Військо Речі Посполитої

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військо Речі Посполитої
пол. Wojsko Rzeczypospolitej
Proporzec szwadronowy KN.jpg
прапор кавалерії Речі Посполитої
На службі 15691795
Країна Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Війни/битви польсько-турецькі,
польсько-шведські,
російсько-польські,
молдавсько-польські,
польсько-козацькі,
Велика Північна війна
Командування
Визначні
командувачі
Станіслав Жолкевський,
Ян-Кароль Ходкевич,
Станіслав Конецпольський,
Стефан Чарнецький,
Ян Собеський,
Юзеф Понятовський

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Військо Речі Посполитої — Збройні Сили Речі Посполитої, що були утворені у наслідку злиття армій Королівства Польського та Великого князівства Литовського, які об'єдналися у федерацію у 1569 році після укладання Люблінської унії. Командирами армії були гетьмани Речі Посполитої. Найбільш унікальним формуванням армії в Речі Посполитій була важка кіннота «крилатих гусарів». Військово-морські сили Речі Посполитої ніколи не відігравали важливої ​​ролі у військовій структурі країни і не припиняли своє існування в середині XVII століття.

Чисельність[ред. | ред. код]

Після поразки Речі Посполитої у війні з Росією та скасування Конституції армія Речі Посполитої була скорочена приблизно до 36 000 вояків. А у 1794 р. Росія вимагала подальшого скорочення армії Речі Посполитої до 15000 воїнів. Цей російський план призвів до остаточного конфлікту армії Речі Посполитої з Росією, повстання Тадеуша Костюшка[9].

Типи підрозділів[ред. | ред. код]

Військові формування[ред. | ред. код]

Керівництво[ред. | ред. код]

Військом Речі Посполитої командували два гетьмани великі (коронний і литовський), та два польні. Керували вони двома арміями: Коронною й Литовською. Які об'єднувалися у час небезпеки.

Галерея[ред. | ред. код]

Уніформа литовсько-польської армії у 1569-1795 роках
1576-1586
1576-1586
1588-1632
1588-1632
1633-1668
1633-1668
1674-1696
1674-1696
1697-1795
1697-1795

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (пол.) Wimmer J., «Materiały do zagadnienia liczebności i organizacji armii koronnej w latach 1690—1696» // Studia i Materiały do Historii Wojskowości. Tom 9, Cz. 1. Warszawa, 1963.
  2. а б (пол.) Wimmer J., Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny północnej 1700—1717. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1956.
  3. (пол.) Wimmer J., «Wojsko Polskie w przededniu Wojni Polnocnej (1699—1702)» // Studia i Materiały do Historii Wojskowości. T. 1. Warszawa, 1954. — S.339–392.
  4. (пол.) Bardach, Juliusz; Lesnodorski, Boguslaw; Pietrzak, Michal (1987). Historia panstwa i prawa polskiego. Warsawa: Paristwowe Wydawnictwo Naukowe. — S.231.
  5. (пол.) Bauer Krzysztof. Uchwalenie i obrona Konstytucji 3 Maja. — Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1991. — С. 9. — ISBN 978-83-02-04615-5..
  6. (пол.) Bardach, Juliusz; Lesnodorski, Boguslaw; Pietrzak, Michal (1987). Historia panstwa i prawa polskiego. Warsawa: Paristwowe Wydawnictwo Naukowe. — S.299.
  7. (пол.) Bardach, Juliusz; Lesnodorski, Boguslaw; Pietrzak, Michal (1987). Historia panstwa i prawa polskiego. Warsawa: Paristwowe Wydawnictwo Naukowe. — S.317.
  8. (пол.) Jadwiga Nadzieja (1988). Od Jakobina do księcia namiestnika. Wydawnictwo «Śląsk». — p.34. ISBN 978-83-216-0682-8.
  9. (пол.) Jadwiga Nadzieja (1988). Od Jakobina do księcia namiestnika. Wydawnictwo «Śląsk». — p.55. ISBN 978-83-216-0682-8.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]