Вікна ТАРС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікно ТАРС № 13. Базіка — знахідка для шпигуна. Художник: Олексій Радаков[ru]
Вікно ТАРС № 460. Зустріч з предком. Художник: Микола Радлов[ru]

Вікна ТАРС — серія агітаційних плакатів із закликами до захисту Батьківщини (наслідує Вікна РОСТА, які піднімали дух військ Червоної армії в Громадянську війну). З'явилися з початком німецько-радянської війни.

Це був спеціальний вид малотиражного плаката, створюваного не друком, а вручну, нанесенням клейових фарб на папір через трафарет. З цієї причини, порівняно з друкованим плакатом, тарсівський мав більшу свободу кольору. Інша важлива властивість — мобільність, можливість миттєвої реакції на ту чи іншу подію[1]. Сатира, гумор і сміх були головним ключем до образних рішень плакатів «Вікон ТАРС». З цих причин вони були дуже популярними в роки війни.

Художники:

Поети:

Кукринікси зробили величезний внесок у діяльність «Вікон ТАРС». Їхні аркуші, зокрема, «На прийомі у біснуватого головнокомандувача» (1944), «Загубила я колечко» (1944), за манерою сходять до жанру карикатури, в якому вони працювали в 1920-і.

Сучасне значення[ред. | ред. код]

В наш час[коли?] у вікнах будівлі ТАРС розміщено екрани, на яких демонструються новини.

В грудні 2013 року проєкт «Вікна ТАРС» запущено на екранах у Новосибірському метрополітені. Проєкт являє собою фотографії з актуальних новин з підписами до них. В ході презентації проєкту генеральний директор ІТАР-ТАРС заявив про те, що екрани з «Вікнами ТАРС» розгорнуть у всіх метрополітенах Росії[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. История русского и советского искусства. Под ред. Д. В. Сарабьянова. Высшая школа, 1979. С. 337
  2. Проект «Окна ТАСС» открылся в новосибирском метрополитене. ИТАР-ТАСС. 2013-12-17. Процитовано 2014-05-11. 

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]