули загальнонаціональні акції протесту. Отримавши назву Повстання 8888, вони були спровоковані неефективним економічним управлінням, внаслідок чого фактичний глава держави Не Він подав у відставку.[9] У вересні 1988 року вище керівництво збройних сил сформувало Державну раду з відновлення правопорядку (ДРВП), яка й отримала владу.[9] У цей період помітною демократичною активісткою стала Аун Сан Су Чжі, донька сучасного засновника країни Аун Сана. 1990 року вільні вибори, дозволені військовими, привели до переконливої ​​перемоги партії Су Чжі. Однак військові відмовилися передати владу й помістили її під домашній арешт[10][11][12].

Військові залишалися при владі протягом наступних 22 років до 2011 року,[13] за результатами виконання Дорожної карти до дисципліни — процвітаючої демократії, у ході якої була розроблена й прийнята Конституція 2008 року. З 2011 до 2015 року почався транзитний період переходу до демократії, і на виборах, проведених 2015 року, перемогла партія Су Чжі — Національна ліга за демократію. Однак військові зберегли значну владу, включно з правом призначати 1/4 членів парламенту[1][14].

Переворот відбувся після загальних виборів 8 листопада 2020 року, на яких Національна ліга за демократію здобула 396 з 476 місць у парламенті, що є ще більшою перемогою в порівнянні з виборами 2015 року. Проксі-партія військових, Партія солідарності та розвитку Союзу, отримала лише 33 місця[1].

Армія оскаржила результати, заявивши, що голосування було сфальсифікованим. Протягом декількох днів ширилися чутки про спробу державного перевороту, що викликало стурбованість західних держав, таких як Франція і США[1].

Перебіг подій[ред. | ред. код]

1 лютого представник НЛД Міо Н'юн повідомив, що Су Чжі, Він М'їн, Хан Тха М'їн та інших лідерів партії було зааршетовано в ході ранкового рейду. Н'юн додав, що найближчим часом його теж затримають[15][16]. Численні канали зв'язку перестали працювати — телефонні лінії в столиці Найп'їдо були перервані, державна телекомпанія MRTV повідомила, що не може вести трансляцію через «технічні проблеми»[15], а з 3:00 повідомлялося про масові збої роботи інтернету[17]. У Найп'їдо й у найбільшому місті Янгоні було помічено військових[18].

Згодом військові оголосили по підконтрольному військовим Myawaddy TV, що взяли під свій контроль країну на один рік[19][20]. У заяві, підписаній виконувачем обов'язків президента М'їн Шве, йдеться, що відповідальність за «законодавчу, виконавчу й судову владу» була передана Мін Аун Хлайну[21]. Була скликана Національна рада оборони й безпеки під головуванням виконувача обов'язків президента М'їн Шве і вищих військових представників, після чого військові зробили заяву, в якій оголосили про проведення нових виборів, і що влада буде передана тільки після них[22]. Всі банки-члени Банківської асоціації М'янми призупинили надання своїх фінансових послуг.[23]

Військові також повідомили про усунення 24 міністрів і заступників, було названо 11 кандидатів на їх заміну.[24] Співробітники медичних установ започаткували групу «Рух громадянської непокори» у соцмережах, до ранку 3 лютого в ній було 150 тисяч підписників. Ініціатори закликали сторони конфлікту до мирного вирішення конфлікту[25].

За 10 днів до перевороту країну відвідав міністр оборони Росії Шойгу. Росія давно постачає М'янмі зброю, відкрила там сервісний технічний центр. Серед зброї така високотехнологічна, як МіГ-29 (30 шт), Як-130 (12 шт), десятки бойових вертольотів Мі-35П, Мі-24 та Мі-17, зенітні ракетні комплекси «Печора-2М».[26]

Увечері 5 лютого за наказом влади М'янми було відключено роботу соцмереж Instagram і Twitter[27]. 7 лютого протестувальники вимагали звільнення президента країни Він Мьїна і лідера Національної ліги за демократію Аун Сан Су Чжі, на протесті в Янгоні зібралося понад 3 тис. осіб[28].

9 лютого продовжилися протести людей проти перевороту, поліціянти відкрили вогонь по мітингувальникам[29].

19 лютого на протестах загинула 19-літня дівчина, яку поліціянти поранили в голову. М'я Тве Тве Хаїнг стала першою жертвою перевороту й протестів[30].

20 лютого під час розгону протестувальників у другому за величиною місті М'янми Мандалай, загинуло щонайменше двоє людей та шестеро було поранено[31].

28 лютого поліціянти застосували зброю для розгону демонстрантів, щонайменше 18 людей загинули, 30 було поранено[32]. Того ж дня військові відсторонили представника країни при ООН Чжо Мо Туна за підтримку протестувальників[33].

Реакція[ред. | ред. код]

Протести[ред. | ред. код]

Група з приблизно 200 бірманських емігрантів і кількох тайських демократичних активістів біля посольства М'янми в Бангкоку організували акцію протесту проти перевороту[34]. Акція завершилася розгоном поліцією; двоє протестувальників дістали поранення й госпіталізовані, двоє були заарештовані.[35] Також громадяни М'янми зібралися перед Університетом Об'єднаних Націй в Токіо для висловлення протесту проти перевороту.[36]

Міжнародна[ред. | ред. код]

  • Кілька країн, серед яких Бангладеш,[37] Індія[38], Індонезія[39], КНР,[40] Малайзія[41], Південна Корея,[42] Сінгапур[43] та Японія[44], висловили занепокоєння, багато з них підтримали діалог між урядом і військовими з метою розв'язання проблеми.
  • Австралія[45], Британія[46], Іспанія[47], Нова Зеландія[48], Туреччина[49] і США[50] засудили переворот, закликали звільнити затриманих
  • Білий дім пригрозив ввести санкції щодо організаторів[51][52], представник Держдепу США Нед Прайс заявив, що США ввели санкції проти деяких осіб та організацій, пов'язаних із переворотом[53]
  • Камбоджа, Таїланд і Філіппіни ухилилися від оцінки подій, назвавши переворот внутрішньою справою країни[54][55][56].
  • Міжурядові організації (ООН[57], АСЕАН[58][59] та ЄС[60]) висловили стурбованість і закликали до діалогу обидві сторони. Євросоюз, окрім висловлення стурбованості, засудив переворот і закликав звільнити затриманих[60].
  • 23 лютого 2021 США ввели санкції проти двох генералів, членів військової хунти М'янми, це Маунг Маунг Кьяу (головнокомандувач ВПС) та генерал-лейтенант Мо Мьїнт Тун (колишній начальник штабу армії, командувач однієї із спецоперацій збройних сил)[61]
  • 28 лютого ЄС засудив використання сили військами і пригрозив санкціями у відповідь на вбивство демонстрантів[62]

Вірусне відео[ред. | ред. код]

Фітнес-тренерка Кхін Хнін Вай випадково зняла відео, на якому видно початок перевороту. Як пояснила пізніше Кхін, вона записувала ранкове відео. Музика на фоні — Ampun Bang Jago, цей же гурт був популярним на TikTok під час протестів 2020 року в Індонезії проти нового законодавства. У пісні є слова: «Вони приходять один за одним, щоб боротися за трон». За спиною Кхін проїзджали військові автомобілі та поліцейські.[63] Відео почали масово поширувати у соцмережах. Тільки 20 мільйонів переглядів воно зібрало в одному повідомленні в Twitter, яке зробив індійський журналіст.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Beech, Hannah (2021-01-31). Myanmar’s Leader, Daw Aung San Suu Kyi, Is Detained Amid Coup. The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2021-02-01. 
  2. "Myanmar military seizes power in coup after detaining Aung San Suu Kyi". 
  3. Foundation, Thomson Reuters. Myanmar military seizes power, detains elected leader Aung San Suu Kyi. news.trust.org. Процитовано 2021-02-01. 
  4. Myanmar gov't declares 1-year state of emergency: President's Office - Xinhua | English.news.cn. www.xinhuanet.com. Процитовано 2021-02-01. 
  5. Myanmar Leader Aung San Suu Kyi, Others Detained by Military | Voice of America — English. www.voanews.com (en). Процитовано 2021-02-01. 
  6. On This Day | The Day Myanmar's Elected Prime Minister Handed Over Power. The Irrawaddy (en-US). 2020-09-26. Процитовано 2021-02-01. 
  7. Butwell, Richard; von der Mehden, Fred (1960). The 1960 Election in Burma. Pacific Affairs 33 (2). с. 144–157. ISSN 0030-851X. doi:10.2307/2752941. Процитовано 2021-02-01. 
  8. Taylor, Robert (2015-05-25). General Ne Win (en). ISEAS Publishing. ISBN 978-981-4620-14-7. doi:10.1355/9789814620147/html. 
  9. а б How A Failed Uprising Set The Stage For Myanmar's Future. Time. Процитовано 2021-02-01. 
  10. Burma: 20 Years After 1990 Elections, Democracy Still Denied. Human Rights Watch (en). 2010-05-26. Процитовано 2021-02-01. 
  11. Elections in Asia: A data handbook, Volume I, p611. 2001. ISBN ISBN 0-19-924958-X. 
  12. Elections in History | Myanmar's 1990 Election: Born of a Democratic Uprising, Ignored by the Military. The Irrawaddy (en-US). 2020-10-07. Процитовано 2021-02-01. 
  13. How Myanmar's Fragile Push for Democracy Collapsed in a Military Coup. Time. Процитовано 2021-02-01. 
  14. Myanmar’s Transition - Bloomberg. web.archive.org. 2020-10-16. Процитовано 2021-02-01. 
  15. а б Foundation, Thomson Reuters. Aung San Suu Kyi and other leaders arrested, party spokesman says. news.trust.org. Процитовано 2021-02-01. 
  16. У М'янмі затримали президента країни. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-06. 
  17. Internet disrupted in Myanmar amid apparent military uprising. NetBlocks (en-US). 2021-01-31. Процитовано 2021-02-01. 
  18. Myanmar coup: Aung San Suu Kyi detained as military seizes control. BBC News (en-GB). 2021-02-01. Процитовано 2021-02-01. 
  19. Military takes control of Myanmar; Suu Kyi reported detained. AP NEWS. 2021-02-01. Процитовано 2021-02-01. 
  20. У М'янмі військові захопили владу, в країні спостерігаються перебої зі зв'язком. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-06. 
  21. Myanmar military stages coup, Suu Kyi detained. Deccan Herald (en). 2021-02-01. Процитовано 2021-02-01. 
  22. Myanmar to clarify voter fraud, hold new round of elections. The Myanmar Times. 2021-02-01. Процитовано 2021-02-01. 
  23. Telecommunications disruptions shut down Myanmar banks. The Myanmar Times. 2021-02-01. Процитовано 2021-02-01. 
  24. Myanmar coup: Aung San Suu Kyi detained as military seizes control. BBC News (en-GB). 2021-02-01. Процитовано 2021-02-01. 
  25. Переворот в М'янмі: лікарі загрожують страйком, в соцмережах закликають до протесту. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-06. 
  26. Переворот новий, хунта стара. Чому генерали в М'янмі знову втомилися від демократії і до чого тут Росія, Ділова столиця, 3 лютого 2021
  27. У М’янмі через переворот обмежили доступ до Twitter і Instagram. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-06. 
  28. Переворот в М'янмі: протестувальники вимагали звільнити президента. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-08. 
  29. У М'янмі знову протестували проти перевороту. Поліція відкрила вогонь по мітингувальникам. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-21. 
  30. Перша жертва. У М'янмі померла поранена на протестах дівчина. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-21. 
  31. Розгін протестуючих в М'янмі: загинули дві людини і шестеро постраждали. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-21. 
  32. При розгоні протестів у М'янмі загинули щонайменше 18 осіб, - ООН. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-28. 
  33. Військові М'янми відсторонили постпреда при ООН за підтримку протестувальників. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-28. 
  34. ด่วน! ชาว 'เมียนมา' ชู 3 นิ้วบุกประท้วงหน้าสถานทูต ต้านรัฐประหารในประเทศ. https://www.bangkokbiznews.com/ (th). Процитовано 2021-02-01. 
  35. Gadzo, Virginia Pietromarchi,Mersiha. Myanmar’s military stages coup d’etat: Live news. www.aljazeera.com (en). Процитовано 2021-02-01. 
  36. Myanmar workers in Japan protest against Tatmadaw’s actions. The Myanmar Times. 2021-02-01. Процитовано 2021-02-01. 
  37. Bangladesh wants democratic process upheld in Myanmar. Dhaka Tribune. 2021-02-01. Процитовано 2021-02-01. 
  38. Feb 1, TIMESOFINDIA COM / Updated:; 2021; Ist, 09:42. Deeply concerned by developments in Myanmar, says India | India News — Times of India. The Times of India (en). Процитовано 2021-02-01. 
  39. Indonesia Urges All Parties In Myanmar To Exercise Self Restraint | Portal Kementerian Luar Negeri Republik Indonesia. kemlu.go.id. Процитовано 2021-02-01. 
  40. Staff, Reuters (2021-02-01). China 'notes' Myanmar coup, hopes for stability. Reuters (en). Процитовано 2021-02-01. 
  41. Press Release: Latest Situation in Myanmar. 
  42. 송상호 (2021-02-01). S. Korea expresses concerns over Myanmar coup. Yonhap News Agency (en). Процитовано 2021-02-01. 
  43. MFA Spokesperson's Comments in Response to Media Queries on the Detention of Myanmar Leaders and Officials. www.mfa.gov.sg (en). Процитовано 2021-02-01. 
  44. NEWS, KYODO. Japan urges Myanmar to uphold democracy after military stages coup. Kyodo News+. Процитовано 2021-02-01. 
  45. Statement on Myanmar. 
  46. UK condemns military coup in Myanmar. 
  47. Sánchez condena el golpe de Estado en Myanmar y pide vuelta a la democracia. La Vanguardia (es). 2021-02-01. Процитовано 2021-02-01. 
  48. New Zealand statement on Myanmar. The Beehive (en). Процитовано 2021-02-01. 
  49. Turkey condemns, 'deeply concerned' by coup in Myanmar. 
  50. Statement by White House Spokesperson Jen Psaki on Burma. The White House (en-US). 2021-02-01. Процитовано 2021-02-01. 
  51. ‘Serious blow to democracy’: World condemns Myanmar military coup. www.aljazeera.com (en). Процитовано 2021-02-01. 
  52. La Maison Blanche menace les auteurs du coup d'État militaire du Myanmar de sanctions. 
  53. Держдеп США відреагував на придушення протестів у М'янмі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-23. 
  54. Limited, Bangkok Post Public Company. West condemns Myanmar coup but Thailand, Cambodia shrug. Bangkok Post. Процитовано 2021-02-01. 
  55. Charm, Neil. Philippines says Myanmar events ‘internal matter that we will not meddle with’ | BusinessWorld (en-US). Процитовано 2021-02-01. 
  56. Myanmar's army seizes power, detains Aung San Suu Kyi. nationalpost (en-CA). Процитовано 2021-02-01. 
  57. Statement attributable to the Spokesperson for the Secretary General - on Myanmar. United Nations Secretary-General (en). 2021-01-31. Процитовано 2021-02-01. 
  58. Staff, Reuters (2021-02-01). ASEAN calls for "return to normalcy" in Myanmar after coup. Reuters (en). Процитовано 2021-02-01. 
  59. Christiastuti, Novi. Negara-negara ASEAN Bahas Kudeta Militer di Myanmar. detiknews (id-ID). Процитовано 2021-02-01. 
  60. а б EU leaders condemn military coup in Myanmar. POLITICO (en-US). 2021-02-01. Процитовано 2021-02-01. 
  61. Військовий переворот в М'янмі: США ввели санкції проти двох генералів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-23. 
  62. ЄС пригрозив заходами у відповідь на вбивство демонстрантів у М'янмі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-02-28. 
  63. Фітнес-тренерка випадково зняла військовий переворот у М'янмі на відео. Воно стало вірусним, ВВС, 3 лютого 2021

Посилання[ред. | ред. код]