Військово-морські сили Фінляндії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військово-морські сили Фінляндії
Suomen merivoimat
Finländska marinen
Suomen Merivoimien tunnus.svg
Емблема ВМС Фінляндії
Країна Фінляндія Фінляндія
Тип Військово-морські сили
Гарнізон/Штаб Турку
Війни/битви Зимова війна 1939—1940
Війна-продовження 1941—1944
Вебсайт merivoimat.fi(фін.)
merivoimat.fi/en(англ.)

Військово-морські сили Фінляндії (фін. Suomen merivoimat, швед. Finländska marinen) — один із видів збройних сил Фінляндії.

Військово-морський флот Фінляндії має три статутні завдання, пов'язані з військовою обороною Фінляндії: спостереження за територіальними водами, відбиття територіальних порушень та морських атак та захист морських ліній зв'язку[1].

Станом на 2007 рік, численність ВМС Фінляндії складала 7900 людей (в тому числі 4300 військовослужбовців призовників).[2][3]

Знаки розрізнення[ред. | ред. код]

Фінська назва
Шведська назва
Дослівний
переклад
Приклад
українського
аналогу
Знаки розрізнення
Офіцери
Amiraali
Amiral
Адмірал Адмірал Amiraali olkalaatta.svg Amiraali hihalaatta.svg
Vara-amiraali
Viceamiral
Віце-адмірал Віце-адмірал Vara-amiraali olkalaatta.svg Vara-amiraali hihalaatta.svg
Kontra-amiraali
Konteramiral
Контр-адмірал Контр-адмірал Kontra-amiraali olkalaatta.svg Kontra-amiraali hihalaatta.svg
Lippueamiraali
Flottiljamiral
Адмірал
флотилії
Lippueamiraali olkalaatta.svg Lippueamiraali hihalaatta.svg
Kommodori
Kommodor
Коммодор Капітан 1 рангу Kommodori olkalaatta.svg Kommodori hihalaatta.svg
Komentaja
Kommendör
Комендор Капітан 2 рангу Komentaja olkalaatta.svg Komentaja hihalaatta.svg
Komentajakapteeni
Kommendörkapten
Капітан-комендор Капітан 3 рангу Komentajakapteeni olkalaatta.svg Komentajakapteeni hihalaatta.svg
Kapteeniluutnantti
Kaptenlöjtnant
Капітан-лейтенант Капітан-лейтенант Kapteeniluutnantti olkalaatta.svg Kapteeniluutnantti hihalaatta.svg
Yliluutnantti
Premiärlöjtnant
Перший
лейтенант
Старший
лейтенант
Yliluutnantti olkalaatta.svg Yliluutnantti l hihalaatta.svg
Luutnantti
Löjtnant
Лейтенант Лейтенант Luutnantti olkalaatta.svg Luutnantti l hihalaatta.svg
Aliluutnantti
Underlöjtnant
Молодший
лейтенант
Молодший
лейтенант
Aliluutnantti olkalaatta.svg Aliluutnantti hihalaatta.svg
Матросы и старшины
Sotilasmestari
Militärmästare
Майстер Старший мічман Sotilasmestari l hihalaatta.svg
Ylipursimies
Överbåtsman
Старший боцман Мічман Ylipursimies hihalaatta.svg
Pursimies
Båtsman
Боцман Головний корабельний
старшина
Pursimies hihalaatta.svg
Ylikersantti
Översergeant
Старший сержант Головний старшина Ylikersantti l hihalaatta.svg
Upseerikokelas
Officersaspirant
Офіцер-кадет Upseerikokelas l hihalaatta.svg
Kersantti
Sergeant
Сержант Старшина 1-ї статті Kersantti l hihalaatta.svg
Upseerioppilas
Officerselev
Офіцер-курсант Upseerioppilas l hihalaatta.svg
Alikersantti
Undersergeant
Молодший сержант Старшина 2-ї статті Alikersantti l hihalaatta.svg
Ylimatruusi
Övermatros
Старший моряк Старший моряк Ylimatruusi hihalaatta.svg
Aliupseerioppilas
Underofficerselev
Унтер-офіцер-
курсант
Aliupseerioppilas l hihalaatta.svg
Matruusi
Matros
Моряк Моряк Matruusi hihalaatta.svg

Прапори кораблів і суден[ред. | ред. код]

Прапор Гюйс Вимпел бойових кораблів
Military flag of Finland.svg Naval jack of Finland.svg Masthead pennant of Finland.svg

Прапори посадових осіб[ред. | ред. код]

Laivastonviirit.png

Пункти Базування[ред. | ред. код]

Організаційний склад[ред. | ред. код]

Організаційно Військово-морські сили Фінляндії включають у себе Головний штаб ВМС, два оперативних командування, окрему Уусімааську (по-шведськи — Нюландську) бригаду морської піхоти, військово-морське училище, дослідницький центр і матеріальне управління.

Головний штаб ВМС, Турку

Префікс кораблів і суден[ред. | ред. код]

Кораблі і судна ВМФ Фінляндії не мають префікса по приналежності до Військово-морських сил держави.

Бойовий склад[ред. | ред. код]

Мінний загороджувач «Pohjanmaa» (01)
Мінний загороджуач «Hämeenmaa» (02)
Ракетний катер «Porvoo» (72)
Мінний тральщик «Kuha 26»
Висадка фінської морської піхоти

Воєно-морський флот[ред. | ред. код]

Тип Бортовий номер Назва У складі флоту Стан Примітки
Мінні загороджувачі
Мінний занороджувач типу «Похьянмаа»
01
Pohjanmaa 8 червня 1979
Мінний загороджувач типу «Хямеенмаа»
02
Hämeenmaa 15 квітня 1992
Мінний загороджувач типу «Уусімаа»
05
Uusimaa 2 грудня 1992
Мінний загороджувач типу «Pansio» 777 Porkkala 25 вересня 1991
Мінний загороджувач типу «Pansio» 875 Pyhäranta 26 травня 1992
Мінний загороджувач типу «Pansio» 876 Pansio 29 жовтня 1992
Строжові кораблі
Ракетний катер типу «Раума»
70
Rauma 19 жовтня 1990
Ракетний катер типу «Раума»
71
Raahe 20 серпня 1991
Ракетний катер типу «Раума»
72
Porvoo 27 квітня 1992
Ракетний катер типу «Раума»
73
Naantali 23 червня 1992
Ракетний катер типу «Hamina» 80 Hamina 24 серпня 1998
Ракетний катер типу «Hamina» 81 Tornio 12 травня 2003
Ракетний катер типу «Hamina» 82 Hanko 22 червня 2005
Ракетний катер типу «Hamina» 83 Pori 19 червня 2006
Мінні тральщики
Мінний тральщик типу «Kuha» 21 Kuha 21
Мінний тральщик типа «Kuha» 22 Kuha 22
Мінний тральщик типу «Kuha» 23 Kuha 23
Мінний тральщик типу «Kuha» 24 Kuha 24
Мінний тральщик типа «Kuha» 25 Kuha 25
Мінний тральщик типу «Kuha» 26 Kuha 26
Мінний тральщик типу «Kiiski» 521 Kiiski 1
Мінний тральщик типу «Kiiski» 522 Kiiski 2
Мінний тральщик типу «Kiiski» 523 Kiiski 3
Мінний тральщик типу «Kiiski» 524 Kiiski 4
Мінний тральщик типу"Kiiski" 525 Kiiski 5
Мінний тральщик типу «Kiiski» 526 Kiiski 6
Мінний тральщик типу «Kiiski» 527 Kiiski 7
Допоміжні судна
Командний катер типу"Syöksy" 511 Jymy
Командний катер типу «Syöksy» 512 Raju
Командний катер типу «Syöksy» 531 Syöksy
Командний катер типу «Syöksy» 541 Vinha
Транспортний корабель типу"Kampela" 771 Kampela 1
Транспортний каребель типу"Kampela" 772 Kampela 2
Транспортний корабель типу"Kampela" 877 Kampela 3
Транспортний корабель типу «Valas» 98 Mursu
Транспортний корабель типу «Valas» 121 Vahakari
Транспортний корабель типу «Valas» 722 Vaarlahti
Транспортний корабель типу «Valas» 723 Vänö
Транспортний корабель типу «Valas» 879 Valas
Десантний корабнль
Десантний катер типу «Jurmo» U601-U637
Десантний корабель типу «Uisko» U210-U211

U301-U312

U400-

Історія[ред. | ред. код]

Перед 1918 роком[ред. | ред. код]

Під владою Швеції[ред. | ред. код]

Землі сьогоднішньої Фінляндії належали Швеції до 1809 року. Тоді тут знаходилися бази шведського флоту, a багато матросів мало фінське походження.

Час під залежністю від Росії[ред. | ред. код]

У 1809 року Фінляндія перейшла від Швеції до Росії. Саме тоді вперше була утворена повністю фінська морська одиниця флоту — Suomen Meriekipaasi. Утворена вoнa у 1830 році i охороняла береги Фінляндії, діючи у складі балтійського флоту військового флоту царської Росії. Серед кораблів, які входили до Meriekipaasi був паровий фрегат Рюрик (побудований у 1851 році у порту у Турку) i паровий корвет Калевала" (побудований в 1858 році в тому самому порту що Рюрик") — обидва кораблі служили пізніше уТихокеанському флоті. Також військово-морські сили Фінляндії брали участь в кримській війні нa Балтійському морі.

Незалежна Фінляндія[ред. | ред. код]

Дії між двох війн[ред. | ред. код]

6 грудня 1917 року Фінляндія оголосила про свою незалежність. Ця ситуація застала Росію тільки в січні 1917 року. Першими кораблями які входили у склад нового флоту Фінляндії були російські кораблі, які були в стані подолати подорожі зимою до бази у Кронштаді, потім брали участь у фінляндській громадянській війні в 1918 році. Через 10 i 20 років фінляндські морські сили мали у своєму складі кілька канонерок — Klas Horn (отриманих від Росії), Matti Kurki (отримані від Росії), Turunmaa i Karjala (збудовані у Фінляндії у 1918 році, замовлені i оплачені через росіян нa потреби самих фінів); шість торпедоносців типу S (отримані від Росіян під час громадянської війни); вісім торпедоносців типу C; кілька великих і малих мінних тральщиків. У 1920 Німці передали Фінляндії два здобутих під час війни з Росією торпедоносці (Uusimaa i Hämeenmaa). Ураз з трактом у Тарту Фінляндія мусила повернути частину кораблів (три торпедоносці типу S (S3, S4 i S6), морські тральщики Altair, Mikula, MP 7, MP 11, Ahvola, T 12, чотири малих транспортних i п'ятдесят чотири моторні човни. Ще три торпедні кораблі типу C (C1, C2 i C3) втрачено під час виконання британської компанії проти Росії у 1918—1919 роках.

У 1927 році по роках дискусії про розбудову морських сил, було прийнято план побудови нових кораблів. Імпульсом до цього стала втрата торпедоносця S2 під час шторму в листопаді 1925 року. Плани закладення побудови двох кораблів захисту берегів і чотирьох підводних кораблів. Піднято пропозицію про прийняття торпедоносців з Великої Британії і також побудову власних, a також конструкціювання тральщиків. У 1930 році прийнято побудову у Франції у 1902 році, німецьких кораблів Oldenburg, який був включений до флоту як навчальний корабель Suomen Joutsen.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

У часи другої війни світової Фінляндія мала значні успіхи у розбудові флоту, хоча не всі заплановані плани вдалось виконати у термін. Серед кораблів, які були у складі Фінського флоту: два Панцерника оборони берегу (Ilmarinen i Väinämöinen), п'ять підводних кораблів двох типів (Vesihiisi, Iku-Turso, Vetehinen також Vesikko i Saukko), чотири канонерки (Turunmaa, Karjala, Uusimaa i Hämeenmaa), сім торпедоносців (два типи Sisu, один типу Isku, чотири типу Syöksy), один міні тральщик . Також на озері Ладога Фінляндія утримувала шість кораблів: один криголам (Aallokas), одну канонерку (Aunus), один корабель, який ставить міни (Yrjö), один гужовий (Vakava), два моторні човни (S1 i N. K. af Klercker).

Зимова війна[ред. | ред. код]

Після початку зимової війни Фінляндія зайняла демілітаризовані Аландські острови. Військовий флот зайнявся охороною торгових кораблів i морських шляхів. Під час першого місяця війни дійшло до обмінів вогнем між радянськими військовими кораблями і береговою артилерією в Ханко, Уто i Койвіца. Під час битв у Ханко i Койвіцо фінам вдалось завдати значної шкоди і змусити радянські кораблі до відступу. Зусилля по занурення радянських кораблів фінськими підводними човнами (Vesikko i Saukko) закінчилося невдало. У грудні 1939 року лід затвердів настільки, що єдиний криголам не був у стані добратися додому до Фінляндії. Найкращі одиниці флоту — два оборонні панцирники берегу — залишилися стояти в порту в Турку, де зміцнювали його протипопівтряну оборону. Залишалися там до кінця війни.

Війна Продовження[ред. | ред. код]

Ще перед початком війни продовження Фінляндія замовила у Італії п'ять кораблів торпедоносців. Мир, за яким закінчилася зимова війна, поділив оперативний простір фінських військово-морських сил поблизу СРСР, за яким орендували Півострів Ханко. Відносилось це і до берегової артилерії в Русаро i Осмуар, які охороняли підхід до Ботнічної затоки. Великі мінні поля нa початку війни, залишилися в спільності з німцями. Два фінські панцерники берегової оборони залишалися на радянській базі в Ханко, аж до грудня 1941 року, коли росіяни постановили їх евакуацію[1].

У 1941—1945 роках у фінській затоці залишилося 69 779 встановлених мін i перешкод для знищувачів мін. Вони були встановлені перед Фінляндією (6 382 міни), Радянським Союзом (16 179 мін i 2 441 перешкоди) i Німеччиною (близько 45 000 мін). У 1957 році відбувся останній щорічний сезон знищення мін із затоки, але мінні загороди залишалися ще близько 10 років після того. До сьогодні на дні знаходиться багато мін із часів тієї війни[2]. Найбільша втрата фінського флоту під час тієї війни, затоплення панцерника Ilmarinen після того як він натрапив на міну 13 вересня 1941 року. Загинули одразу 271 особа. З катастрофи врятувалися 132 особи. У 1942 році військові дії перейшли на охорону морських рубежів. Фінляндія i Німеччина заплатили велику ціну, щоб утримати радянські підводні човни подалі від Балтійського моря. Використання у цих цілях мінні поля, виявилися недостатнім заходом. Радянські підводні кораблі затопили вісімнадцять кораблів, серед яких сім належало Фінляндії. Фіни затопили натомість три, серед дванадцяти затоплених всіх радянських підводних кораблів. Важливим кроком було повністю заблокування фінської затоки. У 1944 році СРСР повністю деблокувало затоку.

Весною 1942 року Фінляндія зайняли остів Готланд. У липні 1942 року росіяни здійснили спробу зайняти милий острівок Соммерс у Фінській затоці. У 1943 році Фінський флот отримав чотирнадцять нових кораблів торпедоносців, замінивши їх довоєнними. У 1944 році СРСР розпочав велику компанію наступну проти Фінляндії, під час якої флот бився разом із сухопутними силами у Виборгзькій затоці. Фінські кораблі вціліли, проте змушені були до виведення з затоки.

Лапландська війна[ред. | ред. код]
Докладніше: Лапландська війна
Докладніше: План Танне Ост

Війна проти німців розпочалася у вересні 1944 року. 25 серпня міністр закордонних справ Фінляндії звернувся до Союзу Радянських Соціалістичних Республік СРСР з пропозицією щодо мирних переговорів. Рада вимагала в обмін на розірвання всіх відносин з Третім рейхом і наказ про вивід з території Фінляндії німецьких військ до 15 вересня. Уряд Фінляндії виконав ці вимоги 4 вересня. Німеччина, вже розраховуючи на можливість втратити свого союзу із Фінляндією, розробила кілька сценаріїв. Основним планом була окупація фінської території, але з середини 1944 року. Стало ясно, що німці не могли дозволити собі таких військових зусиль. Крім того, Третій рейх планував взяти фінські острови в Балтійському морі, щоб дозволити собі вільно працювати на своїх водах і продовжувати блокувати Фінську затоку. Перш за все, планувалося взяти Аландські острови (операція «Танне Ост») та острови Суурсаари (операція Тоннан Ост). Боячись залучення до конфлікту Швеції, яка була дуже чутливою до островів Аланд, було вирішено виконувати операцію «Танне Ост» обережно, але вона закінчилася повним фіаско. Німці втратили низку надводних кораблів, десяток літаків і в кілька разів більше солдатів, ніж фінська сторона. Падіння операції «Танне Ост» безпосередньо сприяло прориву радянським флотом блокади Фінської затоки. [4].


Німці здійснили останню акцію Маріоімата 1 жовтня 1944 року. У [Торніо], де був порт. Після цього висадка була підірвана і місто перейшло до німців. Розпачалась битва і закінчилися через кілька днів з перемогою фінів. Подібна ситуація склалася в той час у місті Кемі, де також було вирішено зайняти порт і місто. [5].

Фінські одиниці успішно обстрілювали німецькі береги, що становили серйозну загрозу для торговельних кораблів. Затонули кілька німецьких підводних човнів. Після фінсько-радянського союзу Фінляндія брала участь в роботі з очищення Балтійського моря від мін. Вона тривала до 1950-х років і спричинив багато жертв.

Зимова війна[ред. | ред. код]

Сьогодення[ред. | ред. код]

Тендер на перші мінні есмінці був оголошений у 2003 році. Вже у 2006 році головним виконавцем було вибрано Intermarine S.p.A., а бойові системи мав постачати Atlas Elektronik GmbH. Контракт нa побудову трьох кораблів охорони був розрахований на 244,8 мільйонів євро, включаючи вартість навчання корабельних екіпажів, доставку технічної документації, запасних частин, а також логістичної підтримки. Останній з трьох есмінців типу Katanpää передано фінському військовому флоту в листопаді 2016 року[6].

У грудні 2015 року фінський міністр оборони Юссі Ніїністо дав збройним силам мандат на початок реалізації програми «Ескадра 2020», ціллю якої є закупка чотирьох великих корветів, здатних діяти в Балтійському морі протягом року[7].

У вересні 2016 року, після закінчення модернізації, фінський військовий флот отримав мінний загороджувач «Pansio» (90). Це перший з трьох одиниць цього типу (разом з «Pyhäranta» i «Porkkala»), які планується добудувати до 2030 року. На реалізацію плану у 2016 та 2017 роках виділено 35 млн євро[8].

У січні 2020 року ВМС Фінляндії отримали модернізований ракетний катер Tornio класу Hamina, які будувалися впродовж кінця 1990-х – початку 2000-х років; ще три мають пройти капремонт і модернізацію до кінця 2021 року. Катери отримають засоби для боротьби з підводними човнами і нові можливості для оборони[9].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. About us - The Finnish Navy. merivoimat.fi (en-us). Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 29 травня 2020. 
  2. IISS Military Balance 2005/2006
  3. Puolustusvoimat.fi. Архів оригіналу за 2 квітня 2010. Процитовано 8 березня 2018. 
  4. Edmund Kosiarz: Druga wojna światowa na Bałtyku. Gdańsk: Wydawnictwo Morskie, 1988, ss. 540-546. ISBN 83-215-3268-3. 
  5. Edmund Kosiarz: Druga wojna światowa na Bałtyku. Gdańsk: Wydawnictwo Morskie, 1988, ss. 571-574. ISBN 83-215-3268-3. 
  6. VAHTERPÄÄ PRZEKAZANY FIŃSKIEJ MARYNARCE. 11 листопада 2016. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020. 
  7. FINLANDIA ROZPOCZYNA ODNAWIANIE FLOTY. 22 грудня 2015. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020. 
  8. Finowie modernizują stawiacze min[недоступне посилання з червня 2019]
  9. ВМС Фінляндії отримали модернізований ракетний катер Tornio. Український мілітарний портал. 20 січня 2020. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.