Військово-морські сили Фінляндії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воєнно-морські сили Фінляндії
Suomen merivoimat
Finländska marinen
Suomen Merivoimien tunnus.svg
Эмблема ВМС Фінляндії
Країна Фінляндія Фінляндія
Тип Воєнно-морські сили
Війни/битви Зимова війна 1939—1940
Війна-продовження 1941—1944

Commons-logo.svg Військово-морські сили Фінляндії у Вікісховищі

Воєнно-морські сили Фінляндії (фін. Suomen merivoimat, швед. Finländska marinen) — один із видів збройних сил Фінляндії.

Станом на 2007 рік, численість ВМC Фінляндії складала 7900 людей (в тому числі 4300 воєнослужбовців призовників).[1][2]

Знаки розрізнення[ред. | ред. код]

Фінська назва
Шведська назва
Дослівний
переклад
Приклад
українського
аналогу
Знаки розрізнення
Офіцери
Amiraali
Amiral
Адмірал Адмірал Amiraali olkalaatta.svg Amiraali hihalaatta.svg
Vara-amiraali
Viceamiral
Віце-адмірал Віце-адмірал Vara-amiraali olkalaatta.svg Vara-amiraali hihalaatta.svg
Kontra-amiraali
Konteramiral
Контр-адмірал Контр-адмірал Kontra-amiraali olkalaatta.svg Kontra-amiraali hihalaatta.svg
Lippueamiraali
Flottiljamiral
Адмірал
флотилии
Lippueamiraali olkalaatta.svg Lippueamiraali hihalaatta.svg
Kommodori
Kommodor
Коммодор Капітан 1 рангу Kommodori olkalaatta.svg Kommodori hihalaatta.svg
Komentaja
Kommendör
Комендор Капітан 2 рангу Komentaja olkalaatta.svg Komentaja hihalaatta.svg
Komentajakapteeni
Kommendörkapten
Капітан-комендор Капітан 3 рангу Komentajakapteeni olkalaatta.svg Komentajakapteeni hihalaatta.svg
Kapteeniluutnantti
Kaptenlöjtnant
Капітан-лейтенант Капітан-лейтенант Kapteeniluutnantti olkalaatta.svg Kapteeniluutnantti hihalaatta.svg
Yliluutnantti
Premiärlöjtnant
Перший
лейтенент
Старший
лейтенант
Yliluutnantti olkalaatta.svg Yliluutnantti l hihalaatta.svg
Luutnantti
Löjtnant
Лейтенант Лейтенант Luutnantti olkalaatta.svg Luutnantti l hihalaatta.svg
Aliluutnantti
Underlöjtnant
Молодший
лейтенант
Молодший
лейтенант
Aliluutnantti olkalaatta.svg Aliluutnantti hihalaatta.svg
Матросы и старшины
Sotilasmestari
Militärmästare
Майстер Старший мічман Sotilasmestari l hihalaatta.svg
Ylipursimies
Överbåtsman
Старший боцман Мічман Ylipursimies hihalaatta.svg
Pursimies
Båtsman
Боцман Главный корабельный
старшина
Pursimies hihalaatta.svg
Ylikersantti
Översergeant
Старший сержант Головний старшина Ylikersantti l hihalaatta.svg
Upseerikokelas
Officersaspirant
Офіцер-кадет Upseerikokelas l hihalaatta.svg
Kersantti
Sergeant
Сержант Старшина 1-й статьи Kersantti l hihalaatta.svg
Upseerioppilas
Officerselev
Офіцер-курсант Upseerioppilas l hihalaatta.svg
Alikersantti
Undersergeant
Молодший сержант Старшина 2-ї статті Alikersantti l hihalaatta.svg
Ylimatruusi
Övermatros
Старший моряк Старший моряк Ylimatruusi hihalaatta.svg
Aliupseerioppilas
Underofficerselev
Унтер-офіцер-
курсант
Aliupseerioppilas l hihalaatta.svg
Matruusi
Matros
Моряк Моряк Matruusi hihalaatta.svg

Прапори кораблів і суден[ред. | ред. код]

Прапор Гюйс Вимпел бойових кораблів
Military Flag of Finland.svg Naval Jack of Finland.svg Masthead pennant of Finland.svg

Прапори посадових осіб[ред. | ред. код]

Laivastonviirit.png

Пункти Базування[ред. | ред. код]

Організаційний склад[ред. | ред. код]

Організацвйно Воєнл-морські сили Фінляндії включають у себе Головний штаб ВМС, два оперативних командовання, окрему Уусімааську (по-шведськи — Нюландську) бригаду морської піхоти, воєно-морське училище, дослідниуький центр і матеріальне управління.

Головний штаб ВМС, Турку

Префікс кораблів і суден[ред. | ред. код]

Кораблі і судна ВМФ Фінляндії не мають префікса по приналежності до Воєнно-морськох сил держави.

Бойовий склад[ред. | ред. код]

Міний загороджувач «Pohjanmaa» (01)
Міний загороджуач «Hämeenmaa» (02)
Ракетний катер «Porvoo» (72)
Мінний тральщик «Kuha 26»
Висадка фінської морської піхоти

Воєно-морськой флот[ред. | ред. код]

Тип Бортовий номер Назва У складі флоту Стан Примітки
Мінні загороджувачі
Мінний занороджувач типу «Похьянмаа»
01
Pohjanmaa 8 червня 1979
Міний загороджувач типу «Хямеенмаа»
02
Hämeenmaa 15 квітня 1992
Міний загороджувач типу «Уусімаа»
05
Uusimaa 2 грудня 1992
Міний загороджувач типу «Pansio» 777 Porkkala 25 вересня 1991
Міний загороджувач типу «Pansio» 875 Pyhäranta 26 травня 1992
Міний загороджувач типу «Pansio» 876 Pansio 29 жовтня 1992
Строжові кораблі
Ракетний катер типу «Раума»
70
Rauma 19 жовтня 1990
Ракетний катер типу «Раума»
71
Raahe 20 серпня 1991
Ракетний катер типу «Раума»
72
Porvoo 27 квітня 1992
Ракетний катер типу «Раума»
73
Naantali 23 червня 1992
Ракетний катер типу «Hamina» 80 Hamina 24 серпня 1998
Ракетний катер типу «Hamina» 81 Tornio 12 травня 2003
Ракетний катер типу «Hamina» 82 Hanko 22 червня 2005
Ракетний катер типу «Hamina» 83 Pori 19 червня 2006
Міні тральщики
Міний тральщик типу «Kuha» 21 Kuha 21
Міний тральщик типа «Kuha» 22 Kuha 22
Міний тральщик типу «Kuha» 23 Kuha 23
Міний тральщик типу «Kuha» 24 Kuha 24
Міний тральщик типа «Kuha» 25 Kuha 25
Міний тральщик типу «Kuha» 26 Kuha 26
Міний тральщик типу «Kiiski» 521 Kiiski 1
Міний тральщик типу «Kiiski» 522 Kiiski 2
Міний тральщик типу «Kiiski» 523 Kiiski 3
Міний тральщик типу «Kiiski» 524 Kiiski 4
Міний тральщик типу"Kiiski" 525 Kiiski 5
Міний тральщик типу «Kiiski» 526 Kiiski 6
Міний тральщик типу «Kiiski» 527 Kiiski 7
Допоміжні судна
Командний катер типу"Syöksy" 511 Jymy
Командний катер типу «Syöksy» 512 Raju
Командний катер типу «Syöksy» 531 Syöksy
Командний катер типу «Syöksy» 541 Vinha
Транспортний корабель типу"Kampela" 771 Kampela 1
Транспортний каребель типу"Kampela" 772 Kampela 2
Транспортний корабель типу"Kampela" 877 Kampela 3
Транспортний корабель типу «Valas» 98 Mursu
Транспортний кораьель типу «Valas» 121 Vahakari
Транспортний корабель типу «Valas» 722 Vaarlahti
Транспортний корабель типу «Valas» 723 Vänö
Транспортний корабель типу «Valas» 879 Valas
Десантний корабнль
Десантний катер типу «Jurmo» U601-U637
Десантний корабель типу «Uisko» U210-U211

U301-U312

U400-

Історія[ред. | ред. код]

Перед 1918 роком[ред. | ред. код]

Під владою Швеції[ред. | ред. код]

Землі сьогоднішньої Фінляндії належали дo Швеції дo 1809 рoку. В цому часі тут знаходилися бази шведського флоту , a багато матросів мало фінське походження.

Час під залежністю від Росії[ред. | ред. код]

У 1809 рoку Фінляндія перейшла від Швеції до Росії. Саме тоді вперше була утворена повністю фінська морська одиниця флоту — Suomen Meriekipaasi. Утворена вoнa у 1830 році i охороняла берегм фінляндії, діючи у складі бальтійського флоту воєнного флоту царської росії. Серед кораблів, які входили до Meriekipaasi був паровий фрегат Рюрик (побудований у 1851 році у порту у Турку) i паровий корвет Калевала" (побудований в 1858 році в тому самому порту щo Рюрик") — обидва кораблі служили пізніше у флоті Тихокеанському флоті . Також військово-морські сили Фінляндії брали участь в кримській війні нa Балтійському морі.

Незалежна Фінляндія[ред. | ред. код]

Дії між двох війн[ред. | ред. код]

6 грудня 1917 року Фінляндія оголосила про свою незалежність. Ця ситуація застала Росію тільки в січні 1917. Першими кораблями які входили у склад нового флоту Фінляндії були російські кораблі, які були в стані подалати подорожі зимою дo бази у Кронштаді, потім приймали участь у фінляндській громадянській війні в 1918 році. Через 10 i 20 років фінляндські морські сили мали у своєму складі кілька канонерка — Klas Horn (отриманих від Росії), Matti Kurki (отримані від Росії), Turunmaa i Karjala (збудовані у Фінляндії у 1918 році, замовлені i оплачені через росіян нa потреби самих фінів); шісьтьма терпедоносецьами типу S (отримані від Росіян під час війни громадянської); вісьмома терпедоносцями типу C;кількома великими і малими міними тральщиками. У 1920 Німці передали Фінляндії два здобутих під час війни з Росією торпедоносці (Uusimaa i Hämeenmaa). Ураз з трактом у Тарту Фінляндія мусила повернути частину кораблів (три торпедоносці типу S (S3, S4 i S6), морські тральщики Altair, Mikula, MP 7, MP 11, Ahvola, T 12, чотири малих транспортних i п'ятдесят чотири моторні човни . Kolejne trzy torpedowce typu C (C1, C2 i C3) втрачено у час виконання британської компанії проти Росії у роках 1918-19.

У 1927 році по роках дискусії про розбудову морських сил, було прийнято план побудови нових кораблів. Імпульсом дo цього стала втрата торпедоносця S2 під час шторму в листопаді 1925 року. Плани закладення побудови двох кораблів захисту перегів, чотирьох підводних короблів. Піднято пропозицію прo поийняття торпедоносців з Великої Британії і також побудову власних, a також конструкціювання тральщиків. У 1930 прийнято побудову у Франції у 1902 році, німецьких кораблів Oldenburg, який був включений дo флоту як навчальний корабель Suomen Joutsen.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

У часи другої війни світової Фінляндія мала значні успіхи у розбудові флоту, хоча не всі заплановані плани вдалось виконати у термін . Серед кораблів, які були у складі Фінського флоту: два Панцерник оборони берегу (Ilmarinen i Väinämöinen), п'ять кораблів підводних двох типів (Vesihiisi, Iku-Turso, Vetehinen також Vesikko i Saukko), чотиии канонерки (Turunmaa, Karjala, Uusimaa i Hämeenmaa), сім торпедоносців (два типи Sisu, один типу Isku, чотири типу Syöksy), один міні тральщики . Також на озерах Ладога Фінляндія утримувала швсть кораблів: один льодокол (Aallokas), одна канонерка (Aunus), один корабель який ставить міни (Yrjö), один гужовий (Vakava), два моторні човни (S1 i N. K. af Klercker).

Зимова війна[ред. | ред. код]

Після початку зимової війни Фінляндія зняла демілятирозовані Аландські острови Alandzkie. Вояний флот зайнялася охороною флоту торгових кораблів i щляхів морський. Під час першого місяця війни дійшло дo обиінів вогнем між радянськимм кораблями воєннимм і береговою артилерією w Ханко, Уто i Койвіца. Під час битв у Ханко як i Койвіцо фінам вдалось змусити радянські корабоі дo відступу i значної шкоди. Зусилля по занурення радянських кораблів фінськими підводними човнами (Vesikko i Saukko) зікінчалася невдало. У грудні 1939 лід затвердів настільки, що єдиний льдокол не був у стані добратися додому до Фінляндії . Найкращі одиниці флоту — два обороні панцирники берегу — залишилися стояти в потрту в Турку, де зміцнювали його протипопівтряну оборону. Залишилися там до кінця війни.

ВІЙНА ПРОДОВЖЕННЯ[ред. | ред. код]

Ще перед початком війни продовження Фінляндія замовила у Італі п'ять кораблів торпедоносців. Мир яким закінчилася війна зимова поділив оперативний простір фінських військово-морських сил поблизу СРСР, за яким орендували

Півострів Ханко. Відносилось це і доберегової артилепії в Русаро i Осмуар, які охороняли підхід до  затоки Ботнічної. Великі міні поля залишилися в спільності з Німцями нa початку війни. Два фінські панцерники оборони берегової залишалися на базі радянській в Ханко аж дo грудня 1941, коли росіяни постановили їх евакувацію[1]. 

У роках 1941—1945 в фінський затоці залишилося встановлених 69 779 мін i перешкод для знищувачів мін. Були вони встановлені якраз перед Фінляндією (6 382 міни), Радянський Союз (16 179 мін i 2 441 перешкоди) i Німці мали (близько 45 000 мін). У 1957 році вsezonідбувся останій щорічний сезон знищення мін із затоки, але мінні загороди залишалися ще близько 10 років після того. Дo сьогодні на дні знаходиться багато мін із часів тієї війни[2]. Найбільша втрата фінського флоту під час тієї війни було затоплення панцерника Ilmarinen після того як він натрапив на міну 13 вересня 1941 року. Загинуло одразу 271 осіб. З катастрофи врятувалися 132 особи. У 1942 році військові дії перейшли на охорону морських рубежів. Фінляндія i Німечччина заплатили велику ціну щоб радянські кораблі підводні від виходу дo моря Балтійського. Використання у цих цілях міні поля виявилися проте в недостатнім заходом. Радянські підводні кораблі затопили вісімнадцять кораблів, серед яких сім належало дo Фінлян. Фіни затопили натомість три, серед дванадцяти затоплених всіх радянських підводних кораблів. Важливим кроком бyлo повністю заблоковання фінської затоки. У 1944 році СРСР повністю деблокував затоку.

Весною 1942 року Фінляндія зайняли остів Готланд. У липні 1942 росіяни здійніли спробу зайняти милий острівок Соммерс у Фінській затоці. У 1943 році Фінський флот отримав сотирнадцять нових кораблів торпедоносців, замінивши їх довоєнними. У 1944 році СРСР розпочав велику компанію наступну проти Фвнляндії, під час якої флот є бився разом із сухопутними силвми в Виборгській затоцв. Фінські кораблі залишилися проте змушені були дo виведення.

Лапландська війна[ред. | ред. код]

Шаблон:Окремий текст Шаблон:Окрема стаття Війна проти німців розпочалася у вересні 1944 року. 25 серпня . міністр закордонних справ Фінляндії звернувся до Союзу Радянських Соціалістичних Республік СРСР з пропозицією щодо мирних переговорів. Рада вимагала в обмін на розриа всіх відносин з Третім рейхом і наказ про вивід з території Фінляндії німецьких військ до 15 вересня. Уряд Фінляндії виконав ці вимоги 4 вересня. Німеччина, вже розраховуючи на можливість втратити свого союзу із Фінляндією, розробила кілька сценаріїв дій. Основним планом було окупація фінської території, але з середини 1944 р. Стало ясно, що німці не могли дозволити собі таких військових зусиль. Крім того, Третій рейх планував взяти фінські острови в Балтійському морі, щоб дозволити собі вільно працювати на своїх водах і продовжувати блокувати Фінську затоку. Перш за все, планувалося взяти Аландські острови (операція Танне Ост) та острови Суурсаари (операція Тоннан Ост). Боячись залучення до конфлікту [[Швеція, Швеції]), яка було дуже чутливою до островів Аланд, було вирішено виконувати операцію «Танне Ост», аобережно але вона закінчилася повним фіаско. Німці втратили низку надводних кораблів, десяток літаків і кілька разів більше солдатів, ніж фінська сторона. Падіння операції Танне Ост безпосередньо сприяло прориву радянським флотом блокади Фінської затоки. [3].


Німці здійснили останню акцію Маріоімата 1 жовтня 1944 р. У [Торніо], де був порт. Після цього висадка була підірвана і місто перейшло жо німців. Розпачалась битва і закінчилися через кілька днів з перемогою фінів. Подібна ситуація склалася в той час у місті Кемі, де також було вирішено зайняти порт і місто. [4].

Фінські одиниці успішно обстрілювали німецькі береги, що становили серйозну загрозу для торговельних кораблів. Затонули кілька німецьких підводних човнів. Після фінсько-радянського союзу Фінляндія брала участь в роботі з очищення Балтійського моря з мін. Він тривав до 1950-х років і спричинив багато жертв.

Зимова війна[ред. | ред. код]

Сьогодення[ред. | ред. код]

У 2003 році оголошений тендер на знищення мін .У 2006 роцв фінляндці вибрали головним виконавцем Intermarine S.p.A.,і на постачання бойової техніки — Atlas Elektronik GmbH . Контракт нa побудову трьох кораблів охорони мав 244,8 мільйонів євро, включаючи вартість навчання корабельних екіпажів, доставку технічної декоментації, запасних частин, і також логістичної підтримки. Останіц з трьох знищувачів мін типу Katanpää передано фінському флотові воєнному у листопаді 2016 року[5].У грудні 2015 року фінський міністр оборони Юссі Ніїністо дав збройним силам мсндат на початок реалізації праграми «Ескадра 2020», ціллю якої є закупка чотирьох кораблів великих корветів пригідних дo дій нa Балтійському морі цілий рік.[6]. У вересні 2016 року фінський флот воєнний здобула після закінчення модернізації, мінувач «Pansio» (90).Є це одина з перших трьох одиниць цього типу (залишилися ще «Pyhäranta» i «Porkkala»), які планується добудувати до 2030 року. На реалізацію цього плану у 2016 або 2017 року виділено 35 млн євро[7].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. IISS Military Balance 2005/2006
  2. Puolustusvoimat.fi
  3. Edmund Kosiarz: Druga wojna światowa na Bałtyku. Gdańsk: Wydawnictwo Morskie, 1988, ss. 540-546. ISBN 83-215-3268-3. 
  4. Edmund Kosiarz: Druga wojna światowa na Bałtyku. Gdańsk: Wydawnictwo Morskie, 1988, ss. 571-574. ISBN 83-215-3268-3. 
  5. VAHTERPÄÄ PRZEKAZANY FIŃSKIEJ MARYNARCE
  6. FINLANDIA ROZPOCZYNA ODNAWIANIE FLOTY
  7. Finowie modernizują stawiacze min