Військово-морські сили Естонії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військово-морські сили Естонії
ест. Eesti Merevägi
Estonian Navy emblem.svg
Емблема військово-морських сил Естонії
На службі з 21 листопада 1918 — 1940
з 1 липня 1993
Країна  Естонія
Вид EKV coat of arms.svg Збройні сили
Роль охорона морських кордонів, розмінування
участь в операціях НАТО
Чисельність 300 ос.
Командування
Поточний
командувач
капітан
Стен Сеппер
Визначні
командувачі
контр-адмірал Йохан Пітка
Знаки розрізнення
Прапор ВМС Естонії Naval Ensign of Estonia.svg

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Військово-морські сили Естонії (ест. Eesti Merevägi) — вид збройних сил країни, який перебуває у складі армії оборони Естонії з 1993 року.

Військово-морські сили Естонії несуть відповідальність за захист територіальних вод країни. У кризовій ситуації флот повинен бути готовим захистити підступи до країни з моря, акваторії портів. Крім того, Естонія з 2004 року є членом Організації Північноатлантичного договору, а тому флот ВМС Естонії може бути задіяний в різноманітних операціях та місіях НАТО або інших кризових ситуаціях згідно статті 5 Північноатлантичного договору, коли підтримки потребує інша країна-учасниця Альянсу.

Командувачем ВМС Естонії з 2013 року є капітан I рангу Стен Сеппер[1]. Чисельність ВМС Естонії становить близько 300 осіб[2].

Історія[ред. | ред. код]

Перші підрозділи ВМС Естонії були утворені 28 лютого 1918 року. До них відносились відділ ВМС штабу збройних сил і батальйон ВМС. Вони припинили свою діяльність у зв'язку з початком окупації Естонії німецькою армією.

У листопаді 1918 року Союз оборони Естонії (ест. Kaitseliit — «Кайтселійт»), який складався з добровольців, почав організацію захисту морських кордонів республіки.

13 листопада 1918 року від німецького флоту був отриманий перший корабель, що отримав назву «Лайне» (ест. Laine — «Хвиля»). Першими бойовими кораблями естонського флоту стали канонерський човен з потужним артилерійським озброєнням «Лембіт» (ест. «Lembit»), а також колишній російський канонерський човен типу «Гіляк-II».

Основні сили естонського флоту складалися з ескадрених міноносців «Леннук» (колишній «Автроіл») і «Вамболь» (колишній «Капітан 1 рангу Міклухо-Маклай»), які були захоплені англійськими кораблями та передані Естонії, а також з невеликої кількості канонерських човнів, тральщиків і мінних загороджувачів. За допомогою цих судів капітан Йохан Пітка здійснив кілька десантів, найвдалішим з яких була висадка в районі села Удрія.

У 1933 році ескадрені міноносці були продані Перу, а в травні 1935 року на замовлення естонського уряду англійська фірма «Віккерс-Армстронг» почала будівництво на верфі Барроу-ін-Фернесс (англ. Barrow-in-Furness) двох сучасних підводних човнів типу «Калев»—"Лембит" і «Калев». 7 липня 1936 року обидва човни були спущені на воду і, після прибуття в Таллінн, утворили дивізіон мінних загороджувачів.

У 1940 році унаслідок окупації Естонії Радянською армією та в подальшому (після приєднання держави до Союзу Радянських Соціалістичних Республік) військово-морські сили Естонії увійшли до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР. У 1940-і роки органами НКВС було заарештовано 43 офіцери ВМС Естонії.

Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році були сформовані осаточні Збройні сили Естонії, до складу яких увійшли також і військово-морські сили. У перші роки відновленої незалежності Естонія отримала 8 катерів з ФРН і один корабель зі Швеції[3]. 1 липня 1993 року при Головному штабі Сил оборони Естонії був створений морський відділ. Наступного року був створений Штаб ВМС Естонії. У червні 1994 року на службу до ВМФ Естонії були спрямовані перші 15 військовослужбовців, які пройшли спеціальну підготовку в Талліннському прикордонному училищі. У 1995 році Фінляндія передала Естонії прикордонний корабель «Viima», який згодом отримав нову назву — «Maru». У 1997 році США безкоштовно передали Естонії катер берегової охорони «Valvas»[4]. У 1998 році Естонія, Латвія і Литва створили спільну ескадру мінних тральщиків «Балтрон», до завдань якої увійшли: пошук і ліквідація морських мін, які залишилися в Балтійському морі з часів Другої світової війни, збільшення безпеки територіальних вод і надання допомоги у виявленні і ліквідації екологічних ушкоджень в територіальних водах і економічних зонах Балтійських держав.

У 1998 році загальна чисельність ВМС Естонії становила 160 військовослужбовців. На озброєнні знаходилися два тральщика, три патрульних катери і два допоміжних судна[5].

У середині 1999 року з Фінляндії були отримані ще два патрульних катери — «Ristna» і «Suurop»[6]. Вже у 2000 року загальна чисельність ВМС Естонії становила 340 військовослужбовців, а на озброєнні знаходилися один патрульний корабель «Маген», два мінно-тральних корабля типу «Фрауенлоб» («Калев» і «Ольов»), два патрульних катери типу «Кондор», два патрульних катери «проект 1400» і три допоміжних судна[7].

У 2003 році ФРН подарувала третій мінний тральщик (корабель типу «Фрауенлоб»)[8]. У цьому ж році був відкритий військово-навчальний центр для підготовки кадрів ВМС[9].

У 2006 році чисельність ВМС Естонії становила 335 осіб[10][11].

У серпні 2012 року до складу морського флоту прикордонних військ Естонії увійшло нове багатофункціональне екологічне судно «Kindral Kurvits» вартістю 33 млн євро. Споруду фінансували Європейський фонд регіонального розвитку, який виділив 28 121 005 млн євро, а також уряд Естонії, який виділив 4 959 523 млн євро[12].

16 вересня 2018 року в Мінній гавані в Талліні розпочалися набільші в історії країни військово-морські навчання Mere-siil 2018 (укр. Морський їжак 2018). В ході навчань має відпрацьовуватися діяльність керівних структур ВМС і бути проведена підготовка резервістів.[13]

Организаційний склад ВМС Естонії[ред. | ред. код]

Штаб ВМС (ест. Mereväe Staap)[14]

Merevaebaas.jpg База ВМС (ест. Mereväebaas)[15]

Divisjon2.jpg Дивізіон мінних кораблів (ест. Miinilaevade Divisjon)[16]

ENS Pitka coat of arms.jpg Штабний корабель «Адмірал Пітка»
ENS Tasuja vapp.jpgКорабель технічного забезпечення «Тасуя»
ENS Cowan vapp.jpg Тральщик-шукач мін «Адмірал Коуен»
ENS Sakala vapp.jpg Тральщик-шукач мін «Сакала»
Ugandi vapp.jpg Тральщик-шукач мін «Уганді»
Tuukrid vapp.jpg Група водолазів-минерів (ест. EOD tuukrigrupp)[17]

Бойовий склад ВМС Естонії на момент приєднання держави до СРСР[ред. | ред. код]

Тип Бортовий номер Найменування У складі флоту Примітки
Підводні човни
Підводний човен типу «Калев»
інформація відсутня
«Kalev» з 14 травня 1937 року увійшов до складу ВМФ СРСР
вийшов з ладу з невідомої причини 1 листопада 1941 року
Підводний човен типу «Калев»
інформація відсутня
«Lembit» з 14 травня 1937 року увійшов до складу ВМФ СРСР
пережив війну, на даний час є музейним експонатом[18]
Канонерські човни
інформація відсутня
інформація відсутня
«Laine» з 13 листопада 1918 року колишній SMS «Lauterbach» (Німецька імперія)
увішов до скоалу ВМФ СРСР
знищений на міні 2 грудня 1941 року в районі півострова Ханко
інформація відсутня
інформація відсутня
«Pikkeri» з 1939 року увійшов до складу ВМФ СРСР
Мінні загороджувачі
інформація відсутня
інформація відсутня
«Ristna» з 1918 року колишній «Апостолъ Петръ»
увійшов до складу ВМФ СРСР
інформація відсутня
інформація відсутня
«Suurop» з 1918 року колишній «Апостолъ Павелъ»
увійшов до складу ВМФ СРСР
Мінні тральщики
інформація відсутня
інформація відсутня
«Keri» з 1918 року інформація відсутня
інформація відсутня
інформація відсутня
«Tral» з 1918 року інформація відсутня
інформація відсутня
інформація відсутня
«Vaindlo» з 1918 року інформація відсутня
Міноносці
міноносець типу A II
інформація відсутня
«Sulev» з 1924 року колишній А 32
увійшов до складу ВМФ СРСР, перекваліфікований і перейменований в «Аметист»[19]
пережив війну, розібраний[20]

Бойовий склад ВМС Естонії після виходу країни з СРСР[ред. | ред. код]

Тип Бортовий номер Найменування У складі флоту Стан Примітки
Минні тральщики
Тральщик-шукач мін типу «Sandown»
М313
EML Admiral Cowan з 26 квітня 2007 року[21]
у строю
колишній HMS «Sandown» (M101)
Тральщик-шукач мін типу «Sandown»
М314
EML Sakala з 24 січня 2008 року[22]
у строю
колишній HMS «Inverness» (M102)
Тральщик-шукач мін типу «Sandown»
М315
EML Ugandi з 22 січня 2009 року[23]
у строю
колишній HMS «Bridport» (M105)
Допоміжне військове судно
Судно типу «Lindormen»
А432
EML «Tasuja» з 12 квітня 2006 року[24]
у строю
колишній KDM «Lindormen» (N43)
Підводні апарати
Автономний підводний апарат Remus 100
інформація відсутня
інформація відсутня з 2008 року
у строю
2 апарати. Придбано у американської фірми «Hydroid» у 2008 році. Апарати оснащені гідролокаторами.

Прапори кораблів[ред. | ред. код]

Прапор Гюйс Вимпел
Naval Ensign of Estonia.svg Naval Jack of Estonia.svg Flags of Estonia - Masthead Pennant.svg

Прапори посадових осіб[ред. | ред. код]

Міністр оборони Командувач ВМС Командир дивізіону Старший на рейді
Flags of Estonia - Minister of Defence.svg Flags of Estonia - Chief of Naval Forces.svg Flags of Estonia - Chief of Division.svg Flags of Estonia - Senior Officer Afloat.svg

Звання і знаки[ред. | ред. код]

Адмірали і офіцери[ред. | ред. код]

Категорії Адмірали[25] Старші офіцери Молодші офіцери
AdmEst.jpg Vts adm.jpg Kntr adm.jpg Kommod.jpg Mv kpt.jpg Kpt ltn.jpg Kpt mjr.jpg V ltn.jpg Ltn.jpg N ltn.jpg Lpn.jpg
Естонське звання Admiral Viitseadmiral Kontradmiral Kommodoor Mereväekapten Kaptenleitnant Kaptenmajor Vanemleitnant Leitnant Nooremleitnant Lipnik
Український
відповідник
Адмірал флоту Адмірал Віце-адмірал Контр-адмірал Капітан 1-го рангу Капітан 2-го рангу Капітан 3-го рангу Капітан-лейтенант Лейтенант Молодший лейтенант Мічман

Підофіцери і матроси[ред. | ред. код]

Категорії Старшини Сержанти Матроси
Ul vbl.jpg Sta vbl.jpg V vbl.jpg Vbl.jpg N vbl.jpg V maat.jpg MaatEst.jpg N maat.jpg V mdrs2.jpg Mdrs.jpg
Естонське звання Ülemveebel Staabiveebel Vanemveebel Veebel Nooremveebel Vanemmaat Maat Nooremmaat Vanemmadrus Madrus
Український
відповідник
немає немає немає Головний корабельний старшина немає Головний старшина Старшина I статті Старшина II статті Старший матрос Матрос

Знаки головних уборів[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Navy - Kaitsevägi (en). Estonian Defence Forces. Процитовано 2013-9-25. 
  2. Charles Heyman. The Armed Forces of the European Union, 2012-2013. — P. 47. — ISBN 9781844155194.
  3. В. Кольчугин. Военные контакты стран Балтии с Западом // «Зарубежное военное обозрение», № 6, 1993. стр.17-19
  4. Юрий Чубченко. США вооружают Эстонию залежалым товаром // «Коммерсантъ», № 143 (1546) от 7 августа 1998
  5. Вооружённые силы зарубежных стран // «Зарубежное военное обозрение», № 1 (610), 1998. стр.64
  6. Владимир Фридлянд. Морской патруль Архівовано 27 вересень 2013 у Wayback Machine.. // газета «Молодежь Эстонии» от 6 августа 1999
  7. Вооружённые силы иностранных государств // «Зарубежное военное обозрение», № 1, 2000. стр.63
  8. Эстония // «Зарубежное военное обозрение», № 8 (677), 2003. стр.74
  9. Estonia Navy
  10. IISS Military Balance 2005/2006
  11. Eric Wertheim. {{{Заголовок}}}. — P. 182. — ISBN 9781591149552.
  12. «Генерал Курвитс» займется уборкой Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine. // «Столица» от 3 августа 2012
  13. В Эстонии проходят крупнейшие в истории страны военно-морские учения. https://milnavigator.tv/. Military Navigator. 2018-09-17. Архів оригіналу за 2018-09-17. Процитовано 17 вересня 2018. 
  14. Mereväe Staap
  15. Mereväebaas
  16. Miinilaevade Divisjon
  17. Mereväe tuukrid
  18. Страница Морского музея города Таллина
  19. Sulev. Архів оригіналу за 14 вересень 2010. Процитовано 20 вересень 2014. 
  20. Сторожевой корабль «Аметист»
  21. Miinijahtija Admiral Cowan M313
  22. Miinijahtija Sakala M314
  23. Miinijahtija Ugandi M315
  24. Tuukri- ja toetuslaev Tasuja A432
  25. Mereväe õlakud

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Гайдук А. А., Лапшин Р. В. Военно-морские силы прибалтийских государств 1918—1940 гг. СПб.: Галея Принт, 2009
  • Прибалтийские державы в Финском заливе // «Зарубежное военное обозрение», 1, 1994. стр.61-62
  • Прибалтийские державы в Финском заливе // «Зарубежное военное обозрение», 2, 1994. стр.63-64