Військово-транспортна авіація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Посадка десантників у літак Іл-76

Військо́во-тра́нспортна авіа́ція (ВТА) або транспортна авіація — один з видів військової авіації (ВПС), призначений для десантування повітряних десантів, перевезення військ, здійснення маневру військ повітрям, доставки озброєння, боєприпасів, ракет, пального, продовольства і інших матеріальних засобів, евакуації поранених і хворих.

Транспортна авіація[ред.ред. код]

У 1930-х роках у складі ВПС найбільш розвинених держав були створені окремі авіаційні підрозділи для перевезення військ і військових вантажів; вони були оснащені переобладнаними літаками бомбардувальної авіації і транспортними літаками цивільної авіації. У роки, що передували 2-ій світовій війні, в низці країн (СРСР, США, Велика Британія, Німеччина, Франція тощо) були створені спеціальні військово-транспортні літаки, а також вантажні десантні планери, а в ході війни сформовані авіаційні транспортні частини і з'єднання.

Під час німецько-радянської війни радянські транспортні авіаційні частини здійснювали викидання (висадку) повітряних десантів, доставляли військам боєприпаси і пальне, евакуювали поранених, надавали допомогу партизанам. У 1946 авіаційно-транспортні частини ВПС були об'єднані в десантно-транспортну авіацію, пізніше вона отримала назву транспортно-десантна. У 1955 транспортно-десантна авіація була перетворена на військово-транспортну, що стала самостійним видом авіації радянських ВПС.

В інших країнах найбільш розвинену ВТА мають збройні сили США. Вона поділяється на стратегічну, тактичну і армійську. Стратегічна і тактична транспортна авіація об'єднані у військово-транспортне авіаційне командування (ВТАК) ВПС США, яке здійснює перевезення військ і вантажів (міжконтинентальні і в межах ТВД), а також висадку (викидання) повітряних десантів у межах ТВД. Армійська транспортна авіація входить до складу з'єднань і частин сухопутних військ. Вона призначена для виконання завдань безпосередньо в районах бойових дій з перекидання військ, висадки тактичних повітряних десантів і диверсійних груп, доставці матеріальних засобів, евакуації поранених і хворих. Для висадки і забезпечення морських десантів у складі ВМС США і ряду інших країн є частини і підрозділи військово-транспортних літаків і транспортно-десантних вертольотів.

Сучасні ВТА оснащується спеціальними військово-транспортними літаками, що відрізняються за конструкцією та устаткуванням від інших типів військових літаків. За своїм призначенням і вантажопідйомності літаки ВТА підрозділяються на важкі, середні й легкі. До важких відносяться Ан-22 (СРСР, Росія), C-17 «Глоубмайстер» III, С-141 «Старліфтер», С-5А «Гелаксі» (США), до середніх — Ан-12 (СРСР), С-130 «Геркулес» (США), С-160 «Трансалл» (Франція, ФРН); до легких — Ан-24, Ан-26 (СРСР), С-123 «Провайдер», С-7А «Карібу» (Канада, США) та інші. Для перевезення військ і вантажів широко використовуються також транспортно-десантні вертольоти.

При здійсненні десантування військ і доставці вантажів ВТА в залежності від умов обстановки може застосовувати парашутний або посадочний спосіб. В окремих випадках практикується беспарашутне скидання вантажів.

У складі Українських Повітряних сил (ПС) перебувають формування транспортної авіації, яка призначена для перекидання та десантування аеромобільних й повітряно-десантних підрозділів, повітряних перевезень військ і бойової техніки, доставки вантажів, евакуації поранених тощо. На її озброєнні знаходяться три основні типи літаків.

У найближчому майбутньому планується замінити три вищезгадані типи одним середнім транспортним літаком нового покоління Ан-70, створеним в Україні.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 254-255. — ISBN 00101-236. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Тактика подразделений воздушно-десантных войск. — Москва, Воениздат, 1985.